Туристи масово скасовують бронювання у прикордонних регіонах ЄС через постійні загрози з боку РФ (Фото: Reuters)Тінь війни. Сім країн ЄС вимагають грошей від Брюсселя через страх туристів перед РФ
Туристична галузь прифронтових країн ЄС вимагає екстреної фінансової допомоги від Брюсселя через катастрофічне падіння попиту, спричинене безпековими ризиками та наслідками повномасштабної війни.
Група з семи прифронтових держав ЄС закликала виділити спеціальні кошти в межах наступної Багаторічної фінансової програми блоку загальним обсягом €2 трлн для підтримки галузі, повідомляє Euronews. У спільному листі до єврокомісарів міністри туризму та фінансів Болгарії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Румунії та Словаччини виклали критичний стан справ у прикордонних областях.
«У більшості цих регіонів значно скоротився туристичний потік», — йдеться у документі.
Представники урядів наголосили, що малі та середні підприємства стикаються зі стрімким падінням довіри інвесторів, високою операційною невизначеністю та обмеженим доступом до кредитування. Це відбувається саме тоді, коли сезонні доходи є вирішальними для їхньої життєздатності протягом усього року.
Повітряні загрози та відтік туристів
Ситуацію ускладнюють постійні інциденти з російськими безпілотниками, які систематично порушують повітряний простір країн Балтії, сіючи паніку серед іноземних відпочивальників.
«Ці вторгнення безпілотників мають величезний вплив на туристичний сектор, оскільки туризм значною мірою базується на емоціях», — заявив парламентський секретар Міністерства економіки Латвії Юргіс Міезайніс.
Чиновник підкреслив, що поява кожного безіменного літального апарата призводить до масового скасування бронювань у готелях та відмови від проведення великих заходів. За його словами, коли мова заходить про економіку, тема туризму в прикордонні з певних причин залишається поза належною увагою європейських інституцій.
Найбільше від провокацій потерпає латвійський східний регіон Латгале, відомий як Країна блакитних озер. Опитування місцевої туристичної асоціації серед близько сотні підприємств галузі показало, що 72% респондентів зафіксували падіння обороту та кількості гостей, а кожна п’ята компанія втратила щонайменше половину річного доходу.
Втрата східного ринку
Тривалий час ключовою аудиторією для готелів та курортів у прикордонних регіонах були громадяни Росії та Білорусі. Повномасштабна війна та закриття кордонів повністю відрізали це джерело прибутків.
Реклама:
«До повномасштабного вторгнення приїздило досить багато людей з-за кордону, і це приносило користь галузі. Але ми маємо усвідомлювати нинішні ризики», — зазначив Юргіс Міезайніс.
Аби врятувати інфраструктуру, Латвія та сусідні держави переорієнтовують маркетингові кампанії на мандрівників із США, Канади та Японії, а також залучають операторів круїзних лайнерів. Втім, перекрити падіння на національному рівні складно, адже, за даними Всесвітньої туристичної організації ООН, туристичний потік до Латвії, Фінляндії та Словенії все ще залишається на третину нижчим за допандемічні показники.
Очікування рішень від Єврокомісії
Звіт Єврокомісії щодо економічного згуртування підтверджує, що агресія Росії призвела до різкого скорочення інвестицій, втрати робочих місць та заморожування бізнес-активності на всьому східному фланзі.
Сім країн висловили готовність до конструктивного діалогу щодо розробки майбутньої Стратегії ЄС у сфері сталого туризму. Вони наполягають, щоб Брюссель розцінював воєнні ризики прикордоння як пріоритетну проблему нарівні з переповненістю популярних європейських столиць. У Європейській комісії підтвердили отримання запиту та запевнили, що виклики східних регіональних ринків будуть враховані під час підготовки підсумкового документа. Проте підприємці на кордоні очікують від союзу не абстрактних стратегій, а швидкого виділення прямих субсидій.