Хто змагається на Паралімпіаді. Все, що треба знати про класифікацію спортсменів
Паралімпійські ігри 2020 року в Токіо включають 22 види спорту, але насправді не всі категорії інвалідності можуть брати участь у кожному змаганні.
Кожен вид спорту має різні фізичні вимоги і тому має свій набір класифікацій.
- Паралімпіада-2020: два золота, світовий рекорд і відмова від фото з росіянами
- П'ять золотих, чотири срібла та три бронзи. Тріумфальний день України на Паралімпіаді
Паралімпійська стрільба з лука
Стрільба з лука "відкрита" для спортсменів з фізичними вадами, класифікація поділена на два класи:
Відкрита: Включає спортсменів, які мають проблеми з ногами і користуються візком або мають порушення рівноваги та стріляють стоячи або спираючись на табурет. Залежно від змагання, учасники використовують або поворотні, або складні луки.
W1: Спортсмени на візках з порушеннями в усіх чотирьох кінцівках з явною втратою м'язової сили, координації або діапазону рухів.
Паралімпійська легка атлетика
Усі групи інвалідності можуть змагатися в легкій атлетиці, але для розрізнення кожного класу використовують систему літер і цифр.
Буква F призначена для спортсменів, які змагаються на майданчиках (field athletes), Т - тих, хто змагається на треку (track athletes), а вказане число означає їхні фізичні вади.
11-13: легкоатлети з вадами зору. Сліпі спортсмени змагаються у 11 класі, носять обов'язкові пов'язки на очах та бігають з поводирем. Спортсмени 12 класу мають вади зору, але бігати з гідом є необов'язковим.
20: легкоатлети з вадами розумового розвитку. Спортсмени цього класу мають труднощі з реакцією та пам'яттю.
31-38: легкоатлети з церебральним паралічем або іншими неврологічними захворюваннями, що впливають на координацію та контроль м'язів. Спортсмени 31-34 класів змагаються в сидячому положенні (за допомогою перегонового або метального стільця), а спортсмени 35-38 класів - стоячи.
40-41: легкоатлети з низьким зростом (те, що в медицині називають карликовістю).
42-44: легкоатлети з порушеннями нижніх кінцівок, які не користуються протезами.
45-47: легкоатлети з порушеннями верхніх кінцівок.
T51-54: спортсмени на візку. Спортсмени класу 51-52 мають вади як нижніх, так і верхніх кінцівок. Спортсмени Т53 мають повністю функціональні руки, але в них відсутні функції тулуба, тоді як спортсмени Т54 мають часткові функції тулуба та ніг.
F51-57: Спортсмени у візках. Спортсмени класів F51-54 мають обмежені функції плечей, рук та кистей, а також не мають функцій тулуба чи ніг, тоді як спортсмени F54 мають нормальні функції рук та кистей. У класах F55-57 збільшується функціональність тулуба та ніг.
T61-64: легкоатлети з порушеннями нижніх кінцівок, які використовують протези.
Паралімпійський бадмінтон
Учасники змагань з бадмінтону поділені на шість класів (два класи для візків та чотири для тих, хто може стояти).
Класи WH1 та WH2 призначені для спортсменів на візках. Спортсмени WH1 мають тяжчі порушення, ніж спортсмени WH2.
Класи SL3 та SL4 - це спортсмени, які можуть ходити, але з порушеннями роботи нижніх кінцівок.
Клас SU5 - це спортсмени, які можуть стояти, з порушеннями верхніх кінцівок.
Клас SH6 - це низькорослі (карликові) спортсмени.
Бочче
Бочче (гра з м'ячем, різновид боул-спорту) відкрита для спортсменів з церебральним паралічем та іншими важкими фізичними вадами (такими як м'язова дистрофія), які змагаються на інвалідних візках. Є чотири класи.
BC1: Гравці з церебральним паралічем, які здатні використовувати руки або ноги для послідовного просування м'яча у гру. Спортсмени BC1 можуть мати помічника на майданчику, щоб передавати їм м'яч перед кожним ударом, але не можуть використовувати допоміжні пристрої.
BC2: Гравці з ДЦП, які здатні користуватися руками для просування м'яча у гру і мають більші функціональні здібності, ніж спортсмен BC1.
