Ярослав Железняк, народний депутат України (Фото: NV)«Не у ФОПах проблема і не в посилках». Хіба ми не знаємо який департамент СБУ кришує криптообмінники — Железняк про відмивання коштів
На Верховну Раду покладено надто багато відповідальності за ухвалення непопулярних рішень у сфері боротьби з тіньовою економікою і відмиванням коштів у той час, як інші органи влади фактично покривають ці явища.
Про це під івенту Radio NV Слідкуй за грошима. Нові підходи до боротьби з відмиванням коштів заявив народний депутат Ярослав Железняк (фракція Голос).
«Давайте називати речі своїми іменами. Не у ФОПах і не в посилках у нас проблема. У нас проблема, що пів країни, виявляється, у кол-центрах, у нас тисячі кол-центрів», — сказав Железняк.
За його словами, учасники таких схем при цьому без проблем купують дорогі автомобілі, тоді як банківські операції на відносно невеликі суми можуть викликати запитання.
«І якимось дивним чином вони всі чудово купують собі дорогі автівки. От на 5 тисяч ти не можеш поповнити свій рахунок, але мерседес ти можеш собі спокійно купити», — зазначив нардеп.
Говорячи про криптовалюту у контексті відмивання коштів, Железняк заявив, що в Україні існують криптообмінники, діяльність яких, за його словами, покривають силові структури.
«А що, у нас обмінників крипти немає? Чи ми не знаємо, який конкретно департамент СБУ у нас їх кришує, чи не знаємо, який конкретно четвертий департамент у нас контрабанду кришує?» — сказав він.
«Тому давайте чесно говорити, відверто, що ми трохи забагато на депутатів поклали відповідальності за голосування непопулярних законів», — додав Железняк.
Він також повідомив, що робота над законопроєктом про обіг віртуальних активів перебуває на фінальній стадії. За його словами, зараз тривають останні дискусії між Нацкомісією з цінних паперів і фондового ринку та Національним банком щодо одного з блоків документа, після чого законопроєкт готові винести на голосування Верховної Ради.
За словами Железняка, раніше законопроєкт був заблокований через відсутність участі НКЦПФР в діяльності відповідної робочої групи. Він пов’язав це з позицією колишнього голови Нацкомісії Руслана Магомедова, який був тісно пов’язаний з колишнім керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком.
«До цього у нас була проблема, що один ексочільник Офісу президента призначив свого друга головою Нацкомісії, і нам цей закон просто блокували. Головний регулятор просто не приходив на засідання робочої групи», — заявив Железняк.
Реклама:
Зараз, за його словами, ситуація виправилася, і між НКЦПФР та НБУ триває «достатньо палка, але конструктивна дискусія», у межах якої кожен регулятор відстоює свою позицію відповідно до своїх повноважень.
Железняк зазначив, що законопроєкт налічує близько 900 сторінок, тому сподівається, що юристи встигнуть його ретельно опрацювати. Він розраховує, що восени парламент зможе ухвалити законодавство про віртуальні активи.
«Я дуже хочу сподіватися на те, що осінь стане і декриміналізацією дорослого контенту, законопроєкт ми приймемо, і криптовалюту легалізуємо вже як мінімум на рівні законодавства», — сказав він.
Водночас депутат наголосив, що легалізація криптовалюти сама по собі не вирішить усіх проблем, які існують у цій сфері, але дозволить створити певні умови для ринку.
«Криптовалюта у нас існує, в мене вона є в декларації. Її навіть перевіряє НАЗК. У нас є ці можливості», — зазначив Железняк.
За його словами, криптовалюту активно використовують високопосадовці. Він послався на останні матеріали НАБУ.
Железняк також згадав так звані плівки Міндіча. За його словами, учасники схем використовували криптобіржу Binance для переказу коштів в офшори. При цьому він вважає, що ця частина проблеми не буде повністю врегульована майбутнім законодавством.
«Думаю, що восени ми вже поставимо крапку в цій дискусії. Сподіваюсь, що Нацбанк знайде порозуміння з НКЦПФР і поставимо крапку», — резюмував нардеп.