Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

У Росії вдруге поспіль скасували військово-морський парад у Петербурзі

16:06:08

Російська влада другий рік поспіль вирішила не проводити головний військово-морський парад у Санкт-Петербурзі. Про це повідомляє видання Фонтанка з посиланням на джерела в Міноборони РФ. За їхніми словами, відповідного указу президента досі немає. Розпорядження зверху про підготовку до заходу також не надходило, хоча в цей час репетиції вже повинні йти. Не планують на флотах і відрядження до Петербурга для участі у параді.   Минулого року влада Росії скасувала військово-морський парад, не пояснивши причин такого рішення. Однак підготовка до нього йшла і була зупинена за кілька тижнів до запланованої дати заходу. У 2024 році Міноборони РФ вперше скасувало частину параду поряд із військово-морською базою в Кронштадті. До цього, починаючи з 2017 року, військові кораблі щороку проходили через акваторію Неви в останню неділю липня, коли у Росії відзначається День Військово-морського флоту. У заході взяли участь кілька сотень бойових кораблів та допоміжних судів. Також у параду була повітряна частина, а з настанням темряви у місті давали салют. Правитель РФ Володимир Путін був присутній на заході, стежив за його ходом разом із міністром оборони та високопоставленими військовими, а також виступав із промовою.   Нагадаємо, на початку червня українські безпілотники під час масованої атаки на Петербург вразили російський корвет Бойкий , який знаходився на військово-морській базі у Кронштадті. Наліт дронів відбувся у день відкриття Петербурзького міжнародного економічного форуму, на якому готувався виступ Путіна. Уражений корвет був оснащений керованими ракетами і був третім кораблем проекту 20380 у складі Балтійського флоту Росії.   Президент України Володимир Зеленський, коментуючи атаку , нагадав, що відстань від українсько-російського кордону до Санкт-Петербурга становить 1,1 тис. км. 

Удар по Лаврі: в ОП закликали фіксувати збитки культурній спадщині

15:26:46

  Пошкодження Успенського собору Києво-Печерської лаври внаслідок чергової російської атаки на Київ має бути належним чином задокументоване для подальшого відшкодування збитків. Про це заявила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра в Facebook у понеділок, 15 червня.   За її словами, йдеться не лише про людські та матеріальні втрати, а й про шкоду, завдану об'єктам культурної спадщини.   "За кожним таким ударом стоїть конкретна шкода, яка повинна бути задокументована, оцінена та компенсована", - наголосила Мудра.   Заступниця керівника Офісу президента нагадала, що Успенський собор входить до складу Києво-Печерської лаври - об'єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, який також перебуває під посиленим захистом Другого протоколу до Гаазької конвенції 1954 року.   У зв'язку з цим особливого значення набуває робота Міжнародного реєстру збитків для України (RD4U), у структурі якого вже передбачені категорії для обліку пошкодження, знищення або втрати об’єктів культурної спадщини.   За словами Мудрої, після відкриття відповідних категорій заяви можна буде подавати через портал Дія. До міжнародної системи обліку збитків мають бути внесені всі пошкоджені музеї, храми, архіви та пам'ятки архітектури, наголосила вона. Нагадаємо, у ніч проти 15 червня вночі Росія здійснила черговий масований удар по Україні. Сили протиповітряної оборони знешкодили 50 ракет і 582 безпілотники. Основним напрямком удару став Київ .

ЄС допомагатиме Україні під час масштабних кібератак

15:05:10

  Україна стала частиною Резерву кібербезпеки ЄС, отримавши можливість звертатися за екстреною підтримкою Євросоюзу для протидії масштабним кіберінцидентам. Цей крок став можливим завдяки схваленню відповідного рішення Радою Європейського Союзу. Про це повідомляє Європейська правда.   Як зазначили в Європейській комісії, відповідальним за управління Резервом є Агентство ЄС з питань мережевої та інформаційної безпеки (ENISA). Резерв надає державам-членам послуги реагування на інциденти через сертифікованих приватних постачальників, допомагаючи ефективно протидіяти значним кібератакам.   Цей крок розглядається як частина загальних зусиль Єврокомісії щодо підсилення захисту ЄС та його партнерів від кіберзагроз через удосконалення інструментів готовності, швидкого реагування та міжнародного обміну досвідом. У цьому контексті раніше, у 2024 році, до Резерву була також долучена Молдова, відповідно до положень Закону про кіберсолідарність.   "Прийнявши Україну до складу Резерву ЄС з кібербезпеки, ми зміцнюємо нашу спільну оборону та підтверджуємо принцип солідарності, який лежить в основі цифрового майбутнього Європи. У час, коли кібератаки становлять постійну загрозу, наша єдність є нашим найбільшим надбанням", – зауважила виконавча віцепрезидентка Єврокомісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Генна Вірккунен.   Нагадаємо, у травні 2023 року Україна приєдналася до Центру передового досвіду НАТО з питань колективного кіберзахисту (CCDCOE), а українських фахівців залучили до роботи Центру кібероборони НАТО.   Кілька державних органів зазнали кібератак - Держспецзв’язку  

Табір для 200 полонених: Нідерланди готуються до ймовірної війни з РФ

14:35:37

  Армія Нідерландів вперше за понад три десятиліття відпрацьовує будівництво табору для військовополонених. На полігоні Марнехейзен, розташованому в провінції Гронінген, цього тижня тестується проект споруди, розрахованої на прийом до 2000 військовослужбовців у разі бойових дій. Ці заходи пов'язані ізпідготовкою до можливого конфлікту з Росією, повідомляє The Moscow Times у понеділок, 15 червня.   Як зазначає видання, табір можна буде розверну протягом одного тижня. У його створенні планують задіяти не лише армійські підрозділи, а й цивільних підрядників, які спеціалізуються на будівництві об'єктів масових заходів, таких як музичні фестивалі.   Проект передбачає використання сучасних технологій для забезпечення безпеки. Замість традиційних вишок з охороною та прожекторів центральну роль відіграють системи відеоспостереження та звукового контролю. Додатково застосовуватимуться безпілотники, які організовують моніторинг території у режимі реального часу.   У разі необхідності полонених військовослужбовців планують розміщувати в невеликих білих бараках, оснащених двоярусними ліжками, що розраховані максимум на 20 осіб. Кожен доступ до впорядкованих зон, включаючи прогулянкові майданчики, спільні душові, їдальню та медпункт. Особисті пристрої, такі як мобільні телефони, будуть вилучатися, проте полонені зможуть підтримувати зв'язок із близькими через листи.   За словами генерала Ніколь де Вольф, умови проживання для полонених будуть не гіршими, ніж для нідерландських військових.   Подібні навчання востаннє проводилися ще під час Холодної війни. Під час операцій в Афганістані нідерландська армія затримувала лише по дві-три особи одночасно, яких поміщали на військові бази. У разі великого конфлікту захоплених військових відправлятимуть у глибокий тил на відстань кількох сотень кілометрів від лінії фронту для реєстрації, допиту та подальшого утримання до можливого обміну полоненими.   Військові наголошують на важливості гуманного ставлення до полонених не лише через міжнародні норми, а й з етичних міркувань. За словами генерала де Вольфа, Нідерланди очікують аналогічного поводження з їхніми військовослужбовцями у разі їхнього полону.   Раніше повідомлялося, що армія Нідерландів першою в НАТО готується створювати численні підрозділи операторів дронів , яких планують інтегрувати у всі інші підрозділи.    Розвідка Нідерландів: РФ готується до війни з НАТО