Для вступу в ЄС Україні належить провести багато галузевих реформ

До ЄС лише на словах? Як Україна загальмувала рух до вступу за останній рік

Для початку перемовин з Європейським Союзом про вступ Україна виконала попередній максимум: завершила скринінг і затвердила переговорні позиції за шістьма кластерами. І хоча після зміни влади в Угорщині, здається, знімається останній бар’єр для початку перемовин, постає інше питання: наскільки якісно Україна готується до членства у євроспільноті? Яких змін вона досягла у сфері євроінтеграції за останній рік?

Систематичну відповідь на це запитання пропонує проєкт UAEUmeter, що реалізується з вересня 2023 року Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій спільно з Bendukidze Free Market Center і галузевими експертами. І, на жаль, тенденції, зафіксовані індексом UAEUmeter за минулий рік та перший квартал 2026-го, говорять дуже чітко: між декларованим бажанням до членства у ЄС і фактичною можливістю досі існує значна відстань. 

Як рахується UAEUmeter

Проєкт відстежує зміни у шести сферах, релевантних для економічної адаптації до acquis communautaire:

• транспорт; 
• підприємництво та промислова політика; 
• соціальна політика та зайнятість; 
• цифрова трансформація; 
• вільний рух товарів і митна сфера; 
• верховенство права.

Субіндекс кожної з цих сфер формується на основі чотирьох складових: формування порядку денного, фактичні та заплановані законодавчі зміни, стан імплементації. Кожна подія оцінюється за шкалою від -3 (найбільш негативний вплив на перспективи членства) до +3 (найбільш позитивний); нульова оцінка фіксує нейтральний вплив або відсутність змін. Сукупність цих оцінок і визначає динаміку індексу UAEUmeter.

Євроінтеграція зупинилася

Отже, торік індекс UAEUmeter зафіксував стійке погіршення динаміки євроінтеграційних реформ в Україні. Якщо у 2024 році UAEUmeter в середньому щомісячно становив 0,96 бала, то у 2025-му цей показник знизився до 0,83.

За три роки спостережень євроінтеграційний індекс ніколи не сягав максимальної позначки +3.

З позитиву: минулого року Україна отримала позитивну оцінку від Єврокомісії щодо прогресу в частині адаптації ринкового законодавства. Також пролунала заява віцепрем'єра з євроінтеграції Тараса Качки про готовність країни до початку переговорів. Оптимістичні оцінки експертів також підтримувалися загальним позитивним настроєм, який панував після провалу спроби ліквідації незалежності антикорупційних органів.

З негативу: в липні 2025-го, на тлі спроби влади встановити контроль над НАБУ і САП, показник UAEUmeter впав до мінімального значення за весь час моніторингу – 0,6 бала. І вже у серпні експерти оцінили субіндекс верховенства права від’ємно: на -0,4 бала. Лише верховенство права отримувало місячну негативну оцінку минулого року.

Хто ж опинився в аутсайдерах, а хто – в лідерах реформ за підсумками 2025 року?

АУТСАЙДЕРИ

Верховенство права

Як і в 2024 році, аутсайдерів у 2025-му було троє. Найгіршу динаміку показало верховенство права: за рік відповідний субіндекс опустився з четвертої на останню позицію, зафіксувавши середній рівень 0,42 бала. 

Ключовою проблемою стало гальмування судової реформи, що просувалася виключно за інерцією. Вища рада правосуддя (ВРП) розпочала формування нової Конкурсної комісії Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) без залучення міжнародних експертів, що означало реальну загрозу відкату реформи.

Верховна Рада постійно відкладала розгляд законопроєктів, покликаних імплементувати рекомендації Єврокомісії та сприяти очищенню судової влади. Додатковим чинником ризику стала діяльність Тимчасової слідчої комісії, яка чинила тиск на антикорупційні органи та реформовані інституції суддівського самоврядування. Найбільшою системною загрозою, однак, залишався Верховний суд, який втручався в повноваження реформованих ВРП та ВККС, підриваючи здобутки судової реформи.

З подій, які позитивно вплинули на субіндекс верховенства права, – призначення Олександра Водяннікова суддею Конституційного суду: це дозволило досягти мінімально необхідного кворуму. Пізніше склад КСУ поповнив ще один суддя Юрій Барабаш. Паралельно поступово заповнювалися вакансії у ВРП.

Позитивним кроком експерти UAEUmeter визнали закон про створення Спеціалізованого окружного та Спеціалізованого апеляційного адміністративних судів – як функціональну заміну розпущеного Окружного адміністративного суду міста Києва. Утім, і цей закон мав суттєві недоліки.

У I кварталі 2026 року субіндекс впав до 0,04 бала із від'ємним значенням у лютому (-0,03). В жодному з 10 пунктів пріоритетних реформ на 2026 рік зі спільної заяви єврокомісарки Марти Кос і віцепрем’єра Тараса Качки, виконання яких є обов’язковою умовою для успіху переговорів про вступ України до ЄС, експерти не помітили суттєвого прогресу.

