Керівник САП Олександр Клименко на івенті Радіо NV (Фото: NV)Відмова в екстрадиції. САП розповіла чому Україна не може повернути виведені за кордон активи
Міжнародна правова допомога у розслідуванні антикорупційних справ залишається на рівні 60-х років через бюрократію. Водночас західні країни відмовляють Україні в екстрадиції підозрюваних і не визнають вироки in absentia.
«У справах НАБУ і САП легалізація зазвичай закінчується за межами України, бо такі кошти складно приховати всередині країни. Ми знаходимо незаконне майно за кордоном, але впираємося у застарілу міжнародну допомогу рівня 60-х років минулого століття: місяці на виконання запитів із паперовими печатками проти секундних криптотранзакцій», — сказав керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко на івенті Радіо NV «Слідкуй за грошима. Нові підходи до боротьби з відмиванням коштів» у Києві у четвер.
За його словами, через це держава опиняється у замкненому колі: європейські країни масово відмовляють в екстрадиції фігурантів, посилаючись на війну, стан українських СІЗО чи особливості затримання під час воєнного стану.
Відповідаючи на запитання щодо ефективності спеціального досудового розслідування та заочних вироків, керівник САП підкреслив, що західні юрисдикції відмовляються повертати майно за такими рішеннями. Навіть у випадках, коли вирок ухвалено в загальному порядку і він пройшов Верховний Суд, іноземні партнери відкладають конфіскацію і наполягають на завершені процесів щодо всіх спільників.
Клименко також звернув увагу на проблему доступу правоохоронців до банківської таємниці та інформації про сейфи, що гальмується в парламенті. Наразі народні депутати чинять опір ухваленню законопроєкту, який надав би доступ до закритого реєстру рахунків і банківських комірок, де часто переховують мільярди гривень, оформлюючи їх на третіх осіб.
Він додав, що закриття таких щілин є першочерговим інструментом запобігання для ринку «професійних відмивачів».
Керівник САП уточнив, що наразі стандартна комісія за перекази коштів між юрисдикціями становить близько 10%, однак якщо операція термінова або несе високі ризики публічності, вартість послуг «тіньового» фінансового сектору зростає до 30%, 50% і навіть понад 300%.
Відповідаючи на запитання щодо інституту викривачів у сфері фінмоніторингу, керівник САП підтримав запровадження законодавчих гарантій у межах євроінтеграції та приєднання до платіжної системи SEPA. Це дасть змогу захистити працівників банків, відповідальних за фінмоніторинг, від тиску та звільнень за відмову проводити сумнівні операції, адже раніше більшість викривачів отримували лише негативні наслідки за співпрацю з НАБУ.
Реклама:
Крім того, очільник САП наголосив на необхідності збільшення законодавчих меж застав. Внести готівку за фігуранта без підтвердженого джерела походження неможливо, оскільки банки перевіряють задекларовані доходи, а спроби внести непідтверджені кошти через касу є прямою легалізацією.
Як повідомлялося, раніше в. о. голови ДПС Леся Карнаух закликала надати податковій ризикоорієнтований доступ до банківських даних та реформувати спрощену систему оподаткування для ефективної боротьби з тіньовими схемами.