Голова НБУ Андрій Пишний розповів про 1,6 млрд грн штрафів та боротьбу з виплатою зарплат у конвертах (Фото: NV)Спільна детінізація. Як штрафи та посилення фінмоніторингу допомагають наповнювати держбюджет — Пишний
Посилення фінансового моніторингу Національним банком України призвело до застосування 567 заходів впливу та суттєвого зростання штрафних санкцій для банків. Заходи спрямовані на захист бюджету та ліквідацію тіньових схем.
Голова НБУ Андрій Пишний повідомив, що посилення фінансового моніторингу призвело до зростання штрафних санкцій з 21 млн грн у 2021 р. до 1,6 млрд грн. За 2022–2024 роки регулятор застосував 567 заходів впливу проти банків, що допомогло захистити держбюджет та запобігти емісійному фінансуванню дефіциту. • Пишний закликав суспільство та бізнес до активної боротьби з тіньовою економікою, включаючи виплату зарплат «в конвертах» та використання фіктивних компаній. • НБУ передав правоохоронним органам роз’яснення щодо юридичної кваліфікації схем оподаткування через дроблення потоків на ФОП для спільної детінізації ринку.
«Якщо у 2021 році загальна сума штрафів, сплачена за заходами впливу Національного банку, сягнула 21 млн грн, то за підсумками останніх років ця цифра досягла 1,6 млрд грн. Левова частка санкцій пов’язана саме з відповідальністю за порушення у сфері фінансового моніторингу. Чи додає це популярності Нацбанку? Навряд чи. Але ми бачимо, що це працює і працює достатньо жорстко», — сказав голова НБУ Андрій Пишний на івенті Радіо NV «Слідкуй за грошима. Нові підходи до боротьби з відмиванням коштів» у Києві в четвер.
За його інформацією, протягом 2022−2024 років Нацбанк застосував 567 заходів реагування у сфері боротьби з легалізацією незаконних коштів (AML): 188 заходів у 2022 році, 242 — у 2023-му та 137 — у 2024-му. Спектр інструментів регулятора коливався від письмових застережень та вимог до відкликання ліцензій, а тільки за 2024 рік на банки було накладено 25 штрафів.
Очільник НБУ наголосив, що такі жорсткі заходи регулятора захищають державний бюджет та дозволяють уникнути емісійного фінансування дефіциту через друк грошей для потреб Міністерства фінансів.
Пишний висловив упевненість, що суспільство та бізнес мають перейти до «дорослої розмови» щодо системних причин існування тіньової економіки — використання фіктивних підприємств-оболонок, «скруток» і виплати заробітних плат у конвертах.
«Хто створює попит на ці послуги? Кому потрібно сплачувати заробітну плату в конвертах? Чому люди, які працюють на цих підприємствах, погоджуються отримувати заробітну плату в конвертах? Чому українці віддають свої транзакційні дані, втрачаючи свою кредитну та транзакційну репутацію? Якщо це хвороба і біда, тому що вона позбавляє країну ресурсу, ми повинні з цією хворобою боротися разом із законодавцями та силовиками», — наголосив голова НБУ.
Він проінформував, що НБУ вже сформував практику юридичної кваліфікації дій компаній, які оптимізують оподаткування через дроблення грошових потоків на міріаду ФОПів, і передав відповідні роз’яснення податківцям і правоохоронним органам для спільної детінізації ринку.
Як повідомлялося, раніше голова НБУ Андрій Пишний розповів про зростання податкових надходжень від грального бізнесу з 200 млн грн до майже 20 млрд грн завдяки боротьбі з міскодингом, а також закликав Верховну Раду ухвалити закон про створення Реєстру дропів.
Реклама: