Як Україна зменшила темпи євроінтеграційних реформ і чи можна говорити про "відкат"
Торік індекс UAEUmeter зафіксував стійке погіршення динаміки євроінтеграційних реформ в Україні.
Якщо у 2024 році UAEUmeter в середньому щомісячно становив 0,96 бала, то у 2025-му цей показник знизився до 0,83.
Проєкт UAEUmeter реалізують Інститут економічних досліджень та політичних консультацій спільно з Bendukidze Free Market Center і галузевими експертами.
Докладніше про динаміку євроінтеграції України – в статті В’ячеслава Садовничого До ЄС лише на словах? Як Україна загальмувала рух до вступу за останній рік. Далі – стислий її виклад.
Вперше лідером UAEUmeter став субіндекс вільного руху товарів, що продемонстрував позитивну динаміку за рік, зрісши з 1,20 до 1,21 бала.
Серед найкращих подій року: продовження "транспортного безвізу" з ЄС до кінця 2025 року; завершення скринінгу за Розділом 29 "Митний союз"; розробка NCTS Фаза 6 як виконання зобов'язання щодо підключення до єдиної транзитної системи ЄС; запуск ІТ-системи "Менеджер профілів ризиків" як наближення до стандартів управління ризиками Союзного митного кодексу ЄС; інтеграція Держпродспоживслужби з системою TRACES NT.
Також субіндекс соціальної політики та зайнятості піднявся з п'ятого на четверте місце, а його середньорічна оцінка зросла з 0,74 до 0,80 бала.
Одна з найкращих подій року у сфері соціальної політики та зайнятості – це ухвалення закону "Про професійну освіту", значна частина якого адаптована до норм права ЄС. Цей документ запроваджує дуальну форму навчання та посилює зв'язок системи профосвіти з реальним сектором економіки.
Субіндекси інших чотирьох сфер продемонстрували негативну динаміку – зниження середньорічної оцінки. Це означає, що обсяги євроінтеграційного прогресу нижчі, ніж у 2024 році.
Субіндекс кожної з шести сфер формується на основі чотирьох складових: формування порядку денного, фактичні та заплановані законодавчі зміни, стан імплементації. Кожна подія оцінюється за шкалою від -3 (найбільш негативний вплив на перспективи членства) до +3 (найбільш позитивний); нульова оцінка фіксує нейтральний вплив або відсутність змін. Сукупність цих оцінок і визначає динаміку індексу UAEUmeter.
Отже, негативна динаміка означає, що спостерігаються певні позитивні зрушення в плані євроінтеграції, але вони менших обсягів, ніж у 2024 році.
Сфера цифрової трансформації поступилася лідерством і опустилася на друге місце: середньорічний показник знизився з 1,34 до 1,19 бала.
Наприклад, у вересні закон про особливості надання відомостей публічних електронних реєстрів отримав неоднозначні оцінки, тоді як законопроєкт про автоматичний обмін інформацією щодо доходів через цифрові платформи – позитивні.
Сфера транспорту зберегла третє місце в рейтингу UAEUmeter, однак її показник знизився з 0,98 до 0,85 бала.
Субіндекс підприємництво та промислова політика хоч за рік і піднявся на одну сходинку – з шостого на п'яте місце, проте залишився в групі аутсайдерів. Середньорічний показник за 2025 рік склав 0,49 бала проти 0,69 бала у 2024-му.
Найгіршу динаміку показало верховенство права: за 2025 рік відповідний субіндекс опустився з четвертої на останню позицію, зафіксувавши середній рівень 0,42 бала.
Ключовою проблемою стало гальмування судової реформи, що просувалася виключно за інерцією. Вища рада правосуддя (ВРП) розпочала формування нової Конкурсної комісії Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) без залучення міжнародних експертів, що означало реальну загрозу відкату реформи.
Верховна Рада постійно відкладала розгляд законопроєктів, покликаних імплементувати рекомендації Єврокомісії та сприяти очищенню судової влади. Додатковим чинником ризику стала діяльність Тимчасової слідчої комісії, яка чинила тиск на антикорупційні органи та реформовані інституції суддівського самоврядування. Найбільшою системною загрозою, однак, залишався Верховний суд, який втручався в повноваження реформованих ВРП та ВККС, підриваючи здобутки судової реформи.
Більше аналітики – в тексті В’ячеслава Садовничого До ЄС лише на словах? Як Україна загальмувала рух до вступу за останній рік.