Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

У НАТО назвали потенційні цілі для ударів по Росії

18:04:06

Командувач військово-повітряних сил Німеччини, генерал Хольгер Нойман, заявив про готовність завдати ударів по Росії у разі нападу на НАТО. Про він це  заявив у The Telegraph у понеділок, 15 червня. За його словами, у разі збройного конфлікту сили НАТО здатні завдати масштабного удару у відповідь по російських військових об'єктах. Серед напрямків атак Калінінградська область, Кольський півострів, акваторія Чорного моря, а також район Санкт-Петербурга, де базуються російський флот. "Якщо справа дійде до конфлікту, а я сподіваюся, що цього ніколи не станеться, ми захищатимемо кожен дюйм нашої території", - сказав Нойман.   Генерал стверджує, що Люфтваффе вже готові до негайних дій. "Якщо мені прямо зараз зателефонують і скажуть, що виникла відповідна ситуація, ми маємо бути готовими негайно. І ми готові", - сказав він. За словами Ноймана, Німеччина в рамках програми переозброєння суттєво нарощує запаси засобів протиповітряної оборони, включаючи системи Patriot, Iris-T та Arrow 3. Що є частиною курсу уряду канцлера Фрідріха Мерца на посилення ролі ФРН у європейській безпеці.   Нойман підкреслив, що всередині НАТО немає відмінностей у безпеці. За його словами, напад на будь-яку країну альянсу, включаючи держави Балтії, спричинить колективну відповідь усіх країн військового блоку. "НАТО залишається НАТО до останнього дюйма території", - заявив він.   Німецький генерал закликав не недооцінювати збройні сили РФ і зазначив, що російська армія за більш ніж чотири роки бойових дій в Україні продемонструвала високий рівень адаптації і має в своєму розпорядженні сучасні бойові платформи, включаючи винищувачі Су-35, Су-57 і МіГ-31, а також крилаті, балістичні та гіперзвукові ракети. Нагадаємо, раніше ЗМІ називали Сувальський коридор однією з головних стратегічних цілей Росії у разі прямого конфлікту з НАТО, адже саме через цей вузький перешийок країни Балтії мають сухопутне сполучення із рештою Альянсу. Табір для 200 полонених: Нідерланди готуються до ймовірної війни з РФ

Новий механізм повернення з СЗЧ: Міноборони повідомило про перші результати

17:32:55

Після запуску Міністерством оборони спрощеного механізму добровільного повернення після самовільного залишення частини (СЗЧ), який діятиме впродовж 100 днів, вже подано 80 рапортів, 22 з яких наразі погоджені. Про це повідомив заступник міністра оборони Мстислав Банік, передає Інтерфакс-Україна у понеділок, 15 червня.   "Ще одна річ, яка є частиною першого етапу цієї реформи, - це повернення з СЗЧ. Озвучувати кількість людей, які знаходяться в СЗЧ, не можу, але, як ви знаєте, їх досить багато. Наша задача не лише займатися мобілізацією нових людей і залученням їх до війська, але, очевидно, нам треба дати людям можливість повернутися з СЗЧ в найкращі бригади, для того, щоб вони розуміли, що в них є можливість добре продовжувати службу", - зазначив Банік. Він нагадав, що 13 червня Міноборони запустило нову програму: військовослужбовці, у яких СЗЧ зафіксовано до 12 червня 2026 року, мають 100 днів, щоб повернутися у стрій за новою прозорою процедурою: обрати підрозділ з переліку в Армія+, подати рапорт онлайн і отримати супровід на всіх етапах повернення. Програма діє до 20 вересня 2026 року.   "Ми запустилися буквально в суботу. У нас вже є перші 80 рапортів на переведення. Вже 22 погоджені. І деякі з цих людей уже прибули в бригади", - розповів Банік.   Окремо він зауважив, що людина, яка подається добровільно на повернення, більше не їде у Військову службу правопорядку чи батальйон резерву.   "Ми приймаємо цю заявку, її підтверджує бригада, і ця людина отримує певний запас часу, 72 години, на те, щоб прибути у військову частину. Більше ніякого дискомфорту, більше ніяких складнощів. Все має бути людяно, сервісно", - запевнив заступник міністра оборони.   Крім того, додатково працює call-центр, який супроводжує цих людей.   В проєкті бере участь понад 50 найкращих підрозділів. Щомісяця перелік оновлюватимуть. Він формується на основі рейтингу за програмою єБали і підрозділів з найкращою результативністю. Нагадаємо, раніше міністр оборони Михайло Федоров озвучив терміни відстрочки для військових .

