"Я пишаюся тим, що я справжня відьма"
Тонкс Браун каже, що язичництво - важлива частина її життяТонкс Браун живе сама у віддаленій садибі у Шотландському нагір'ї і каже, що пишається бути справжньою відьмою.
Для неї Геловін - це не костюми, гарбузи та ласощі.
"Я думаю, що уявлення суспільства про відьом нав'язані поп-культурою", - каже 36-річна Тонкс.
"Насправді ж це значно глибше, це велика частина мого життя, це моя релігія та віра", - додає вона.
Язичницький Новий рік настає 1 листопада, і Тонкс каже, що це час для того, щоб почати все заново, а не тягти багаж з минулого у суворі зимові місяці.
Вона зацікавилась язичництвом, коли їй було 12 років і вона жила на острові Малл - другому за величиною острові в архіпелазі Внутрішніх Гебридів на захід від Шотландії.
"У середній школі мене цькували через те, що я була іншою", - каже вона.
Тонкс має відьомську мітлу і чорного кота на ім'я Керн"У школі нам нав'язували Вільну церку Шотландії, проводили церковні служби та постійно молилися", - каже вона.
"Я пам'ятаю, як мене сварили за те, що я малювала, коли мала молитися", - згадує Тонкс.
Вона каже, що саме на природі відчула, що вона не одинока, і що "тварини - це просвітлені істоти".
"Я рятувала равлика зі стежки, щоб його не затоптали", - каже жінка.
"Це дало мені зрозуміти, що моя церква - це природа, а не велика, холодна, стара будівля".
Тонкс пригадує, що зрозуміла - язичництво "підходило мені і мало для мене сенс".
"Усе в природі має сутність, усе має своє призначення, і приємно це краще усвідомлювати і бути частиною цього", - розповідає жінка.
Вона також почала читати про суди над відьмами в минулому.
"На жаль, багато відьом були жінками - жінками, які мали знання, акушерки та травниці", - каже вона.
"Тож у минулому думали: "Ми повинні її вбити, тому що не можна дозволити жінці багато знати", - додає Тонкс.
Полиці у будинку Тонкз заповнені банками з травами та настоянкамиЖінка працює в службі екстреної допомоги і щодня їздить до офісу.
Вона каже, що навчилася не проповідувати про язичництво, але буде захищати відьом у своєму повсякденному житті.
"Якщо я почую, як хтось жартує про відьом, я буду втручатися й казати, що я - відьма", - каже жінка.
"Я оскаржуватиму будь-яку форму упередження, але ніколи не вступаю у конфронтацію", - додає вона.
Тонкс раніше працювала екскурсоводкою у City of The Dead Tours в Единбурзі й розповідає, що раніше вона працювала в різних інших сферах: місцевих радах, поліції та службі швидкої допомоги. І її язичництво зазвичай не створювало проблем.
"У мене була колега, яка боялася реквізиту, який я брала з собою на роботу, що був схожий на чарівну паличку, тому що я йшла на репетицію одразу після роботи", - каже вона.
"Вона боялася її торкнутися через стигму, яка оточує відьом. Зазвичай для мене це просто кумедно, а не боляче", - додає жінка.
Тонкс каже, що для неї Геловін, або переддень Нового року, - присвячений язичницьким заклинанням і чаклунству.
Протягом року вона вирощувала трави - шавлію, розмарин і чебрець - готуючись до фестивалю, гельською мовою відомого як Самайн. Він відзначає кінець сезону збору врожаю та початок зими або "темнішої половини" року.
Тонкс сушила трави біля вогню, щоб вони краще горіли, коли вона використовуватиме їх у своїх заклинаннях.
Вона палитиме шавлію, щоб очистити себе та свій будинок димом. А також запаслася сіллю й залізом для захисту від привидів, духів та інших надприродних істот.
Тонкс також намазувала свічки різними маслами та травами й вирізала на них символи, щоб використовувати їх у заклинаннях у великий день.
Чари у чайній чашці
За дивнішими травами їй доводиться йти до травника.
"Око тритона або палець жаби - це лікарські назви рослин. Часто люди думають, що відьми використовують ці частини тіла, але це не так, це просто рослини", - каже вона.
Вона готує зілля у чашці, перш ніж вилити його у горщик, який вона запалить, коли робитиме свої заклинання на Геловін.
Вона виконуватиме їх біля вівтаря у своїй спальні - рослини символізуватимуть землю, пахощі - повітря, а свічки- вогонь та воду.
Білі відьми, такі як і Тонкс, не заклинають зі злим наміром і користуються двома ритуальними ножами.
Один з них - болін, ніж із білою рукояткою для збирання трав і різьблення свічок, а другий - атаме, який використовують для створення фігур або розрізання шнура в заклинаннях.
Тонкс каже, що вона завжди робить свої заклинання на самоті.
Відьми люблять додавати до слова "магія" (magic) літеру"k", щоб відрізнити її від постановочної магії"Я знаю багато інших відьом, ми є скрізь - у поліції, у магазинах поруч із домом, але заняття магією - це занадто особисте, щоб я могла робити це з ними, для цього треба мати величезну довіру", - каже вона.
Білі відьми шукають рецепти та заклинання у відомському журналі, який називається "Книга тіней".
Тонкс каже, що вона одягне мантію або ж буде без одягу взагалі, коли буде робитиме свої заклинання на Геловін.
І вона матиме різьблений гарбуз "зі страшним обличчям" біля дверей - "щоб її не турбували привиди".
"Сьогодні я не ховаюся і говорю людям, що я практикуюча відьма, і 99% з них реагують так само, як якби я сказала, що я християнка чи мусульманка, - каже Тонкс. - Я пишаюся тим, що я справжня відьма, а Геловін - найкраще свято".
Гарбузи використовують для того, щоб відганяти злих духівХочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!