Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

У Росії вдруге поспіль скасували військово-морський парад у Петербурзі

16:06:08

Російська влада другий рік поспіль вирішила не проводити головний військово-морський парад у Санкт-Петербурзі. Про це повідомляє видання Фонтанка з посиланням на джерела в Міноборони РФ. За їхніми словами, відповідного указу президента досі немає. Розпорядження зверху про підготовку до заходу також не надходило, хоча в цей час репетиції вже повинні йти. Не планують на флотах і відрядження до Петербурга для участі у параді.   Минулого року влада Росії скасувала військово-морський парад, не пояснивши причин такого рішення. Однак підготовка до нього йшла і була зупинена за кілька тижнів до запланованої дати заходу. У 2024 році Міноборони РФ вперше скасувало частину параду поряд із військово-морською базою в Кронштадті. До цього, починаючи з 2017 року, військові кораблі щороку проходили через акваторію Неви в останню неділю липня, коли у Росії відзначається День Військово-морського флоту. У заході взяли участь кілька сотень бойових кораблів та допоміжних судів. Також у параду була повітряна частина, а з настанням темряви у місті давали салют. Правитель РФ Володимир Путін був присутній на заході, стежив за його ходом разом із міністром оборони та високопоставленими військовими, а також виступав із промовою.   Нагадаємо, на початку червня українські безпілотники під час масованої атаки на Петербург вразили російський корвет Бойкий , який знаходився на військово-морській базі у Кронштадті. Наліт дронів відбувся у день відкриття Петербурзького міжнародного економічного форуму, на якому готувався виступ Путіна. Уражений корвет був оснащений керованими ракетами і був третім кораблем проекту 20380 у складі Балтійського флоту Росії.   Президент України Володимир Зеленський, коментуючи атаку , нагадав, що відстань від українсько-російського кордону до Санкт-Петербурга становить 1,1 тис. км. 

Удар по Лаврі: в ОП закликали фіксувати збитки культурній спадщині

15:26:46

  Пошкодження Успенського собору Києво-Печерської лаври внаслідок чергової російської атаки на Київ має бути належним чином задокументоване для подальшого відшкодування збитків. Про це заявила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра в Facebook у понеділок, 15 червня.   За її словами, йдеться не лише про людські та матеріальні втрати, а й про шкоду, завдану об'єктам культурної спадщини.   "За кожним таким ударом стоїть конкретна шкода, яка повинна бути задокументована, оцінена та компенсована", - наголосила Мудра.   Заступниця керівника Офісу президента нагадала, що Успенський собор входить до складу Києво-Печерської лаври - об'єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, який також перебуває під посиленим захистом Другого протоколу до Гаазької конвенції 1954 року.   У зв'язку з цим особливого значення набуває робота Міжнародного реєстру збитків для України (RD4U), у структурі якого вже передбачені категорії для обліку пошкодження, знищення або втрати об’єктів культурної спадщини.   За словами Мудрої, після відкриття відповідних категорій заяви можна буде подавати через портал Дія. До міжнародної системи обліку збитків мають бути внесені всі пошкоджені музеї, храми, архіви та пам'ятки архітектури, наголосила вона. Нагадаємо, у ніч проти 15 червня вночі Росія здійснила черговий масований удар по Україні. Сили протиповітряної оборони знешкодили 50 ракет і 582 безпілотники. Основним напрямком удару став Київ .

