Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Кремль розширює військові апетити в Африці: ГУР розкрило плани РФ

17:12:25

  Росія активізувала дипломатичні контакти з африканськими країнами напередодні саміту "Росія - Африка", запланованого на 28 - 29 жовтня 2026 року. За даними Головного управління розвідки Міноборони України, Москва прагне посилити військово-політичний та економічний вплив на континенті й отримати додаткові можливості для підтримки своєї воєнної машини.   Як зазначають розвідники, під час саміту Кремль розраховує укласти низку стратегічних угод у політичній, військовій, енергетичній та економічній сферах.   Зокрема, Беніну та Сенегалу планують запропонувати документи про військове співробітництво. Камеруну, Конго, Мадагаскару, Нігерії та Того - угоди, які спростять захід російських військових кораблів і допоміжних суден до портів цих країн.   Окремий напрямок російських планів - створення військово-морської інфраструктури. Москва зацікавлена в облаштуванні пункту матеріально-технічного забезпечення свого флоту в Порт-Судані, відновленні радянського пункту такого призначення в сомалійському Бербері та створенні логістичного хабу в еритрейському порту Ассаб.   Як зазначають у ГУР, ці домовленості мають допомогти Кремлю розширити військову кампанію в Африці за участю підконтрольного Міноборони РФ Африканського корпусу, посилити його наступальні спроможності та створити умови для подальшої військової експансії на континенті.   Раніше повідомлялося, що Росія різко розширила кампанію з вербування громадян африканських країн до своєї армії, намагаючись компенсувати значні втрати у війні проти України та нестачу особового складу.   РФ вигадала нову стратегію "завоювання" Африки  

Колишнього "дільничного" окупантів засудили до 12 років в'язниці

16:50:10

  Колишній співробітник окупаційної "поліції РФ", який, за даними СБУ, брав участь у переслідуванні та викраденні жителів тимчасово окупованої частини Запорізької області, отримав 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Про це  в понеділок, 26 жовтня,  повідомила Служба безпеки України.   За даними слідства, засуджений - мешканець Василівського району Запорізької області, який у червні 2022 року вступив до створеного російськими окупантами місцевого підрозділу "поліції РФ". Там він обійняв посаду так званого дільничного у справах неповнолітніх.   Як встановило слідство, під час служби в окупаційній структурі чоловік брав участь у викраденнях і переслідуванні місцевих жителів. Для цього окупанти проводили так звані обшуки та інші "слідчі дії" в межах сфабрикованих кримінальних справ.   За інформацією СБУ, основними цілями таких рейдів були українці, які чинили спротив окупаційній адміністрації.   Крім того, чоловік охороняв окупаційні "виборчі комісії" під час проведення російського псевдореферендуму щодо так званого приєднання Запорізької області до РФ.   У лютому 2024 року співробітники СБУ затримали чоловіка у Львові. За даними спецслужби, він прибув на підконтрольну Україні територію до родичів і планував виїхати до однієї з країн Європейського Союзу.   Суд визнав його винним у колабораційній діяльності за ч. 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України та призначив 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.   Розслідування проводили контррозвідники СБУ у Львівській області спільно зі слідчими СБУ у Запорізькій області за процесуального керівництва Запорізької обласної прокуратури.   Раніше повідомллося, що російського військового, який погрожував убивством і зґвалтував жінку під час окупації Балаклії на Харківщині, заочно засуджено до 12 років ув'язнення.   В Україні за колабораціонізм засудили 579 українців - дослідження  

