Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Європа арештувала активи РФ на $500 млн за борг перед Нафтогазом

16:27:46

  У Фінляндії та Австрії за позовом українського Нафтогазу арештували російські активи загальною вартістю близько $500 млн. Українська компанія намагається стягнути з Росії компенсацію за майно, втрачене в окупованому Криму у 2014 році. Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на американську юридичну фірму Covington & Burling, яка представляє інтереси Нафтогазу.   Як зазначає видання, у квітні 2023 року міжнародний арбітраж у Гаазі присудив українській компанії понад $5 млрд компенсації. Росія відмовилася виплачувати кошти, після чого Нафтогаз почав домагатися виконання арбітражного рішення через суди інших країн, намагаючись стягнути борг за рахунок російського майна. У Нафтогазі заявляють, що Росія зрештою буде змушена виплатити компенсацію.   Австрія: під загрозою стягнення 23 об’єкти нерухомості   В Австрії йдеться про 23 об’єкти російської нерухомості загальною вартістю понад 120 млн євро. Серед них - житлові будинки та квартири у віденських районах Верінг, Деблінг і Донауштадт, колишня резиденція радянського посла в Пуркерсдорфі та вілла в Зальцбурзі.   У березні 2026 року Земельний суд Відня підтвердив дозвіл на стягнення активів і відхилив скаргу Росії.   Москва наполягає, що це майно захищене державним імунітетом і використовується для державних потреб. Суд ще має визначити, чи поширюється такий імунітет на відповідні об’єкти.   Водночас дозвіл на стягнення не означає, що нерухомість уже можна виставляти на продаж.   Фінляндія: арештовані десятки об’єктів   У Фінляндії з 2024 року арештували понад 40 об’єктів російської державної нерухомості вартістю більш як 40 млн євро. До переліку входять Російський центр науки і культури в Гельсінкі, квартири, житлові та адміністративні будівлі.   Росія вимагала скасувати арешти й направила Фінляндії дипломатичний протест. У липні 2025 року суд Гельсінкі відхилив російську скаргу, а навесні 2026-го фінський суд дозволив виконати рішення гаазького арбітражу. Російська сторона оскаржила це рішення.   Крім того, фінська влада арештувала 3,7 млн євро , які Росія раніше перерахувала на програму прикордонного співробітництва з ЄС. Програму припинили після початку повномасштабної війни, але кошти залишилися у Фінляндії.   Норвегія: арешти на Шпіцбергені та в Осло   Заходи зі стягнення російських активів тривають і в Норвегії. На початку вересня 2026 року поліція країни арештувала на Шпіцбергені науково-експедиційне судно Профессор Молчанов завдовжки 72 метри. Воно виконувало рейси між Мурманськом і Баренцбургом, забезпечуючи транспортне сполучення з російським поселенням на архіпелазі.   Після затримання судна 69 пасажирів і членів екіпажу відправили назад до Росії. Це створило труднощі з транспортом і постачанням Баренцбурга. До середини вересня там почали вичерпуватися запаси продуктів.   Побоюючись можливих заходів у відповідь з боку Москви, Осло згодом запровадило обмеження на арешт суден, які доставляють вантажі на Шпіцберген.   Як повідомляє The Barents Observer, у межах вимог Нафтогазу також арештували 62 снігоходи, 15 автомобілів, чотири банківські рахунки та об’єкти нерухомості на архіпелазі. Крім того, суд дозволив арештувати п’ять об’єктів російської нерухомості в Осло.   Росія оскаржує арешти. Судно Профессор Молчанов залишається в порту Баренцбурга.   РФ хоче повернути заморожені активи: Зеленський звернувся до ЄС  