BC3: Гравці з церебральним паралічем або іншими вадами всіх чотирьох кінцівок, які не можуть кинути або вибити м'яч у гру. Спортсменам дозволено використовувати допоміжні пристрої, такі як пандус, щоб вкинути м'яч у гру, а також їм допомагає помічник, який регулює пандус за вказівками гравця.
BC4: Гравці, які не мають ДЦП, але мають інші порушення усіх чотирьох кінцівок і мають подібні функціональні здібності зі спортсменами BC2. До цієї класифікації підпадають такі стани, як м'язова дистрофія, розщеплення хребта та тетраплегія.
Паралімпійське веслування на байдарках і каное
Усі спортсмени з фізичними вадами мають право брати участь у веслуванні на каное (VL) на байдарках (KL). Вони об'єднані у три спортивні класи для кожного типу човна.
KL1: Спортсмени цього спортивного класу не мають або мають дуже обмежену функцію тулуба та не мають функцій ніг.
KL2: Спортсмени мають часткову функцію тулуба та ніг; вони здатні сидіти прямо у байдарці. Водночас у них буде обмежений рух ніг під час веслування.
KL3: Спортсмени мають функцію тулуба та частково ніг і зазвичай можуть використовувати принаймні один протез.
VL1: Спортсмени без динамічної функції тулуба.
VL2: Спортсмени отримують бали залежно від їхніх функцій тулуба та функцій ніг, і цей клас включає спортсменів, які набрали нижчий бал за одну функцію, ніж за іншу.
VL3: Спортсмени мають повну або майже повну динамічну функцію тулуба.
Паралімпійський велосипедний спорт
Велосипедний спорт "відкритий" для спортсменів, які мають порушення м'язової сили, діапазон рухів, порушення в кінцівках, різницю в довжині ніг, гіпертонус, атаксію, атетоз (що може бути наслідком ДЦП, травми мозку, інсульту або розсіяного склерозу) або порушення зору.
Спортсмени змагаються на велосипедах на треках та на шосе, а також на велосипедах з ручним керуванням та триколісних велосипедах на шосе.
C1-5: Спортсмени змагаються на велосипедах, які можуть бути адаптовані до їхніх фізичних вад. Вони можуть мати такі стани, як ДЦП або ампутацію ноги чи руки. Спортсмени С1 мають найбільші вади, тоді як спортсмени С5 відповідають мінімальним критеріям вад. Наприклад, спортсмен з ампутацією обох ніг змагатиметься у класі С3, тоді як спортсмен з ампутацією однієї ноги змагатиметься у класі С4.
В: Спортсмени з вадами зору змагаються на велосипедах-тандемах з гідом.
H1-5: Категорії для спортсменів на велосипедах з ручним керуванням. Спортсмени в групі H1-4 змагаються лежачи. Спортсмени H1 не мають функцій тулуба або ніг та мають обмежені функції рук, тоді як спортсмени H3 не мають функцій ніг, але мають хороші функції тулуба та рук. Спортсмени H5 сидять на колінах і використовують руки та тулуб.
T1-2: Категорії для спортсменів, які не можуть їздити на велосипеді через захворювання, що впливає на їхню рівновагу та координацію, і замість цього використовують триколісні велосипеди. Спортсмени класу Т1 мають більш серйозні проблеми з координацією, ніж спортсмени Т2.
Паралімпійський кінний спорт
Усі групи з інвалідністю можуть брати участь у паралімпійській виїздці - єдиному змаганні з кінного спорту в програмі Паралімпіади.
У спорті є п'ять класів, де спортсмени розподілені залежно від характеру та ступеня їхніх вад. Усі спортсмени змагаються разом - спортсмени з фізичними вадами та вадами зору, а також чоловіки та жінки. Рівень складності завдань, які вони виконують, залежить від ступеня вад.
I ступінь: спортсмени з серйозною інвалідністю з порушеннями роботи всіх кінцівок та поганим контролем тулуба, які зазвичай користуються інвалідним візком у повсякденному житті.
II ступінь: Спортсмени з сильно зниженою здатністю контролювати тулуб та мінімальними порушеннями верхніх кінцівок або помірними порушеннями верхніх та нижніх кінцівок та тулуба. Більшість із них користується інвалідним візком у повсякденному житті.
III ступінь: Спортсмени мають дуже обмежену функціональність обох нижніх кінцівок і хороший баланс тулуба, або менші порушення верхніх і нижніх кінцівок та гірший контроль тулуба. Деякі користуються інвалідним візком у повсякденному житті.