Підприємництво та промислова політика

Цей субіндекс за рік піднявся на одну позицію – з шостого на п'яте місце, проте залишився в групі аутсайдерів. Середньорічний показник за 2025 рік склав 0,49 бала проти 0,69 бала у 2024-му. Упродовж року місячні оцінки не перевищували одиниці.

В серпні субіндекс піднявся до максимального значення (0,76) через ухвалення закону "Про ветеранське підприємництво". Ще десять місяців року продемонстрували нульові показники фактичних змін законодавства. Тобто експерти не фіксували жодних змін, що наближали або віддаляли Україну від євроінтеграції в частині підприємництва та промислової політики. 

Утім, серед позитивних сигналів – успішний скринінг ЄС за розділом "Підприємництво та промислова політика" та початок скринінгу щодо економічної й монетарної політики.

Серед подій, що здобули позитивні оцінки протягом року: 

• засідання керуючої Ради Ukraine Investment Framework у Бельгії;
• презентація Мінекономіки бачення промислової політики на Ukraine Recovery Conference 2025 у Римі;
• представлення Програми дій Уряду на 2025–2026 роки;
• переговори українських урядовців щодо інтеграції оборонно-промислового комплексу в ланцюги постачання ЄС у рамках програми SAFE.

Субіндекс у I кварталі 2026-го зріс до середніх 0,74 бала із найвищим показником у березні (0,96). Експерти відзначили запуск програми "Енергопідтримка для ФОП", роботу над Дорожньою картою процвітання України (Ukraine Prosperity Plan) та старт пілотного проєкту "єЧек".

Соціальна політика та зайнятість

Субіндекс соціальної політики та зайнятості піднявся з п'ятого на четверте місце, а його середньорічна оцінка зросла з 0,74 до 0,80 бала. Впродовж року місячний показник чотири рази перевищував один бал, сягнувши річного піку у травні (1,2 бала).

Найнижчу оцінку зафіксовано у березні, коли активність у цій сфері була мінімальною, а позитивну динаміку визначали переважно успіхи скринінгового процесу та оголошення Мінекономіки про підготовку Хартії стійкості людського капіталу, покликаної усунути структурні бар'єри на ринку праці.

Позитивну оцінку в травні отримали: 

• затвердження урядом плану заходів із підготовки до впровадження Європейської професійної карти; 
• зміни у системі надання соціальних послуг; 
• законопроєкт про забезпечення права жінок-підприємців на отримання допомоги по вагітності та пологах.

Експерти позитивно відзначили створення фонду муніципального орендного житла та інформаційно-аналітичної системи обліку об'єктів нерухомості. Ці кроки є важливими з огляду на масштаби руйнувань і гостру проблему внутрішньо переміщених осіб у житлі.

Одна з найкращих подій року у сфері соціальної політики та зайнятості – це ухвалення закону "Про професійну освіту", значна частина якого адаптована до норм права ЄС. Цей документ запроваджує дуальну форму навчання та посилює зв'язок системи профосвіти з реальним сектором економіки.

Також серед пріоритетів, що здобули позитивну оцінку, – намір запустити масштабну цифровізацію ринку праці як ключовий євроінтеграційний крок, а також старт проєкту JGURA з соціально справедливого та кліматично відповідального відновлення міст.

У I кварталі субіндекс впав до 0,62 бала із найнижчим значенням у березні (0,45). Серед ключових подій кварталу, які оцінювали експерти, – подання урядом до парламенту проєкту нового Трудового кодексу, старт модернізації Державної служби зайнятості відповідно до європейських стандартів і запуск проєкту підтримки гендерно відповідального та інклюзивного відновлення. Мінекономіки представило програму "Безбар'єрний ринок праці", спрямовану на підтримку зайнятості осіб віком від 50 років.

ЛІДЕРИ

Транспортна галузь 

Ця сфера зберегла третє місце в рейтингу UAEUmeter, однак її показник знизився з 0,98 до 0,85 бала. Упродовж 2025 року позначку в один бал субіндекс перевищував лише чотири рази.

Вересень став найбільш вдалим місяцем за весь минулий рік. Тоді був продовжений "транспортний безвіз" з ЄС та був реєстрований законопроєкт про Національне бюро розслідувань на транспорті, який реалізує значну частину євроінтеграційних зобов'язань України у залізничній сфері.

Серед ключових позитивних подій року відзначимо: 

• оновлення процедури технічного огляду автобусів;
• ухвалення законопроєкту № 4560, який адаптує ринок послуг автомобільного транспорту до стандартів ЄС;
• законодавчі ініціативи та проєкти з гармонізації вимог до режимів праці та відпочинку водіїв і використання тахографів зі стандартами ЄС;
• ратифікація угоди з Європейським інвестиційним банком щодо покращення дорожньої мережі ("Шляхи солідарності");
• урядова підтримка законопроєкту про реформу морського судноплавства.