"Вивести на каву": Сибіга потролив Орбана через посаду генсека ООН

15:58:23

  Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга іронічно прокоментував можливе висунення колишнього прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на посаду генерального секретаря ООН. За його словами, Україна могла б поділитися з міжнародною спільнотою досвідом запрошення угорського політика "на каву" в потрібний момент. Про це Сибіга написав у соцмережі X у понеділок, 26 жовтня.   Український міністр припустив, що на посаді генсека ООН Орбан міг би використовувати свої навички застосування вето та політичного шантажу, які, за словами Сибіги, він роками відточував, блокуючи важливі рішення Європейського Союзу.   "Ми можемо поділитися з рештою світу нашим чудовим досвідом - запрошувати його на каву в потрібний момент", - написав глава українського МЗС.   Цей коментар відсилає до подій грудня 2023 року, коли під час саміту ЄС Орбан залишив залу засідань на час ухвалення рішення про початок переговорів щодо вступу України до Євросоюзу. Це дало змогу іншим лідерам країн-членів підтримати рішення без його заперечень.   Як повідомляли раніше ЗМІ, адміністрація президента США просуває кандидатуру колишнього угорського прем’єра на посаду генерального секретаря ООН, розраховуючи заручитися підтримкою Китаю та Росії.   Нагадаємо, що Грінспан отримала значну підтримку під час неформального опитування в Раді Безпеки ООН. У голосуванні вона отримала десять голосів "за", чотири нейтральні оцінки та лише один голос проти, що дає їй сильну стартову позицію перед наступними раундами відбору.  

Знайомства як пастка: в Україні викрили криптоафери на мільйони

15:39:41

  Національна поліція України повідомила про нові підозри сімом учасникам злочинної організації, яку підозрюють у викраденні криптоактивів громадян різних країн. За даними слідства, фігуранти ошукали вісьмох потерпілих з України, Казахстану та Литви на загальну суму понад 3,7 млн грн. Про це повідомили у Нацполіції в понеділок, 26 жовтня.   За версією слідства, учасники організації створили мережу кол-центрів у Києві та Дніпрі й діяли за заздалегідь розподіленими ролями. Потенційних жертв знаходили на сайтах знайомств і в месенджерах, входили до них у довіру, імітували романтичні стосунки або представлялися досвідченими інвесторами. Згодом людей переконували вкладати кошти в нібито прибуткові криптовалютні проєкти.   Щоб створити враження успішних інвестицій, підозрювані використовували підконтрольні криптогаманці та фейкові акаунти. За даними правоохоронців, під час відеодзвінків вони також могли застосовувати технологію підміни облич.   Після того як потерпілі вкладали гроші, до схеми долучалися так звані "ментори-аналітики". Під приводом допомоги з торгівлею вони отримували доступ до екранів мобільних пристроїв, збирали конфіденційні дані та заволодівали доступом до криптогаманців.   Надалі криптоактиви переводили на підконтрольні рахунки, а зв’язок із потерпілими припиняли.   Збитки за трьома новими епізодами, пов’язаними з громадянами Литви, перевищують 1,3 млн грн. Загальна сума збитків восьми потерпілих із трьох країн, за даними слідства, становить понад 3,7 млн грн.   22 жовтня 2026 року сімом учасникам організації повідомили про підозру за ч. 1 ст. 255 Кримінального кодексу України - створення злочинної організації або керівництво нею - та ч. 5 ст. 185 ККУ - крадіжка в особливо великих розмірах або вчинена організованою групою.  

У Сербії підрахували майже всі бюлетені: лідирують "студенти"