ЄС допомагатиме Україні під час масштабних кібератак

15:05:10

  Україна стала частиною Резерву кібербезпеки ЄС, отримавши можливість звертатися за екстреною підтримкою Євросоюзу для протидії масштабним кіберінцидентам. Цей крок став можливим завдяки схваленню відповідного рішення Радою Європейського Союзу. Про це повідомляє Європейська правда.   Як зазначили в Європейській комісії, відповідальним за управління Резервом є Агентство ЄС з питань мережевої та інформаційної безпеки (ENISA). Резерв надає державам-членам послуги реагування на інциденти через сертифікованих приватних постачальників, допомагаючи ефективно протидіяти значним кібератакам.   Цей крок розглядається як частина загальних зусиль Єврокомісії щодо підсилення захисту ЄС та його партнерів від кіберзагроз через удосконалення інструментів готовності, швидкого реагування та міжнародного обміну досвідом. У цьому контексті раніше, у 2024 році, до Резерву була також долучена Молдова, відповідно до положень Закону про кіберсолідарність.   "Прийнявши Україну до складу Резерву ЄС з кібербезпеки, ми зміцнюємо нашу спільну оборону та підтверджуємо принцип солідарності, який лежить в основі цифрового майбутнього Європи. У час, коли кібератаки становлять постійну загрозу, наша єдність є нашим найбільшим надбанням", – зауважила виконавча віцепрезидентка Єврокомісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Генна Вірккунен.   Нагадаємо, у травні 2023 року Україна приєдналася до Центру передового досвіду НАТО з питань колективного кіберзахисту (CCDCOE), а українських фахівців залучили до роботи Центру кібероборони НАТО.   Кілька державних органів зазнали кібератак - Держспецзв’язку  

Табір для 200 полонених: Нідерланди готуються до ймовірної війни з РФ

14:35:37

  Армія Нідерландів вперше за понад три десятиліття відпрацьовує будівництво табору для військовополонених. На полігоні Марнехейзен, розташованому в провінції Гронінген, цього тижня тестується проект споруди, розрахованої на прийом до 2000 військовослужбовців у разі бойових дій. Ці заходи пов'язані ізпідготовкою до можливого конфлікту з Росією, повідомляє The Moscow Times у понеділок, 15 червня.   Як зазначає видання, табір можна буде розверну протягом одного тижня. У його створенні планують задіяти не лише армійські підрозділи, а й цивільних підрядників, які спеціалізуються на будівництві об'єктів масових заходів, таких як музичні фестивалі.   Проект передбачає використання сучасних технологій для забезпечення безпеки. Замість традиційних вишок з охороною та прожекторів центральну роль відіграють системи відеоспостереження та звукового контролю. Додатково застосовуватимуться безпілотники, які організовують моніторинг території у режимі реального часу.   У разі необхідності полонених військовослужбовців планують розміщувати в невеликих білих бараках, оснащених двоярусними ліжками, що розраховані максимум на 20 осіб. Кожен доступ до впорядкованих зон, включаючи прогулянкові майданчики, спільні душові, їдальню та медпункт. Особисті пристрої, такі як мобільні телефони, будуть вилучатися, проте полонені зможуть підтримувати зв'язок із близькими через листи.   За словами генерала Ніколь де Вольф, умови проживання для полонених будуть не гіршими, ніж для нідерландських військових.   Подібні навчання востаннє проводилися ще під час Холодної війни. Під час операцій в Афганістані нідерландська армія затримувала лише по дві-три особи одночасно, яких поміщали на військові бази. У разі великого конфлікту захоплених військових відправлятимуть у глибокий тил на відстань кількох сотень кілометрів від лінії фронту для реєстрації, допиту та подальшого утримання до можливого обміну полоненими.   Військові наголошують на важливості гуманного ставлення до полонених не лише через міжнародні норми, а й з етичних міркувань. За словами генерала де Вольфа, Нідерланди очікують аналогічного поводження з їхніми військовослужбовцями у разі їхнього полону.   Раніше повідомлялося, що армія Нідерландів першою в НАТО готується створювати численні підрозділи операторів дронів , яких планують інтегрувати у всі інші підрозділи.    Розвідка Нідерландів: РФ готується до війни з НАТО  