У I кварталі 2026 року субіндекс впав до 0,38 бала, досягнувши мінімального значення у березні (0,29). Основною причиною стала відсутність законодавчого прогресу у сфері транспортної інтеграції України до ЄС. Попри це, зафіксовано низку позитивних кроків. Уряд оголосив про запуск моделі PSO для фінансування залізничних пасажирських перевезень та перехід на європейські стандарти праці та відпочинку водіїв. Україна та Європейська комісія узгодили подальші кроки для розвитку логістики на Дунаї, а з Румунією – проєкт нової дороги до кордону на напрямку "Порубне – Сірет".

Цифрова трансформація

Ця сфера поступилася лідерством і опустилася на друге місце: середньорічний показник знизився з 1,34 до 1,19 бала. Значення понад один бал фіксувалося дев'ять разів з 12.

Найвище місячне значення спостерігалося у березні та було зумовлено запуском платформи "Puls", демонстрацією програми ЄС "Цифрова Європа" в Україні, а також реєстрацією законопроєкту про зміни до закону "Про електронні комунікації". Високий бал отримала ініціатива з розчищення спектра 700 МГц – ключовий крок до запровадження 5G та цифрової інтеграції з ЄС. Додатковим позитивним сигналом став початок двостороннього скринінгу законодавства у сфері цифрової трансформації та медіа.

Серед ключових здобутків року – затвердження Стратегії цифрового розвитку інновацій до 2030 року та плану цифровізації державних послуг до 2026 року, які заклали стратегічну рамку для системної трансформації. Важливим визнанням стало підтвердження Євросоюзом відповідності України вимогам для імплементації правил роумінгу ЄС. Успішне тестування українських цифрових гаманців на сумісність із європейськими відповідно до регламенту eIDAS 2.0 підтвердило готовність країни до повноцінної інтеграції у сферу цифрової ідентифікації.

Водночас у вересні закон про особливості надання відомостей публічних електронних реєстрів отримав неоднозначні оцінки, тоді як законопроєкт про автоматичний обмін інформацією щодо доходів через цифрові платформи – позитивні. Також затверджено деталізований план цифрової трансформації України на 2025–2026 роки та впроваджено новий формат Дія.Підпису.

Показник цифрової трансформації у I кварталі знизився до 0,98 бала, але щомісячні значення при цьому залишалися практично однаковими. Важливим досягненням стало набуття Україною статусу повноправного учасника європейської політики "Роумінг як вдома" (Roam Like at Home). Початок 2026 року також відзначився грантами від ЄС на цифрову трансформацію, ШІ, кібербезпеку та енергоефективність.

Вільний рух товарів і митний союз

Вперше лідером UAEUmeter став субіндекс вільного руху товарів – єдиний серед усіх шести, що продемонстрував позитивну динаміку за рік, зрісши з 1,20 до 1,21 бала. Дев'ять разів упродовж року показник перевищував позначку в один бал.

Найкращі події року: 

• продовження "транспортного безвізу" з ЄС до кінця 2025 року,
• завершення скринінгу за Розділом 29 "Митний союз",
• розробка NCTS Фаза 6 як виконання зобов'язання щодо підключення до єдиної транзитної системи ЄС, 
• запуск ІТ-системи "Менеджер профілів ризиків" як наближення до стандартів управління ризиками Союзного митного кодексу ЄС, 
• інтеграція Держпродспоживслужби з системою TRACES NT, що спрощує сертифікаційні процедури для агроекспорту.

На тлі технічного прогресу в регуляторній сфері важливими є й торговельно-політичні сигнали, наприклад продовження ЄС пільгового режиму для імпорту української сталі та заліза чи перша угода в межах експортної кредитної гарантійної програми ЄС.

Ключові зміни, зокрема анонсоване оновлення Державної митної служби, ще попереду. Уряд вже змінив на конкурсі голову митниці, тому є надія, що реформи триватимуть.

до 0,89 бала із найнижчим значенням у січні (0,58). Євроінтеграційний рух не був помітним, але експерти відзначили важливість законопроєкту щодо використання електронних сертифікатів з перевезення товарів в рамках Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.

В цілому у I кварталі 2026 року загальний індекс UAEUmeter помітно погіршився в середньому до 0,61 і оновив черговий мінімум у березні, коли він становив лише 0,56 бала. З одного боку, Україна зробила все, що від неї залежало: скринінг завершено, а переговорні позиції затверджено. Але індекс UAEUmeter нагадує, що євроінтеграція – це також постійна трансформація інститутів, ринків і правових норм.

Автор: В’ячеслав Садовничий, для "Європейської правди"