IV ступінь: Спортсмени, які можуть самостійно ходити та мають порушення обох рук або не мають рук, або мають помірні порушення всіх чотирьох кінцівок. Ця категорія також включає сліпих вершників та людей із такими станами, як карликовість.
V ступінь: Спортсмени, які можуть самостійно ходити, з погіршенням зору або зниженням руху або сили м'язів або порушенням функції рук або ніг.
Мініфутбол
У мініфутбол грають люди з вадами зору.
Усі гравці мають носити захисні картузи, окрім воротаря, який бачить, але не може виходити за межі воротарського майданчика. Не існує правил офсайду.
Футбольний м'яч містить кульові підшипники, які видають шум під час руху.
Голбол
У голбол грають спортсмени з вадами зору, і класифікації у цьому виді спорту немає.
Учасники носять затемнені маски, щоб усі, незалежно від того, незрячі вони чи з вадами зору, були в рівних умовах. Маски перевіряють під час гри.
Усередині м'яча є дзвіночки, які допомагають зорієнтувати гравців.
Дзюдо
У дзюдо змагаються лише спортсмени з вадами зору. Категоризації також немає, оскільки спортсмени поділені за вагою - так само як і зрячі.
Основна відмінність полягає в тому, що спортсмени починають поєдинок "у стисканні" (тримаючи один одного), а не окремо.
Червоне коло на рукаві їхнього дзюдогі (спортивного вбрання) означає повністю незрячого спортсмена, тоді як глухі учасники мають маленьке синє коло на задньому правому куті їхнього вбрання.
Паверліфтинг
Паверліфтинг відкритий для всіх спортсменів з фізичними вадами і класифікується лише за вагою.
Паверліфтери, які змагаються на Паралімпіаді, мають вади нижніх кінцівок або стегон, зокрема параліч, ДЦП та ампутацію нижніх кінцівок.
І жінки, і чоловіки беруть участь у 10 окремих вагових категоріях.
Паралімпійське академічне веслування
Академічне веслування поділяється на три класи:
PR1: Спортсмени можуть вільно рухати руками та плечима з обмеженою функцією ніг або взагалі без неї, наприклад, внаслідок травми спинного мозку. Вони мають поганий баланс, тому прив'язані до човна.
PR2: Спортсмени з хорошим рівнем руху тулуба та рук, але порушеннями руху ніг. Ці спортсмени не можуть користуватися ковзаючим сидінням під час веслування.
PR3: Відкритий для спортсменів з вадами, які можуть рухати ногами, тулубом та руками. До цього класу також належать веслярі з вадами зору.
Паралімпійська стрільба
Стрільці поділяються на групи залежно від того, чи можуть вони ходити чи використовують візок.
Ці групи поділені на шість підкласів, кожен з яких визначає тип обладнання для пересування, яким може користуватися учасник.
SH1: Для стрільців з пістолетів і гвинтівок, яким не потрібна підставка для стрільби. У спортсменів цього класу зазвичай є порушення роботи однієї кінцівки. Спортсмени можуть вибирати змагання сидячи або стоячи.
SH2: Для стрільців з гвинтівок, які мають пошкодження рук і тому потребують підставки для стрільби. Більшість спортсменів у цьому класі змагаються на інвалідному візку.
Сидячий волейбол
У сидячому волейболі змагаються спортсмени з фізичними вадами, більшість з яких мають ампутації.
Існує два класи - з мінімальними вадами (MD) та серйозними вадами (D), і команда може мати лише одного гравця MD на майданчику, тоді як інші п'ять гравців мають бути класифіковані як D.
Приклади гравців з мінімальними вадами - включають травми передньої хрестоподібної зв'язки та відсутні пальці.
Паралімпійське плавання
Плавання - єдиний вид спорту, який поєднує в собі втрати кінцівок, церебральний параліч (обмеження координації та рухів), травми спинного мозку (слабкість або параліч будь-якої комбінації кінцівок) та інші вади (такі як карликовість та серйозні порушення суглобів) в межах класів.
1-10: Плавці з вадами фізичного розвитку. Чим менша ця цифра, тим серйозніше порушення.
11-13: Плавці з вадами зору. Плавці в категорії 11 мають носити затемнені окуляри та використовувати допомогу тапера, щоб забезпечити їхню безпеку при наближенні до стіни. Плавці в 12 і 13 класах можуть обирати, використовувати тапера чи ні.