Ізраїль відмовився дотримуватися угоди США та Ірану

14:21:57

Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу заявив американському лідеру Дональду Трампу, що не виводитиме ізраїльську армію з Лівану, незважаючи на угоду між США та Іраном про припинення бойових дій. Про це пише видання Ynet з посиланням на ізраїльських урядовців. За їх словами, Нетаньягу наголосив, що ЦАХАЛ залишиться на своїх поточних позиціях і продовжить операції проти угруповання Хезболла.   Міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац підтвердив відмову виводити війська з Лівану, Сирії та сектору Газа. За його словами, військові будуть там "без будь-яких обмежень у часі, щоб захищати кордон та ізраїльські населені пункти від джихадистських елементів". Він наголосив, що "зони безпеки" будуть "очищені від місцевих жителів", а вся "терористична інфраструктура", включаючи будинки в селах на лінії зіткнення, буде знищена. Кац додав, що довів позицію Ізраїлю щодо цього питання до міністра оборони США Піта Гегсета. Він також пригрозив Ірану ударом, якщо Тегеран нападе на Ізраїль через бойові дії в Лівані.   Своєю чергою міністр національної безпеки Ізраїлю Ітамар Бен-Гвір заявив, що угода Трампа з Іраном не обмежує дії ізраїльської сторони. "Ізраїль не підкоряється США, ми - незалежна та суверенна держава!... Ми не партнери в цій угоді, яка не дбає про нашу безпеку, і вона ніяк не пов'язує нас", - сказав він та підкреслив, що Тель-Авів може погодитися лише на повне знищення Хезболли.   На цьому тлі вдень 15 червня ізраїльська армія завдала ударів по Лівану. Атака була здійснена з використанням авіації та артилерії.    Нагадаємо, 14 червня США та Іран досягли угоди про мир . Сторони погодилися на негайне та постійне припинення військових дій на всіх фронтах, "у тому числі в Лівані". Очікується, що офіційна церемонія підписання документа відбудеться 19 червня у Швейцарії.

Декларації показали, хто в Україні отримує найбільші пенсії

14:03:34

  Серед українських посадовців рекордну пенсію за 2025 рік задекларував Віктор Школяров, колишній суддя Верховного Суду України. Його річна пенсія становила майже 3 мільйони гривень, що в середньому сягає близько 250 тисяч гривень щомісяця. Для порівняння, середня пенсія в Україні наразі складає лише 7 236 гривень на місяць. Про це свідчать дані платформи Опендатабот.    Згідно з інформацією аналітиків, декларації подали 913 суддів і депутатів, із яких 14% вказали свої пенсійні виплати за минулий рік. Найвищі пенсії, як і раніше, фіксуються серед представників судової системи.   Лідером у цьому рейтингу виявився Віктор Школяров, чиї щомісячні виплати перевищують середню пенсію простого українця більш ніж у 34 рази. Друге місце посіла Тетяна Жайворонок, також колишня суддя Верховного Суду, яка отримувала понад 237 тисяч гривень на місяць (2,85 мільйона на рік). Третім став Степан Домусчі, екссуддя П’ятого апеляційного адміністративного суду, із річними виплатами у понад 2,7 мільйона гривень (понад 226 тисяч гривень щомісяця).   У першій п’ятірці високопоставлених пенсіонерів також опинилися Андрій Григоров і Сергій Головатий, які отримували понад 200 тисяч гривень кожного місяця.   Серед народних депутатів пальму першості за розміром пенсійних виплат утримує колишній суддя Конституційного Суду України Василь Німченко. Його річна пенсія склала 2,3 мільйона гривень (понад 192 тисячі гривень щомісяця). Наступним у списку став депутат і адвокат Михайло Новіков із річними виплатами у 1,46 мільйона гривень - майже 122 тисячі гривень на місяць. Третє місце посідає Андрій Кожем’якін, багаторічний депутат і генерал-лейтенант, який отримував у середньому 81 тисячу гривень на місяць (973 тисячі за рік).   До п’ятірки найвисокооплачуваніших парламентарів-пенсіонерів увійшли Ігор Герасименко та Михайло Цимбалюк, які отримували від 30 до 48 тисяч гривень на місяць. Попри це, медіанний розмір пенсій для обох категорій - суддів і депутатів - майже ідентичний: для суддів він становить 227,1 тисячі гривень на рік, а для депутатів - 229,6 тисячі гривень.   Експерти зазначають, що такі високі суми обумовлені законодавством, яке довгий час передбачало спеціальні умови пенсійного забезпечення для окремих категорій посадовців. Крім того, частина політиків зберегли пільгові пенсії завдяки судовим рішенням чи через те, що вони вийшли на пенсію ще до впровадження реформ.   Для порівняння, середній рівень пенсії в Україні складає близько 7 236 гривень на місяць (приблизно 85 тисяч гривень на рік).   Раніше повідомлялося, щро ексглава ВЛК Держприкордонслужби занизив вартість придбаної квартири в Києві та  не відобразив реальні доходи й витрати у декларації. Сума недостовірних відомостей перевищує 2,7 млн грн.    Українцям пояснили, що буде з трудовими книжками після 10 червня  