У Росії вдруге поспіль скасували військово-морський парад у Петербурзі

16:06:08

Російська влада другий рік поспіль вирішила не проводити головний військово-морський парад у Санкт-Петербурзі. Про це повідомляє видання Фонтанка з посиланням на джерела в Міноборони РФ. За їхніми словами, відповідного указу президента досі немає. Розпорядження зверху про підготовку до заходу також не надходило, хоча в цей час репетиції вже повинні йти. Не планують на флотах і відрядження до Петербурга для участі у параді.   Минулого року влада Росії скасувала військово-морський парад, не пояснивши причин такого рішення. Однак підготовка до нього йшла і була зупинена за кілька тижнів до запланованої дати заходу. У 2024 році Міноборони РФ вперше скасувало частину параду поряд із військово-морською базою в Кронштадті. До цього, починаючи з 2017 року, військові кораблі щороку проходили через акваторію Неви в останню неділю липня, коли у Росії відзначається День Військово-морського флоту. У заході взяли участь кілька сотень бойових кораблів та допоміжних судів. Також у параду була повітряна частина, а з настанням темряви у місті давали салют. Правитель РФ Володимир Путін був присутній на заході, стежив за його ходом разом із міністром оборони та високопоставленими військовими, а також виступав із промовою.   Нагадаємо, на початку червня українські безпілотники під час масованої атаки на Петербург вразили російський корвет Бойкий , який знаходився на військово-морській базі у Кронштадті. Наліт дронів відбувся у день відкриття Петербурзького міжнародного економічного форуму, на якому готувався виступ Путіна. Уражений корвет був оснащений керованими ракетами і був третім кораблем проекту 20380 у складі Балтійського флоту Росії.   Президент України Володимир Зеленський, коментуючи атаку , нагадав, що відстань від українсько-російського кордону до Санкт-Петербурга становить 1,1 тис. км. 

Удар по Лаврі: в ОП закликали фіксувати збитки культурній спадщині

15:26:46

  Пошкодження Успенського собору Києво-Печерської лаври внаслідок чергової російської атаки на Київ має бути належним чином задокументоване для подальшого відшкодування збитків. Про це заявила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра в Facebook у понеділок, 15 червня.   За її словами, йдеться не лише про людські та матеріальні втрати, а й про шкоду, завдану об'єктам культурної спадщини.   "За кожним таким ударом стоїть конкретна шкода, яка повинна бути задокументована, оцінена та компенсована", - наголосила Мудра.   Заступниця керівника Офісу президента нагадала, що Успенський собор входить до складу Києво-Печерської лаври - об'єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, який також перебуває під посиленим захистом Другого протоколу до Гаазької конвенції 1954 року.   У зв'язку з цим особливого значення набуває робота Міжнародного реєстру збитків для України (RD4U), у структурі якого вже передбачені категорії для обліку пошкодження, знищення або втрати об’єктів культурної спадщини.   За словами Мудрої, після відкриття відповідних категорій заяви можна буде подавати через портал Дія. До міжнародної системи обліку збитків мають бути внесені всі пошкоджені музеї, храми, архіви та пам'ятки архітектури, наголосила вона. Нагадаємо, у ніч проти 15 червня вночі Росія здійснила черговий масований удар по Україні. Сили протиповітряної оборони знешкодили 50 ракет і 582 безпілотники. Основним напрямком удару став Київ .

ЄС допомагатиме Україні під час масштабних кібератак

15:05:10

  Україна стала частиною Резерву кібербезпеки ЄС, отримавши можливість звертатися за екстреною підтримкою Євросоюзу для протидії масштабним кіберінцидентам. Цей крок став можливим завдяки схваленню відповідного рішення Радою Європейського Союзу. Про це повідомляє Європейська правда.   Як зазначили в Європейській комісії, відповідальним за управління Резервом є Агентство ЄС з питань мережевої та інформаційної безпеки (ENISA). Резерв надає державам-членам послуги реагування на інциденти через сертифікованих приватних постачальників, допомагаючи ефективно протидіяти значним кібератакам.   Цей крок розглядається як частина загальних зусиль Єврокомісії щодо підсилення захисту ЄС та його партнерів від кіберзагроз через удосконалення інструментів готовності, швидкого реагування та міжнародного обміну досвідом. У цьому контексті раніше, у 2024 році, до Резерву була також долучена Молдова, відповідно до положень Закону про кіберсолідарність.   "Прийнявши Україну до складу Резерву ЄС з кібербезпеки, ми зміцнюємо нашу спільну оборону та підтверджуємо принцип солідарності, який лежить в основі цифрового майбутнього Європи. У час, коли кібератаки становлять постійну загрозу, наша єдність є нашим найбільшим надбанням", – зауважила виконавча віцепрезидентка Єврокомісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Генна Вірккунен.   Нагадаємо, у травні 2023 року Україна приєдналася до Центру передового досвіду НАТО з питань колективного кіберзахисту (CCDCOE), а українських фахівців залучили до роботи Центру кібероборони НАТО.   Кілька державних органів зазнали кібератак - Держспецзв’язку