14: Плавці з вадами розумового розвитку.
Префікс S позначає вільний стиль, плавання на спині та батерфляй. SB позначає брас, а SM - індивідуальне комплексне плавання.
Префікс і номер класу утворюють низку класифікацій - від плавців з тяжкою інвалідністю (S1, SB1, SM1) до тих, хто має мінімальну інвалідність (S10, SB9, SM10).
У будь-якому класі плавці можуть починати дистанцію з занурення або безпосередньо у воді. Це враховується при класифікації спортсмена.
Паралімпійський настільний теніс
У настільний теніс грають спортсмени з фізичними чи розумовими вадами, розподілені на 11 класів.
1-5: спортсмени змагаються на інвалідному візку, перший клас - найважчі вади, а п'ятий - найменші.
6-10: спортсмени, які можуть ходити, шостий клас - найважчі вади, а 10 клас - найменші.
11: спортсмени з вадами інтелекту.
Паралімпійське тхеквондо
У Токіо 2020 відбудуться змагання для спортсменів класу К43 та К44. Змагання об'єднані під назвою K44. Для кожної статі буде три вагові категорії.
К43 включає спортсменів з двосторонньою ампутацією нижче ліктя або еквівалентною втратою функцій в обох верхніх кінцівках.
К44 включає спортсменів з односторонньою ампутацією руки (або еквівалентною втратою функції) або втратою пальців ніг.
Паралімпійський тріатлон
Тріатлон поділяється на шість класів як для чоловіків, так і для жінок.
PT1: Цей клас призначений для спортсменів на інвалідних візках. Вони плавають, їздять на велосипеді з ручним керуванням і долають 5 км на перегоновому візку.
PT2-5: Ці класи призначені для спортсменів, які можуть ходити і мають порушення на кшталт втрати м'язової сили, діапазону рухів та втрату кінцівок. Вони можуть їздити на відповідно адаптованому велосипеді й бігати з протезами або без них
PTVI: Цей клас призначений для спортсменів з вадами зору, які мають можливість їхати на тандемі та бігати з гідом.
Баскетбол на візках
Баскетбол відкритий для спортсменів на інвалідних візках, чиї вади можуть включати параплегію, ампутацію нижніх кінцівок, ДЦП та поліомієліт.
Спортсмени класифікуються відповідно до їхньої фізичної здатності виконувати всі завдання, пов'язані з баскетбольною грою.
Усі гравці отримують бали від 1,0 до 4,5 - гравець 1,0 бала має найважчі порушення, 4,5 - найменші.
Кожна команда має п'ять гравців, але загальна кількість балів гравців на полі не може перевищувати 14.
Фехтування на візках
Фехтування відкрите для спортсменів на інвалідних візках, чиї вади можуть включати травми спинного мозку, ампутацію нижніх кінцівок та ДЦП, які не дозволяють їм конкурувати з фехтувальниками без вад.
Спортсмени, які беруть участь у цих змаганнях, поділені на два класи.
Категорія А: Спортсмени з хорошим балансом і відновленням, а також повним рухом тулуба з повністю функціонуючою активною рукою. Не всі спортсмени цього класу користуються інвалідним візком у повсякденному житті.
Категорія В: Спортсмени з поганою рівновагою та відновленням, але повністю функціональною однією чи обома руками. Активна рука може мати ушкодження і, як правило, під час змагань вони можуть підтримувати її іншою рукою.
Регбі на візках
Спортсмени класифікуються за системою балів - з найважчими порушеннями мають 0,5 бала, а з легшими - до 3,5 балів.
Кожна команда складається з чотирьох гравців, і загальна кількість балів на майданчику не має перевищувати 4.
Теніс на візках
У теніс на візках грають у двох класах - відкритий та квад (гравці цього класу мають порушення трьох і більше кінцівок).
У змаганнях з тенісу на візках гравцям дозволяється два відскоки м'яча, перший - у межах корту.
Гравці класу квад мають серйозні порушення в ногах з певним ступенем порушення в ігровій руці. Більшість гравців цього класу зазвичай прикріплюють ракетку до руки за допомогою ремінця.
- Паралімпіада у Токіо 2020: таблиця медалей
- Українці на Паралімпіаді: підкошені хворобами, але незламні
Відкритий клас призначений для всіх інших спортсменів з вадами, які користуються візком, але деякі спортсмени цього класу не користуються візком у повсякденному житті.
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!