Безпілотник із боєприпасами винесло на пляж Туреччини

13:47:04

На узбережжі Чорного моря в Туреччині виявили безпілотник, який винесло на берег. На його борту знайшли боєприпаси. Про це повідомило видання Yeni Şafak    Місцеві жителі, які прогулювалися узбережжям, помітили безпілотний літальний апарат та повідомили про знахідку правоохоронцям. Після прибуття на місце сил безпеки пляж був повністю евакуйований через ризик вибуху.   Інцидент стався на пляжі Каписую в районі Курукашиле, розташованому на кордоні провінцій Бартин і Кастамону. Правоохоронці підтвердили виявлення на безпілотнику боєприпасів військового призначення, які перебували в активному стані.   Походження безпілотника та обставини його появи біля турецького узбережжя наразі встановлюються. Нагадаємо, у травні стало відомо, що Греція розслідує появу українського морського дрона  біля острова Лефкада. Стверджувалось, що це дрон Magura V5. Згодом  Україна попросила вибачення у Греції через інцидент, пов'язаний із виявленням морського дрона . У МЗС пояснили, що цей випадок став наслідком обставин, викликаних агресією Росії проти України.

Британія заборонить соцмережі для дітей і обмежить інші "шкідливі" функції

13:29:36

  У Великій Британії планують запровадити заборону на доступ до соціальних мереж для дітей до 16 років. Про це в понеділок оголосив прем'єр-міністр Кір Стармер, який також повідомив про наміри обмежити використання ігрових платформ та сервісів прямих трансляцій для цієї вікової групи. Заборона запрацює навесні наступного року. Про це в понеділок, 15 червня,  повідомило агентство Reuters.   За словами глави уряду, ці заходи спрямовані на захист дітей та "повернення їм їхнього дитинства".    "Для мене очевидно, що повна заборона - це правильний вибір. Це матиме величезне значення, це убезпечить наших дітей, зробить їх щасливішими, дасть їм більше часу, більше безпеки, більше свободи для дорослішання, більше можливостей", - сказав Стармер на пресконференції.   Заборона охоплюватиме такі платформи, як YouTube, Facebook і X (колишній Twitter), а також месенджери, наприклад WhatsApp та Signal, залишаться доступними. Крім того, планується введення передових обмежень щодо взаємодії дітей до 16 років на платформах із незнайомцями та функцій прямих трансляцій.   Стармер наголосив на важливості контролю над онлайн-спілкуванням дітей, порівнюючи це з реальним життям, де батьки ніколи б не дозволили своїй дитині спілкуватися з незнайомцем без нагляду. Він додав, що нормативні акти мають бути прийняті до кінця року, а заборона запрацює навесні наступного.   У Великій Британії вже кілька років посилюються вимоги щодо регулювання діяльності технологічних компаній. До цього входить перевірка віку користувачів, адаптація алгоритмів і запобігання поширенню контенту, який може бути небезпечним для дітей. Натомість нововведення щодо заборони соціальних мереж стало відповіддю на занепокоєння впливом цифрових платформ на психічне здоров'я і розвиток молоді.   Ініціативу підтримали консультації з учителями, батьками та молоддю. Було отримано понад 116 тисяч відгуків, серед яких 83% батьків заявили про значні ризики соціальних мереж для дітей, а 90% виступили за встановлення вікових обмежень у 16 років.   Подібний підхід раніше був застосований в Австралії, яка у грудні минулого року стала першою країною, що заблокувала доступ до популярних соцмереж  дітям. Австрійський приклад викликав міжнародну увагу і стимулював інші держави задуматися про регулювання доступу до цифрових платформ для молоді.   У ЄС хочуть заборонити дітям користуватися соцмережами