Британський прем'єр Кір Стармер наказав військовим захопити танкер російського "тіньового флоту"Русофобія для боротьби з кризою: чому уряд Британії зважився захопити російський танкер
Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер оголосив, що йде з посади лідера Лейбористської партії. Відповідно, він втратить посаду прем'єр-міністра. До цього йшло давно, але переломним моментом стали довибори в парламент, на яких переміг ключовий опонент Стармера – Енді Бернем.
Треба віддати належне – останні місяці Стармер активно намагався переломити ситуацію на свою користь. І зазвичай у британській політиці в цьому допомагають рішучі кроки назовні.
14 червня британці вперше захопили танкер "тіньового флоту" Росії.
Це відбулося після майже трьох місяців від запровадження урядової постанови, яка дозволяє військовим брати на абордаж підсанкційні судна РФ.
Операцію провели в Ла-Манші – стратегічно важливому для російського "тіньового флоту" морському коридорі. Саме ця протока слугує воротами для проходу суден з російських портів в Балтійському морі до Атлантичного океану, Суецького каналу та відкриває їм доступ до світових ринків.
Захоплення російського судна відбулося на тлі запровадження нового пакета антиросійських санкцій, націлених на судна "тіньового флоту", ланцюги постачання для військових закупівель та мережі незаконного фінансування, які використовують для обходу санкцій.
А ще – на тлі критики урядового плану оборонних витрат, спрямованих передусім на стримування Росії.
Чому Британія, яка до цього брала участь у перехопленні танкерів лише разом з Францією, зважилася на самостійні кроки тільки зараз та чому посуває свої червоні лінії щодо Кремля – пояснюємо далі.
Місяці принижень
Цього року низка європейських країн – Франція, Бельгія, Швеція – активно проводили операції з перехоплення танкерів, що належать до російського "тіньового флоту". Показовою стала відсутність у цьому списку Британії – ключового союзника України та держави з одним з найпотужніших військових флотів у світі. Хоча Лондон запроваджував суттєві пакети санкцій проти "тіньового флоту", а британські військові неодноразово долучалися до французьких операцій з перехоплення танкерів, про самостійні дії щодо російських суден не йшлося.
Проривним стало 25 березня. Тоді британський уряд видав постанову, в якій дозволив Збройним силам країни перехоплювати судна, на які накладено санкції та які проходять транзитом через британські води. Лондон назвав цей крок "черговим ударом по "тіньовому флоту" Росії". Метою було змусити операторів танкерів або перенаправляти транспорт на довші, фінансово невигідні маршрути, або зважитися на ризик бути затриманими британськими військами.
Реакція з Кремля не забарилася.
Посольство РФ у Британії виступило з погрозами.
Москва заявила, що використовуватиме всі заходи, "зокрема асиметричні, для захисту своїх інтересів".
А на початку квітня видання The Telegraph повідомило, що Росія направила військовий фрегат "Адмірал Григорович" у води Ла-Маншу для супроводу танкерів. Матеріал вийшов під заголовком "Путін глузує зі Стармера, виставивши військовий корабель у Ла-Манші". Британія відреагувала відправкою корабля Tideforce Королівського флоту, який просто виконував функції спостереження за російськими танкерами – ті продовжували безперешкодно проходити через британські води. Як повідомило видання The i Paper, понад 200 їх могло вільно пройти поблизу Британії з моменту оголошення Стармером нових повноважень військових щодо захоплення суден "тіньового флоту".
Незабаром після інциденту з фрегатом РФ Міноборони скликало пресконференцію.
Очільник відомства Джон Гілі розкрив журналістам деталі успішної операції з відстеження російських суден після того, як зафіксували появу бойової субмарини на півночі Атлантики. Вона стежила за критично важливою підводною інфраструктурою.
"Президенту Путіну я кажу: ми бачимо вас, ми бачимо вашу діяльність щодо наших кабелів та трубопроводів. І ви повинні знати, що будь-яка спроба їх пошкодити буде неприпустима та матиме серйозні наслідки", – застеріг тоді Гілі.
Розкриття операції, що не стосувалася "тіньового флоту", мало на меті відволікти громадськість від принизливої ситуації з "Адміралом Григоровичем" та нездатності Британії протистояти військовій машині Путіна на морі, припускає видання The Spectator.
Водночас відстежування російськими суднами критично важливої британської інфраструктури вивело напруженість між РФ та Британією на новий рівень.
"Іграшковий" флот
Все це відбувалося на тлі не найсприятливіших для британських Збройних сил подій. По-перше, у цей період президент США посилив свою критику щодо Лондона через недостатню підтримку його бойових дій проти Ірану.
