В. о. голови ДПС Леся Карнаух на івенті Радіо NV (Фото: NV)Доступ до рахунків і реформа спрощенки. ДПС назвала зміни для зупинки відмивання мільйонів
Державна податкова служба (ДПС) та банки мають об’єднати інформаційні ресурси та забезпечити повноцінний обмін даними для ефективної детінізації економіки. Податкова закликає спростити доступ до банківської інформації та реформувати спрощенку.
В.о. голови ДПС Леся Карнаух заявила про необхідність об’єднання інформаційних ресурсів податкової та банків для детінізації економіки. Вона підкреслила, що поточна відсутність прямого доступу ДПС до банківських даних через закон про банківську таємницю перешкоджає ефективному контролю. • Головними інструментами боротьби з відмиванням коштів названо реформу спрощеної системи оподаткування та запровадження збалансованого ризикоорієнтованого доступу податкової до банківської інформації. • ДПС активно співпрацює з БЕБ і Мінфіном, щоб відновити у державних органів функцію розшуку схованих активів, оскільки злочинці швидко переносять діяльність на інші підприємства.
«У податкової немає доступу до банківської інформації та до того, що відбувається в режимі онлайн, а у банків немає повного розуміння щодо операційної діяльності компаній. Ми з банками як два пазли. Результату буде досягнуто лише у разі, якщо ми ідентифікуємо спільне завдання та будемо обмінюватися інформацією. Не потрібно кожному елементу системи витрачатися на розвиток власних ресурсів суцільного контролю — краще економити ресурси та забезпечити належний обмін», — заявила в. о. голови Державної податкової служби України Леся Карнаух на івенті Радіо NV «Слідкуй за грошима. Нові підходи до боротьби з відмиванням коштів» у Києві у четвер.
Вона нагадала, що Національна стратегія доходів передбачає надання ДПС доступу до банківських даних. Однак ст. 62 закону «Про банки і банківську діяльність» захищає банківську таємницю. Відтак ДПС може отримати такі відомості винятково за ухвалою суду. Очільниця податкової служби підкреслила, що Нацбанк і фінансові установи не надають цю інформацію в автоматичному режимі, хоча сама ДПС зі свого боку максимально відкрита до обміну даними.
Карнаух розповіла, що найдієвішим інструментом контролю за реальною економікою в режимі фактично реального часу є система блокування податкових накладних СМКОР/ПМП для платників ПДВ на загальній системі оподаткування. Натомість за іншими режимами і податками держава застосовує лише реактивний постконтроль у вигляді перевірок та аудиту.
Керівниця ДПС поділилася, що за таких умов організатори схем устигають перевести активи вже на 35-те підприємство, адже реєстрація бізнесу через застосунок «Дія» відбувається дуже швидко. У результаті ДПС витрачає ресурси на складання акта за ст. 209 (легалізація коштів — NV) та ст. 212 (ухилення від сплати податків — NV) КК України, але коли інспектори приходять за юридичною адресою, виявляється лише місце масової реєстрації, де фактична діяльність не здійснюється.
«Жодний державний орган наразі не має функції розшуку. Ми складаємо акт і бачимо ознаки злочину, але приходимо за місцем — а це місце масової реєстрації, і на цьому процес зупиняється. У держави не вистачає ресурсів усе це зібрати. Тому ми зараз активно працюємо з Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Мінфіном у межах міжвідомчої робочої групи, щоб повернути правоохоронним органам функцію розшуку», — наголосила в. о. голови ДПС.
Реклама:
Відповідаючи на запитання щодо двох головних законодавчих змін, які унеможливлять відмивання 100 млн грн протягом року, Карнаух назвала удосконалення спрощеного режиму оподаткування та приведення його до економічних реалій, а також запровадження розумного і збалансованого ризикоорієнтованого доступу ДПС до банківської інформації.