Le Monde: країни Європи готуються до можливої війни, відновлюють бомбосховища та готують населення
Фото: EPA/UPGФінляндія, Польща, Естонія, Латвія та Литва мають понад 3500 кілометрів спільного сухопутного кордону з Росією та її союзницею Білоруссю. Разом зі Швецією, до якої належить стратегічно важливий острів Готланд у Балтійському морі, ці країни посилюють готовність до можливого збройного конфлікту.
Про це пише французьке видання Le Monde.
Фінляндія вперше з 1992 року відновила випробування безпеки бомбосховищ. У середині вересня фінські військові підірвали вибухові заряди поблизу укриттів неподалік міста Рованіємі, приблизно за 100 кілометрів від кордону з Росією. Мета випробувань — перевірити, наскільки укриття захищають від сучасних військових загроз.
Реклама
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році держави не лише зміцнили армії та співпрацю із союзниками, а й активізували підготовку цивільного населення.
Генеральний директор Шведського агентства цивільної оборони та стійкості Мікаель Фріселл наголосив, що одним із головних висновків для країни стало усвідомлення того, що суспільство також може стати полем бою.
Європейські країни відновлюють старі укриття, будують нові та переобладнують наявні приміщення для захисту населення.
У Польщі після занепаду частини бомбосховищ, збудованих за часів холодної війни, у 2025 році ухвалили закон про цивільну оборону. Він започаткував масштабне відновлення укриттів і будівництво нових.
За даними Le Monde, нині в Польщі налічується 86 тисяч бомбосховищ, які можуть прийняти майже 25 мільйонів людей із 38 мільйонів жителів країни.
У Швеції є 64 тисячі укриттів, розрахованих на сім мільйонів людей із десяти мільйонів населення. Після відмови від системи «тотальної оборони» наприкінці 1990-х років країна повернулася до цієї моделі у 2015 році та нині відновлює бомбосховища.
Фінляндія має 50 500 укриттів, які можуть прийняти до 4,8 мільйона людей із 5,6 мільйона жителів країни. У вересні влада Гельсінкі також повідомила про плани інвестувати 400 мільйонів євро в будівництво підземних лікарень, яке мають завершити до 2030 року.
Естонія, Латвія та Литва розробили масштабні плани відновлення громадських будівель і облаштування укриттів. Водночас жителям пояснюють, як захиститися вдома під час небезпеки: зокрема, радять ховатися в підвалах, кімнатах без вікон або коридорах.
Реклама
Країни регіону запровадили телефонні сповіщення, створили сайти й мобільні застосунки, які мають попереджати про небезпеку та допомагати знаходити найближчі укриття.
Окрему увагу приділяють інформуванню населення. У Фінляндії, Швеції та Польщі влада поширює брошури з рекомендаціями щодо дій у надзвичайних ситуаціях.
У 2018 році близько 4,8 мільйона шведських домогосподарств отримали брошуру «Якщо настане криза чи війна». У ній пояснювали, які запаси варто мати вдома та чому громадяни повинні бути готовими самостійно забезпечувати себе протягом тижня.
У 2024 році Швеція поширила оновлену версію брошури, в якій наголосила, що країна не може виключати можливість збройного нападу.
У Литві громадські організації та школи проводять заняття з цивільної оборони. Людей навчають надавати першу допомогу, збирати аварійний рюкзак для евакуації та обходитися без електроенергії.
У Польщі на початку 2026 року запустили програму «Академія захисту населення та цивільної оборони». До вересня навчання за нею пройшли понад 400 тисяч людей.
Європейські держави також готують економіку до роботи в умовах війни. Уряди прагнуть забезпечити безперервне функціонування енергетики, транспорту, медицини, телекомунікацій та інших критично важливих сфер.
У Латвії Міністерство оборони окремо описує на своєму сайті підходи до мобілізації та об'єднання різних сфер діяльності в єдину систему оборони, зокрема через співпрацю з бізнесом.
У Литві в стратегічних документах наголошують, що підприємства можуть бути залучені до підтримки армії навіть у мирний час.
Реклама
Фінляндія розвиває систему «комплексної безпеки», яка передбачає взаємодію державних установ, місцевої влади та бізнесу. Представники міністерств і організацій цивільного захисту щонайменше раз на місяць збираються на засідання Комітету з питань безпеки, де оцінюють ризики та потреби країни.
Після початку повномасштабної війни Росії проти України Фінляндія також збільшила стратегічні запаси зерна. Якщо раніше їх мало вистачати на шість місяців споживання, то тепер — на дев'ять. Крім зерна, країна зберігає насіння, сільськогосподарську техніку та ліки.
Врахувавши досвід Києва, який продовжував працювати попри російські удари по електромережі, фіни також вирішили створити мережу з 300 супермаркетів, які зможуть функціонувати під час надзвичайних ситуацій завдяки резервним генераторам.
Польща з 2025 року вживає заходів для безперебійного постачання води, продуктів харчування, палива та медичного обладнання, необхідних для роботи критичної інфраструктури. Уряд також фінансує розвиток стратегічно важливих підприємств в енергетичній, телекомунікаційній і транспортній сферах.
В Естонії в травні опублікували нову доктрину безпеки, яка визначає економічну безпеку та безперебійну роботу важливих служб такими ж пріоритетами, як і військову оборону.
У січні Швеція закликала компанії, де працює понад п'ять людей, підготуватися до найгіршого розвитку подій. Влада визначила 12 ключових галузей, серед яких енергетика, транспорт, медицина та фінансові послуги. Крім того, 500 тисяч шведів уже отримали повідомлення про можливий призов на військову службу в разі збройного конфлікту.
Естонія, Латвія та Литва визначили евакуацію одним із головних напрямів цивільної оборони. Зокрема, вони розглядають можливість вивезення людей за межі країни в разі масштабного вторгнення.
У жовтні 2025 року Литва провела навчання, під час яких відпрацьовували евакуацію жителів із 30 муніципалітетів до інших частин країни, а також до Польщі, Німеччини, Швеції, Швейцарії та Великої Британії.
На початку жовтня Польща та Литва також повідомили про плани побудувати центр для прийому біженців у литовському місті Лаздияй, неподалік польського кордону.
Як зазначає Le Monde, досвід України та численні гібридні атаки Росії спонукали європейські країни переглянути підходи до безпеки. Зміни охоплюють військову, соціальну, політичну й економічну сфери.