Перший заступник директора Бюро економічної безпеки України Тарас Щербай (Фото: NV)Не людина, а гроші. БЕБ хоче змінити підхід до розслідування економічних злочинів
Міжнародні правоохоронні органи поступово зміщують фокус із розшуку конкретних підозрюваних на виявлення та повернення активів, пов’язаних з економічними та корупційними злочинами. Україна також має намір переорієнтувати фінансові розслідування на активи.
Про це під час івенту Radio NV «Стеж за грошима. Нові підходи до боротьби з відмиванням коштів» заявив перший заступник директора Бюро економічної безпеки України Тарас Щербай.
За словами Щербая, суми, зазначені в обвинувальних актах, не можна безпосередньо порівнювати з обсягом майна, яке зрештою вдається конфіскувати за рішеннями суду.
«Цифри, відображені в обвинувальному акті, і фактична конфіскація за вироками суду — це різні речі. Потрібно зрозуміти їхню природу», — сказав він.
Щербай пояснив, що сума в обвинувальному акті відображає предмет злочину, встановлений органом досудового розслідування або стороною обвинувачення. Це може бути загальний обсяг фінансових операцій, пов’язаних із злочином.
При цьому такий обсяг не означає, що всі зазначені в матеріалах справи кошти чи майно існують у первісному вигляді й можуть бути безпосередньо конфісковані.
«Коли обвинувальний акт скеровано до суду, це не означає, що все це майно реально існує і його можна конфіскувати», — зазначив перший заступник директора БЕБ.
Однією з головних проблем Щербай назвав трансформацію коштів у процесі їх легалізації. Гроші можуть переміщуватися між різними юрисдикціями, а для приховування їхнього походження використовуються складні структури власності, трасти та підставні особи.
«Коли ми говоримо про легалізацію коштів, ці кошти зазнають значної трансформації. Це використання різних юрисдикцій, складних структур власності, трастів, підставних осіб — усе це робиться лише для того, щоб унеможливити ідентифікацію кінцевого бенефіціарного власника», — розповів він.
Сучасні схеми відмивання коштів, за його словами, нерідко передбачають проходження через кілька юрисдикцій.
«Це, як правило, проходження через дві, три, чотири юрисдикції», — сказав Щербай.
Реклама:
Через це правоохоронним органам стає складніше оперативно встановити кінцевого власника коштів і відстежити їхній подальший рух.
«Правоохоронна система не встигає за злочинною», — констатував він.
За словами Щербая, ця проблема притаманна не лише Україні. Тому міжнародна практика поступово змінюється: правоохоронні органи дедалі більше зосереджуються безпосередньо на активах, а не лише на особах, які можуть бути причетні до злочинів.
«Нині законодавство і практика рухаються, навпаки, не до особи, а до активу. Саме актив є ключовим в аспекті розвитку правоохоронної системи та міжнародних стандартів», — заявив представник БЕБ.
Як приклад він навів Інтерпол. Організація традиційно використовує так звані «червоні циркуляри» для розшуку людей. Однак зараз, за словами Щербая, реалізується пілотний проєкт, орієнтований безпосередньо на активи.
«Наразі діє пілотний проєкт — так званий "срібний циркуляр", у межах якого Інтерпол зосереджується на активах», — повідомив він.
На думку Щербая, такий підхід є особливо важливим для розслідування економічних і корупційних злочинів.
«Якщо йдеться про економічні чи корупційні злочини, то це завжди стосується активу. Вилучаючи актив, ми вилучаємо й зміст злочинної діяльності», — пояснив він.
Таким чином, розшук майна, його арешт і подальше повернення державі стають самостійним напрямом міжнародного співробітництва.
Україна також має намір змінити підхід до фінансових розслідувань. У межах виконання європейських зобов’язань розробляються стратегія фінансових розслідувань та стратегія повернення активів.
Реклама:
«Ми розробляємо стратегію фінансових розслідувань і стратегію повернення активів», — розповів Щербай.
За його словами, документи мають, зокрема, визначити саме поняття фінансового розслідування та момент його початку, а також оцінити спроможність правоохоронних органів проводити такі розслідування.
Окрему увагу буде приділено швидкості доступу до фінансової та банківської інформації, даних митних органів і сучасних інструментів аналізу.
«Це швидкість доступу до фінансової, банківської та митної інформації. Це можливість використання сучасних систем криптоаналізу», — зазначив перший заступник директора БЕБ.
Ще одним напрямом він назвав спеціалізацію правоохоронців. Фінансові розслідування потребують спеціальних знань і навичок та відрізняються від традиційного розслідування злочинів.
«Фінансове розслідування — це досить специфічна галузь знань, це нетипове розслідування», — сказав Щербай.
Зрештою, стратегія має змінити саму логіку роботи правоохоронної системи — зробити пошук активів одним із центральних елементів розслідування.
«Стратегія фінансових розслідувань і стратегія повернення активів зосереджені на тому, щоб переорієнтувати правоохоронну систему на актив», — заявив Щербай.
Водночас він наголосив, що реалізація такого підходу потребуватиме часу.
«Зрозуміло, що це складне питання, це не питання одного дня», — підсумував перший заступник директора БЕБ.