СЕО ПУМБ Сергій Черненко (Фото: NV)Банківська система стала готовою до значно вищих ризиків — CEO ПУМБ
Український бізнес за роки повномасштабної війни навчився працювати з набагато вищим рівнем ризику, а банківська система — швидко адаптуватися до нових умов. Водночас одним із найбільших ризиків для економіки зараз є ситуація в аграрному секторі, зокрема проблеми з експортом і падіння цін.
Про це під час заходу NV «Топменеджери, які тримають країну. Діалоги з NV» заявив СЕО ПУМБ Сергій Черненко.
За його словами, ПУМБ ще до початку повномасштабного вторгнення почав перебудовувати управлінську модель. У банку дійшли висновку, що централізована система погано працює у світі, який швидко змінюється.
Компанія перейшла до більш гнучкої моделі: повноваження та ресурси передали командам, а планування стало більш адаптивним. Це, за словами CEO ПУМБ, дало співробітникам більше можливостей самостійно ухвалювати рішення та швидко реагувати на зміни.
Війна також змінила підхід банку до роботи різних категорій співробітників. Зокрема, ПУМБ розділяє потреби працівників, які постійно працюють у відділеннях, і тих, хто працює онлайн. Для співробітників «у полях» банк запроваджує додаткові дні відпустки, оскільки така робота є більш виснажливою.
Ще однією зміною стало більш толерантне ставлення до втоми. Черненко зазначив, що для топменеджерів, які звикли витримувати високий рівень стресу, важливо усвідомлювати: команда не обов’язково має працювати в такому ж режимі.
Черненко розповів, що в ПУМБ ризик-апетит суттєво зріс, хоча ще до війни він не очікував такої зміни. За його словами, накопичений досвід випробувань трансформувався у готовність працювати з більшими ризиками.
Важливим досвідом для банку стала ще й криза 2014 року. Тоді ПУМБ евакуював команди з Донецька, де розташовувався великий офіс банку та центри обробки даних. Цей досвід, за словами Черненка, став важливим уроком щодо безперервності роботи та психологічної стійкості колективу.
COVID-19, на його думку, насамперед прискорив технологічну трансформацію, тоді як досвід 2014 року значно більше вплинув на готовність команди проходити через масштабні випробування.
Серед основних ризиків для української економіки Черненко назвав аграрний сектор. Особливо вразливими він вважає невеликі підприємства, які мають менший запас міцності, ніж великі компанії.
Реклама:
За його словами, банк уже опрацьовує сценарії, за яких аграрії стикаються з неможливістю експортувати продукцію та падінням цін. У такій ситуації ПУМБ готовий відтерміновувати платежі за кредитами, які зазвичай погашаються після реалізації сезонних запасів.
«Ми готові сидіти з вами, тримати ці запаси, чекати правильної можливості для того, щоб продати», — пояснив CEO банку.
Він також позитивно оцінив реакцію держави, яка модифікувала програму 5−7−9% та розширила можливості її використання аграріями для фінансування оборотного капіталу.
Окремо Черненко звернув увагу на металургію. Галузь перебуває у складному становищі через російські удари та логістичні проблеми. Зокрема, експорт продукції через європейські маршрути суттєво збільшує собівартість перевезень.
За словами CEO ПУМБ, статистика банку щодо ударів по підприємствах його клієнтів має негативну динаміку: місяць до місяця кількість таких випадків зростає. У відповідь банк працює з клієнтами щодо реструктуризації боргів та збільшення оборотного капіталу, коли це необхідно для підтримки їхнього грошового потоку.
Водночас Черненко назвав розвиток українського мілтеху одним із найбільш надихаючих явищ останнього часу.
За його словами, приблизно за останній рік масштаби індустрії суттєво зросли. Під час відвідування підприємств він бачить, наскільки швидко українські компанії змінюють продукцію, проєктують нові рішення, адаптуються та локалізують виробництво.
Для підтримки цього сектору, зазначив CEO ПУМБ, існують державні програми компенсації відсоткових ставок, інвестиційного фінансування та державних гарантій, які дають змогу банкам розподіляти ризики.
Реклама:
Черненко також зазначив, що попри високі воєнні ризики клієнти з мілтех-сектору демонструють здатність ефективно ними управляти. За його словами, серед клієнтів банку були випадки влучань по підприємствах, але не було ситуацій, коли через це компанія припиняла діяльність, оголошувала дефолт або закривалася.
Говорячи про майбутнє української банківської системи після завершення війни, Черненко зазначив, що її інвестиційна привабливість може суттєво зрости.
Водночас він розкритикував податкове навантаження на банки. На його думку, якщо держава продовжить застосовувати 50% податок, це може стримувати прихід нових гравців на український банківський ринок.
CEO ПУМБ вважає, що український банківський сектор уже має високий рівень конкуренції та представництво великих міжнародних груп.
На його думку, саме банківська галузь може стати однією з найбільш привабливих для інвесторів після завершення війни. Причина — масштабна трансформація сектору з точки зору його інституційної якості.
Крім того, відновлення української економіки автоматично створюватиме нові можливості для банків: зі зростанням інвестицій збільшуватиметься і попит на банківські послуги та фінансування.
Ще одним ключовим фактором трансформації банківської системи Черненко назвав штучний інтелект.
ПУМБ уже розробив стратегію імплементації AI та оцінює потенційну економію від використання технології щонайменше у 30% поточних витрат. При цьому CEO банку наголосив, що можливості технології продовжують розвиватися, тому ефект у майбутньому може бути ще більшим.
Реклама:
Найбільший потенціал для автоматизації банк бачить у контакт-центрі, CRM-системах, обробці та аналізі інформації про клієнтів, а також у розробці нових продуктів.
Зокрема, зараз цикл розробки продукту в банку займає близько двох тижнів. За допомогою AI-агентів цей процес у перспективі можна скоротити до одного дня.
Ще один напрям — автоматизація бізнес-процесів за допомогою AI Agents API. Черненко також відзначив розвиток так званого vibe coding, коли одна людина за короткий час може створити прикладний програмний продукт, на який раніше були потрібні значно більші команди.
Водночас банківський сектор має додаткові обмеження для впровадження нових технологій. ПУМБ працює з персональними даними та має велику кількість регуляторних вимог і внутрішніх контролів. Через це впровадження AI у банку відбувається обережніше, ніж у багатьох інших сферах.
Попри це, Черненко вважає, що штучний інтелект відкриває нову еру не лише у способах ведення бізнесу, а й у взаємодії банків із клієнтами. За його словами, український банківський сектор лише починає проходити цей етап трансформації.











