Відновлення України не варто відкладати на «після перемоги»: Що робити зараз?
Війна щодня створює нові виклики: зруйноване житло, втрачені робочі місця, перервані освітні й кар'єрні траєкторії. Важливо якісно реагувати на них під час війни, інакше ми продовжимо втрачати тих, хто міг би залишитися в Україні.
Ми бачимо це на прикладі Івано-Франківська, коли через програми нашого фонду долучаємось до розв’язання конкретних проблем, — запускаємо перекваліфікацію людей саме на ті професії, яких зараз критично бракує локальному ринку. Станом на пілотну фазу проєкту понад 400 осіб було перекваліфіковано та щонайменше 50% з них працевлаштувалися в новій професії. Це допомагає вимушено переміщеним особам почати все з нуля та підтримує мікропідприємництво. Щорічно близько 10 тис підприємців зі всієї країни отримують можливість прокачати свої підприємницькі навички, структурувати бізнес та вивести його на новий рівень. Коли бізнеси в тилу продовжують працювати і давати роботу іншим, місто отримує додатковий поштовх для розвитку економіки, а люди — сенс залишатися.
Саме тому я послідовно відстоюю відмову від підходу «top-down» (згори вниз). Кожне місто має свій унікальний контекст, і те, що чудово працює в Івано-Франківську, не обов’язково в такому ж вигляді спрацює в Миколаєві чи Харкові. Ukraine Recovery Conference 2026 підтвердила цей тренд: роль регіонів та місцевого самоврядування у відновленні винесли в окремий стратегічний трек. Міжнародні партнери та європейські донори готові інвестувати безпосередньо в муніципалітети — у децентралізовану енергетику, модернізацію житла та стійкість локальних економік. Європейські донори хочуть працювати з містами напряму, але для цього громади мають бути проактивними і пропонувати комплексні, обґрунтовані підходи до власного розвитку, мати проєкти, які будуть справді цікавими іноземним інвесторам та робити домашню роботу з підготовки
Ось чотири практичні кроки, які лідери на місцях можуть зробити вже сьогодні, щоб ефективно включитися в процеси відбудови:
1. Будуйте партнерства, не чекаючи завершення війни
Бізнеси й організації, які планують працювати в Україні після війни, досліджують ринок уже зараз і саме зараз обирають, з ким співпрацюватимуть. Завдання громади — потрапити в їхнє поле зору: підготувати англомовну презентацію громади, портфель конкретних проєктів із бюджетами та очікуваними результатами, а також фізично бути присутніми на майданчиках, де ухвалюють стратегічні рішення.
Нам всім важливо зрозуміти, що відновлення України не буде одним великим планом, ухваленим одного дня «згори».
Також, більшість наших міст мають міста-побратими. Це цінна перша точка входу до того, аби отримати менторство у процесі стратегування, залучення бізнесу, але й нагода поділитися досвідом, кращими практиками, рішеннями з безпеки тощо. Для того, аби така співпраця була більш ефективною є платформа Cities 4 Cities, яка навчає українські громади більш ефективним партнерствам та стає майданчиком для таких партнерств.
Реклама:
2. Ставте людину в центр процесів відновлення
Відновлення — це не про гонитву за квадратними метрами, а про сенси і якість життя, які ми в ці метри закладаємо. На цьогорічному Lviv Urban Forum навколо цього було багато дискусій: відбудова міст матиме успіх лише тоді, коли її основою стануть доступність, локальна ідентичність та сталість. Як частина екосистеми NEBA Hub Ukraine, ми наголошуємо: ефективне відновлення починається з партисипативного планування, тобто з принципу співтворення майбутнього разом із мешканцями. Громадам критично важливо навчитися глибоко розуміти свій простір і потреби людей ще до того, як змінювати його.
3. Створіть умови для того, аби бізнесу було цікаво у вас працювати
Інвестиції приходять туди, де підприємцю просто працювати. Ваучерні програми на бізнес-послуги, консультаційні центри, прозорі й передбачувані правила гри — усе це громада може запускати на своєму рівні, комбінуючи власний бюджет із державними програмами підтримки та донорськими коштами.
4. Вивчайте адженду міжнародних партнерів
У донорів та міжнародних організацій є чіткі програмні пріоритети: реінтеграція ветеранів, економічні можливості для жінок, перекваліфікація, енергоефективність, інклюзія. Громада, яка розуміє ці пріоритети, знаходить перетин із власними потребами та стратегією й говорить мовою результатів — робочі місця, охоплення вразливих груп, вимірюваний вплив — має значно вищі шанси на фінансування, ніж та, що просто просить про допомогу.
Нам всім важливо зрозуміти, що відновлення України не буде одним великим планом, ухваленим одного дня «згори». Воно вже сьогодні складається з сотень локальних рішень, які ухвалюють громади. Швидкість цих рішень та підхід до них визначає, скільки людей залишиться жити й працювати в українських містах. Громади, які вже сьогодні будують партисипативну стратегію замість точкових тактичних кроків, формують партнерства, вчаться говорити мовою міжнародних інституцій і показують конкретний, а не декларативний результат, отримують не лише інвестиції — вони виграють час. А часу в людей, які щодня вирішують, залишатися їм чи виїжджати, критично мало.
Реклама:
Ми переконані, що чекати на «післявоєнний генеральний план» — розкіш, якої Україна вже не може собі дозволити. Міжнародні партнери це підтверджують не деклараціями, а форматом: локальний вимір відновлення отримав окремий трек на найбільшій конференції року. Тепер черга за громадами довести, що вони готові бути не отримувачами допомоги, а рівноправними партнерами в розбудові власного майбутнього.