Трамп дозволяв собі публічно принижувати британський флот.
Зокрема, висміяв два авіаносці Королівського військово-морського флоту – називав їх "іграшками".
Паралельно британський уряд зіштовхнувся з критикою з боку Кіпру через нездатність захистити від атак дронів розташовану на середземноморському острові військову базу Акротирі. Це навіть підштовхнуло Нікосію публічно підняти питання доцільності розташування на своїй території британських баз, які існують там понад 60 років.
Зрештою, скандал щодо багатостраждального плану інвестицій в оборону (Defence Investment Plan), який лише загострився в останні тижні.
Це – дорожня карта фінансування британських Збройних сил на десятиліття.
Публікація плану відкладається ще з минулого року, а дискусії щодо документа призвели до відставки міністра оборони Джона Гілі та його заступника Ела Карнса.
Недостатність, на думку військових та посадовців, фінансування оборони змусила голову штабу оборони Річарда Найтона надіслати листа Кіру Стармеру, в якому він виклав свої побоювання.
За даними медіа, запропоновані обсяги фінансування майже вдвічі менші за запит армії, яка має перебувати у стані бойової готовності з огляду на виклики, що надходять передусім від Росії. Крім того, від змісту цього плану залежить, чи досягне Лондон узгодженого на саміті НАТО в Гаазі показника оборонних витрат у 3,5% від ВВП до 2035 року – і чи тиснутимуть з цього приводу на союзника Сполучені Штати.
Кір Стармер, який явно відчував тиск стосовно необхідності продемонструвати військову рішучість, таки дав наказ діяти.
Від риторики до дій
Тож 14 червня британські військові зважилися втілити урядову постанову в життя – і захопили танкер SMYRTOS. Він прямував з Росії до Єгипту під прапором Камеруну і перевозив 700 тисяч барелів російської нафти.
Операцію підтримували літаками та кораблями. Танкер поставили на якір для проведення перевірок разом з екіпажем – громадянами Індії та Грузії. Капітана судна звинуватили у порушенні санкцій та викликали до суду Саутгемптона у вівторок.
За даними Al Jazeera, після успішної операції британського флоту щонайменше шість інших танкерів "тіньового флоту" негайно змінили курс і відійшли від Ла-Маншу.
Шлях з обходом протоки стає довшим на понад 900 кілометрів.
А це збільшує для Росії логістичні витрати і ставить під сумнів економічну вигоду таких перевезень.
Паралельно з цим британський уряд презентував новий санкційний пакет – націлений, серед іншого, на "тіньовий флот" РФ. Разом з новими обмеженнями Лондон вніс до санкційного списку понад 600 танкерів для перевезення СПГ.
Відкладене рішення про захоплення танкерів аналітики пояснюють юридичними проблемами, занепокоєнням Лондона щодо правомірності таких операцій та потенційно високою вартістю зберігання захоплених суден.
Те, що британці зважилися таки на абордаж, свідчить про бажання надіслати чіткий сигнал Росії – "ми здатні діяти".
Ну і показати, що прем’єр може бути жорстким і активним.
"Рано-вранці цього дня я наказав нашим Збройним силам перехопити нафтовий танкер "тіньового флоту", який намагався пройти через Ла-Манш", – написав Кір Стармер в Х відразу після операції.
В очікуванні відповіді
Британські посадовці очікують, що Росія спробує помститися Лондону на захоплення її "тіньового" танкера. Загрозу очікують передусім для британських суден – втім, офіційних попереджень розіслано не було. Інсайдери переконані, що росіяни вичікуватимуть найкращого моменту для "заходів помсти".
Своєрідним анонсом таких кроків став інцидент з уже відомим фрегатом "Адмірал Григорович".
16 червня військовий корабель здійснив попереджувальні постріли по цивільній яхті, на якій відпочивала літня пара. Це було зроблено нібито для того, щоб запобігти зіткненню фрегата з судном, хоча пасажири яхти кажуть, що вжили маневрів для ухилення.
Постріли по цивільному судну в рамках міжнародного морського права важко назвати пропорційними заходами. Це дозволяє припускати, що таким чином Росія намагалася вдатися до залякувань за рахунок цивільних (а їй не вперше).
Це урок росіян теперішньому британському уряду та прем'єру. Але його варто вивчити і наступникам. Ймовірно, в Лондоні з’явиться чітке усвідомлення того, що Москва – на землі, у повітрі чи на морі – розуміє лише мову сили.
Авторка: Ольга Ковальчук,
журналістка "Європейської правди"