Художник-постановник Олександр Кондратов, якого обвинувачували в державній зраді, помер у московській лікарні після переведення зі слідчого ізолятораСмерті в російських СІЗО: помер ще один політв'язень
Від початку року в російських СІЗО та колоніях померли 11 осіб, чиї справи пов’язують із політичним переслідуванням. Останнім став художник-постановник Олександр Кондратов, якого обвинувачували в держзраді.
У Москві помер 52-річний художник-постановник Олександр Кондратов, якого російська влада звинувачувала в державній зраді. Його доправили до Боткінської лікарні зі слідчого ізолятора, однак урятувати не вдалося. Причина смерті наразі невідома. За даними правозахисного проєкту Первый отдел, Кондратов став одинадцятим від початку 2026 року фігурантом політично мотивованої справи, який помер у російській колонії або СІЗО. Кондратова затримали в травні в московському аеропорту Внуково. Громадянин Росії, який постійно проживав в Україні, прилетів до Москви, щоб оновити закордонний паспорт. Після прибуття його неодноразово заарештовували в адміністративному порядку. 5 серпня проти нього порушили кримінальну справу за статтею 275 Кримінального кодексу РФ - державна зрада. Підставою стали щонайменше шість дописів в інтернеті, зміст яких не уточнювали. Розслідуванням займалося управління ФСБ у Москві та Московській області. Кондратова утримували в одному зі столичних СІЗО, а 23 жовтня перевели до Боткінської лікарні, де він невдовзі помер. До арешту Кондратов працював художником-постановником серіалу Ліквідація. У 2008 році він став лауреатом премій Золотий орел і ТЕФІ. Його смерть стала третьою подібною зафіксованою трагедією в жовтні 2026 року. Раніше в СІЗО №1 Краснодара та виправній колонії №4 Пензенської області померли 52-річний Ігор Яковенко та 49-річний Рустам Халіков, засуджені за статтями про тероризм. В обох справах захист заявляв про відсутність фактичних доказів вини підзахисних. Яковенка засудили за намір вступити до формування Легіон “Свобода Росії”. Халікова - за участь у забороненій у Росії організації Хізб ут-Тахрір. Одним із доказів у його справі стала спільна фотографія з чаювання 2014 року. Загалом, за даними Первого отдела, до смерті Кондратова в російських СІЗО та колоніях від початку року померли ще десятеро людей, засуджених у справах, пов’язаних із політикою. Серед них - Роман Сидоркін, Олег Тиришкін, Олександр Доценко, Володимир Осипов, Андрій Акузін, Веган Христолюб Божий (Дмитро Кузнєцов), Володимир Яроцький та Ібрагім Куджанов, а також Яковенко й Халіков. Більшість із них засудили за антивоєнні дописи, критику або образи представників російського керівництва чи збройних сил РФ. Куджанова, мешканця окупованої Луганської області, засудили до п’яти з половиною років ув’язнення за службу водієм в українському батальйоні Айдар у 2018 - 2019 роках. Як пише Первый отдел, перед смертю ув’язнені скаржилися на умови утримання, тиск з боку адміністрації та систематичні відмови в медичній допомозі, які, за їхніми словами, погіршували стан здоров’я. Вісім із 11 померлих були віком від 50 років; багато хто повідомляв про хронічні захворювання. Російська влада офіційно заперечує наявність у своїх в’язницях людей, засуджених із політичних мотивів. Смерті ув’язнених зазвичай пояснюють природними причинами, а в окремих випадках - нещасними випадками або самогубствами. Раніше Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив 77-річного кримського політв’язня Володимира Ананьєва до 18 років позбавлення волі. Російська сторона звинуватила його в нібито підготовці замаху на призначеного окупантами "керівника" Криму Сергія Аксьонова.
Нагадаємо, за даними правозахисників та результатами судово-медичної експертизи тіла української журналістки Вікторії Рощиної, дівчину піддавали жорстоким тортурам, електрошоку, побиттям, тримали в ізоляції та морили голодом. Офіс Генерального прокурора України перекваліфікував справу на воєнний злочин, поєднаний з умисним вбивством.
В окупованому Криму зростає кількість політв’язнів - правозахисники
Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp