Як збій WhatsApp, Facebook та Instagram дав шанс подолати цифрову залежність
У понеділок, 4 жовтня, в роботі сервісів Facebook - однойменної соціальної мережі, а також соцмережі Instagram і месенджерів WhatsApp та Facebook Messenger - стався збій, що тривав шість годин. Але для деяких користувачів ці кілька годин перетворилися на нескінченне страждання.
"Я божеволію від хвилювання... Нічого не можу робити, окрім як чекати, поки все відновиться", - написала одна молода жінка у Twitter.
Декого непокоїла неспроможність спілкуватися з однодумцями.
"Не можу поділитися приголомшливим контентом у своїх групах у Messenger, і це мене дуже турбує", - написав один футбольний фанат.
Тим, хто почувався так само, можливо, настав час переглянути своє ставлення до соцмереж, пропонує професорка Ліліан Карвалью, координаторка Центру досліджень цифрового маркетингу при бразильському дослідному інституті на базі Фонду ім. Жетуліу Варгаса, Ріо-де-Жанейро.
Вона вивчає взаємозв'язок між нейрохімічними речовинами мозку людини та її присутністю у соцмережах.
"Це чудова можливість для змін", - каже експертка.
"Подібно до того, як люди вирішують зайнятися спортом чи кинути курити, коли виникає задишка, якщо ви помітили неспокій під час відключення соцмереж, то настав час усвідомити, що це залежність, і вона має негативні наслідки".
Професорка пояснює, що соціальні мережі викликають у користувачів "очікування задоволення", тобто сподівання, що станеться щось хороше. І це формує звикання.
"Ми порівнюємо це з ефектом казино. Гравців приваблює можливість заохочення, а не виграні гроші. Соціальні мережі працюють так само: ми отримуємо лайки, повідомлення, увагу. І це впливає на дофамінергічні системи головного мозку".
Дофамін - нейромедіатор, що відповідає за мотивацію і відчуття успіху.
Його вироблення можуть викликати механічні стимули. У соцмережах, приміром, це звукові повідомлення.
Професорка Карвалью порівнює це з реакцією дресованого собаки: коли ми кажемо "сидіти", він вже щасливий - не тому, що йому потрібно сидіти, а тому, що знає: зараз він отримає винагороду. Таке ж позитивне емоційне збудження виникає, коли ми публікуємо допис, адже після цього ми чекаємо лайків чи коментарів.
Що робити?
Тим, хто гостро реагує на зникнення Instagram, WhatsApp і Facebook, професорка Карвалью пропонує "вчитися відвикати".
"Деякі люди дійсно можуть бути залежними, особливо в період пандемії. Адже це (соцмережі), можливо, їхнє єдине вікно у світ. Опинившись під замком майже на два роки, вони дійсно налякані, думаючи, що залишаться одні".
Сама дослідниця каже, що під час пандемії також відчула "залежність", тому користується додатками, що контролюють її час на соціальних платформах.
Є безплатні та платні програми, де користувач сам визначає, скільки часу хоче витратити на соцмережі. Якщо ліміт перевищений, програма блокує оповіщення та забороняє доступ.
"Якщо у вас діабет, ви не можете їсти цукор. Щоб не страждати від спокуси, приберіть його. Не купуйте цей продукт, адже контролювати себе дуже складно".
Дозована присутність у соцмережах покращить психологічне здоров'я, вважає Карвалью.
А глобальне відключення Facebook, можливо, стало тим жорстким пробудженням, якого так потребують цифрові наркомани.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!