Європа арештувала активи РФ на $500 млн за борг перед Нафтогазом

16:27:46

  У Фінляндії та Австрії за позовом українського Нафтогазу арештували російські активи загальною вартістю близько $500 млн. Українська компанія намагається стягнути з Росії компенсацію за майно, втрачене в окупованому Криму у 2014 році. Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на американську юридичну фірму Covington & Burling, яка представляє інтереси Нафтогазу.   Як зазначає видання, у квітні 2023 року міжнародний арбітраж у Гаазі присудив українській компанії понад $5 млрд компенсації. Росія відмовилася виплачувати кошти, після чого Нафтогаз почав домагатися виконання арбітражного рішення через суди інших країн, намагаючись стягнути борг за рахунок російського майна. У Нафтогазі заявляють, що Росія зрештою буде змушена виплатити компенсацію.   Австрія: під загрозою стягнення 23 об’єкти нерухомості   В Австрії йдеться про 23 об’єкти російської нерухомості загальною вартістю понад 120 млн євро. Серед них - житлові будинки та квартири у віденських районах Верінг, Деблінг і Донауштадт, колишня резиденція радянського посла в Пуркерсдорфі та вілла в Зальцбурзі.   У березні 2026 року Земельний суд Відня підтвердив дозвіл на стягнення активів і відхилив скаргу Росії.   Москва наполягає, що це майно захищене державним імунітетом і використовується для державних потреб. Суд ще має визначити, чи поширюється такий імунітет на відповідні об’єкти.   Водночас дозвіл на стягнення не означає, що нерухомість уже можна виставляти на продаж.   Фінляндія: арештовані десятки об’єктів   У Фінляндії з 2024 року арештували понад 40 об’єктів російської державної нерухомості вартістю більш як 40 млн євро. До переліку входять Російський центр науки і культури в Гельсінкі, квартири, житлові та адміністративні будівлі.   Росія вимагала скасувати арешти й направила Фінляндії дипломатичний протест. У липні 2025 року суд Гельсінкі відхилив російську скаргу, а навесні 2026-го фінський суд дозволив виконати рішення гаазького арбітражу. Російська сторона оскаржила це рішення.   Крім того, фінська влада арештувала 3,7 млн євро , які Росія раніше перерахувала на програму прикордонного співробітництва з ЄС. Програму припинили після початку повномасштабної війни, але кошти залишилися у Фінляндії.   Норвегія: арешти на Шпіцбергені та в Осло   Заходи зі стягнення російських активів тривають і в Норвегії. На початку вересня 2026 року поліція країни арештувала на Шпіцбергені науково-експедиційне судно Профессор Молчанов завдовжки 72 метри. Воно виконувало рейси між Мурманськом і Баренцбургом, забезпечуючи транспортне сполучення з російським поселенням на архіпелазі.   Після затримання судна 69 пасажирів і членів екіпажу відправили назад до Росії. Це створило труднощі з транспортом і постачанням Баренцбурга. До середини вересня там почали вичерпуватися запаси продуктів.   Побоюючись можливих заходів у відповідь з боку Москви, Осло згодом запровадило обмеження на арешт суден, які доставляють вантажі на Шпіцберген.   Як повідомляє The Barents Observer, у межах вимог Нафтогазу також арештували 62 снігоходи, 15 автомобілів, чотири банківські рахунки та об’єкти нерухомості на архіпелазі. Крім того, суд дозволив арештувати п’ять об’єктів російської нерухомості в Осло.   Росія оскаржує арешти. Судно Профессор Молчанов залишається в порту Баренцбурга.   РФ хоче повернути заморожені активи: Зеленський звернувся до ЄС  

"Вивести на каву": Сибіга потролив Орбана через посаду генсека ООН

15:58:23

  Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга іронічно прокоментував можливе висунення колишнього прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на посаду генерального секретаря ООН. За його словами, Україна могла б поділитися з міжнародною спільнотою досвідом запрошення угорського політика "на каву" в потрібний момент. Про це Сибіга написав у соцмережі X у понеділок, 26 жовтня.   Український міністр припустив, що на посаді генсека ООН Орбан міг би використовувати свої навички застосування вето та політичного шантажу, які, за словами Сибіги, він роками відточував, блокуючи важливі рішення Європейського Союзу.   "Ми можемо поділитися з рештою світу нашим чудовим досвідом - запрошувати його на каву в потрібний момент", - написав глава українського МЗС.   Цей коментар відсилає до подій грудня 2023 року, коли під час саміту ЄС Орбан залишив залу засідань на час ухвалення рішення про початок переговорів щодо вступу України до Євросоюзу. Це дало змогу іншим лідерам країн-членів підтримати рішення без його заперечень.   Як повідомляли раніше ЗМІ, адміністрація президента США просуває кандидатуру колишнього угорського прем’єра на посаду генерального секретаря ООН, розраховуючи заручитися підтримкою Китаю та Росії.   Нагадаємо, що Грінспан отримала значну підтримку під час неформального опитування в Раді Безпеки ООН. У голосуванні вона отримала десять голосів "за", чотири нейтральні оцінки та лише один голос проти, що дає їй сильну стартову позицію перед наступними раундами відбору.  