15:09:46

  У Сербії після обробки понад 96% протоколів на дострокових парламентських виборах лідирує "Студентський список", який набирає 52,65% голосів. Список Об’єднана Сербія, сформований навколо Сербської прогресивної партії президента Александара Вучича, отримує 39,22%. Про це в понеділок, 26 жовтня,  повідомляє Європейська правда з посиланням на дані Республіканської виборчої комісії Сербії.   За даними виборчкому, опрацьовано результати з 8139 із 8392 виборчих дільниць. Блок Соціалістичної партії Сербії набирає 2,17% голосів, тоді як решта політичних сил отримують менш як 1%.   У голосуванні взяли участь 68,82% виборців - 4 270 227 громадян. Частка недійсних бюлетенів становить 1,29%.   Нагадаємо, що увечері 25 жовтня Вучич визнав поразку . Дострокові парламентські вибори відбулися після майже двох років студентських протестів проти корупції та авторитаризму Вучича.   Поштовхом до протестного руху стала загибель 16 людей у листопаді 2024 року, коли в місті Нові-Сад обвалився навіс залізничного вокзалу. Трагедія спричинила суспільне обурення та вимоги притягнути винних до відповідальності.   Відтоді студентський рух здобув широку підтримку в суспільстві, а "Студентський список" став одним із головних політичних викликів для сил, пов’язаних із Вучичем.   Вибори у Сербії: з'явилась реакція Зеленського  

Норвегія відповіла на образи Трампа

14:58:27

Глава Міністерства закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде прокоментував образливі висловлювання президента США Дональда Трампа на адресу його країни через неотриману Нобелівську премію миру. Про це повідомляє NRK у понеділок, 26 жовтня.   "Він (Трамп - ред.) дуже добре знає, що Нобелівський комітет є незалежним. Ми нагадували про це, якщо хтось сумнівається, і так залишається й досі", - наголосив міністр Напередодні Трамп накинувся з образами на норвезьку владу через те, що не отримав Нобелівську премію, а також заявив, що Норвегія перетворилась на "країну-відстійник" .   На початку жовтня Трамп заявив, що він мав би отримати Нобелівську премію миру. Водночас нагороду присудили південноафриканській юристці Наванетхем Піллей за зусилля зі сприяння миру та міжнародному праву. Президент США заявив, що він міг би претендувати одразу на вісім премій миру - по одній за кожний конфлікт, який він зупинив.

РФ активізувала вербування африканців через втрати у війні - ЗМІ

14:49:24

  Росія розширює кампанію з вербування громадян африканських країн до своєї армії, намагаючись компенсувати значні втрати у війні проти України та нестачу особового складу. Кількість завербованих різко зросла, зокрема, у Бурунді та Зімбабве. Про це в понеділок, 26 жовтня,  повідомляє Bloomberg з посиланням на презентацію, отриману від джерел української розвідки.   За інформацією видання, Росія розширює географію вербування, зосереджуючись на країнах із низькими показниками демократії, обмеженою свободою преси та слабкою судовою системою. Серед них - Бурунді, Зімбабве та Сьєрра-Леоне.   Згідно з презентацією, з 1 січня до 30 вересня Росія завербувала 699 чоловіків із Бурунді. Для порівняння, за весь 2025 рік таких випадків було 30.   Із Зімбабве за цей самий період залучили 530 чоловіків проти 65 за попередній рік. Значне зростання кількості завербованих також зафіксували в Демократичній Республіці Конго, Сьєрра-Леоне, Судані та Камеруні.   За даними Bloomberg, розширення кампанії відбулося після того, як Кенія та Південно-Африканська Республіка вжили заходів для запобігання виїзду своїх громадян на війну проти України.   У презентації зазначається, що російська програма вербування має компенсувати значні втрати та брак людей, яких можна залучити до мобілізації.   У низці африканських країн зростає занепокоєння через спроби Росії залучати їхніх громадян до війни. Одним із чинників вразливості потенційних новобранців є бідність: за даними Bloomberg, людей нерідко заманюють обіцянками цивільної роботи, зокрема у сфері громадського харчування або транспорту.   Також потенційним найманцям обіцяють значні одноразові виплати за підписання контракту, високу зарплату та можливість отримати російське громадянство.   Водночас Росія публічно не визнавала залучення іноземців до бойових дій проти України. У Кремлі заявляли, що країна має достатньо особового складу для продовження війни. Москва відкидає припущення про підготовку нової хвилі мобілізації.   Як повідомлялося раніше, навесні 2026 року Центр протидії дезінформації при РНБО України заявив, що Росія змінила підхід до набору іноземців для участі у війні проти України, перейшовши до системного вербування.