Знайомства як пастка: в Україні викрили криптоафери на мільйони

15:39:41

  Національна поліція України повідомила про нові підозри сімом учасникам злочинної організації, яку підозрюють у викраденні криптоактивів громадян різних країн. За даними слідства, фігуранти ошукали вісьмох потерпілих з України, Казахстану та Литви на загальну суму понад 3,7 млн грн. Про це повідомили у Нацполіції в понеділок, 26 жовтня.   За версією слідства, учасники організації створили мережу кол-центрів у Києві та Дніпрі й діяли за заздалегідь розподіленими ролями. Потенційних жертв знаходили на сайтах знайомств і в месенджерах, входили до них у довіру, імітували романтичні стосунки або представлялися досвідченими інвесторами. Згодом людей переконували вкладати кошти в нібито прибуткові криптовалютні проєкти.   Щоб створити враження успішних інвестицій, підозрювані використовували підконтрольні криптогаманці та фейкові акаунти. За даними правоохоронців, під час відеодзвінків вони також могли застосовувати технологію підміни облич.   Після того як потерпілі вкладали гроші, до схеми долучалися так звані "ментори-аналітики". Під приводом допомоги з торгівлею вони отримували доступ до екранів мобільних пристроїв, збирали конфіденційні дані та заволодівали доступом до криптогаманців.   Надалі криптоактиви переводили на підконтрольні рахунки, а зв’язок із потерпілими припиняли.   Збитки за трьома новими епізодами, пов’язаними з громадянами Литви, перевищують 1,3 млн грн. Загальна сума збитків восьми потерпілих із трьох країн, за даними слідства, становить понад 3,7 млн грн.   22 жовтня 2026 року сімом учасникам організації повідомили про підозру за ч. 1 ст. 255 Кримінального кодексу України - створення злочинної організації або керівництво нею - та ч. 5 ст. 185 ККУ - крадіжка в особливо великих розмірах або вчинена організованою групою.  

У Сербії підрахували майже всі бюлетені: лідирують "студенти"

15:09:46

  У Сербії після обробки понад 96% протоколів на дострокових парламентських виборах лідирує "Студентський список", який набирає 52,65% голосів. Список Об’єднана Сербія, сформований навколо Сербської прогресивної партії президента Александара Вучича, отримує 39,22%. Про це в понеділок, 26 жовтня,  повідомляє Європейська правда з посиланням на дані Республіканської виборчої комісії Сербії.   За даними виборчкому, опрацьовано результати з 8139 із 8392 виборчих дільниць. Блок Соціалістичної партії Сербії набирає 2,17% голосів, тоді як решта політичних сил отримують менш як 1%.   У голосуванні взяли участь 68,82% виборців - 4 270 227 громадян. Частка недійсних бюлетенів становить 1,29%.   Нагадаємо, що увечері 25 жовтня Вучич визнав поразку . Дострокові парламентські вибори відбулися після майже двох років студентських протестів проти корупції та авторитаризму Вучича.   Поштовхом до протестного руху стала загибель 16 людей у листопаді 2024 року, коли в місті Нові-Сад обвалився навіс залізничного вокзалу. Трагедія спричинила суспільне обурення та вимоги притягнути винних до відповідальності.   Відтоді студентський рух здобув широку підтримку в суспільстві, а "Студентський список" став одним із головних політичних викликів для сил, пов’язаних із Вучичем.   Вибори у Сербії: з'явилась реакція Зеленського