Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Суперники Джоковича мимоволі зробили його чемпіоном турніру ATP 500 у Китаї

18:36:30

    Сербський тенісист Новак Джокович досяг перемоги на турнірі ATP 500 у Пекіні у дуже своєрідний для змагань спосіб.   Стати переможцем турніру сербу вдалося завдяки його прямим суперникам по півфіналу й фіналу.   У півфіналі Джокович виступав на корті з Данилом Медведєвим, якого зняли з матчу через поведінку на корті, що тягнула на покарання дискваліфікацією.   У фіналі Джоковичу протистояв Алекс де Мінор. Події на корті розгорталися таким чином, що сербський спортсмен зміг на тай-брейку виграти перший сет. Тоді як австралійський тенісист по завершенні першого сету звернувся за медичною допомогою.   Другий сет почався з того, що де Мінор з’явився на корті з бинтовою пов’язкою на стегні. Було зіграно лише один гейм, і від австралійця надійшла відмова від продовження матчу.   Унаслідок чого вийшло, що Джокович отримав перемогу в турнірі при недограних до кінця двох останніх матчах.   Новини від  Корреспондент.net  в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали  https://t.me/korrespondentnet  і  WhatsApp

Із санкційного списку ЄС можуть вийти ще два бізнесмени - ЗМІ

18:15:43

  Посли країн Європейського Союзу 7 жовтня можуть погодити виключення російського бізнесмена Михайла Гуцерієва та білоруського підприємця Віктора Шевцова із санкційного списку, пов'язаного з Білоруссю. Про це у вівторок, 6 жовтня,  повідомив брюссельський кореспондент Радіо Свобода Рікард Йозвяк із посиланням на дипломатичні джерела.     "Завтра посли ЄС викреслять російського та білоруського бізнесменів Михайла Гуцерієва та Віктора Шевцова зі списку санкцій проти Білорусі, оскільки вони виграли кілька справ у суді ЄС", - розповів він на платформі Х.   Генеральний суд ЄС у низці справ розглядав оскарження санкцій, накладених на бізнесменів. Зокрема, у травні 2026 року суд скасував рішення Ради ЄС щодо збереження обмежень проти Гуцерієва, вказавши на помилку в оцінці обставин.   Водночас можливе виключення Гуцерієва зі списку санкцій щодо Білорусі не означатиме повного скасування обмежень проти нього.   У липні 2026 року ЄС окремо включив бізнесмена до санкційного режиму, пов'язаного з Росією та її агресією проти України. У відповідному рішенні ЄС зазначав його діяльність у секторах російської економіки, які генерують значні доходи для уряду РФ.   Віктор Шевцов оскаржував санкції ЄС у суді. У своїй справі він, зокрема, заявляв, що Рада ЄС помилково оцінила його зв'язки з білоруською владою та бізнесом.   За інформацією ЗМІ, саме судові рішення та оцінка юридичних підстав для подальшого перебування бізнесменів у санкційному списку стали причиною підготовки їхнього виключення.   Очікується, що остаточне рішення щодо зміни санкційного списку посли країн ЄС розглянуть 7 жовтня.   Нагадаємо, ЄС офіційно продовжив дію персональних санкцій, однак виключив із санкційного списку російських олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. Відповідне рішення було ухвалене під тиском окремих країн блоку. Усманов і Фрідман без санкцій: на кого Україна пропонує їх "обміняти"  

Розглядають країни-кандидати на проведення Олімпійських ігор-2036

17:36:55

  На проведення літніх Олімпійських ігор-2036 претендують Катар, Німеччина, Південна Африка, Південна Корея, Угорщина, Туреччина. Сьомим претендентом наразі розглядають Індію, яка ще жодного разу у своїй історії не приймала Олімпійські ігри.   Історичними Ігри у 2036 році можуть стати не лише для Індії, а й для Катару, який може вперше провести у себе Олімпійські ігри, ставши першою країною з переважно мусульманським населенням, де може відбутися такий багатовидовий турнір світового масштабу.   Нагадаємо, що досвід проведення великих міжнародних змагань Катар має, адже країна у 2022 році проводила чемпіонат світу з футболу.   Не втомлюється виборювати право на проведення Олімпіади Туреччина. Ще жодного разу Стамбул не отримав добро на свою заявку, хоча зробив для цього вже п’ять спроб.   У Південної Африки власні амбіції. Там розраховують стати першою африканською країною, де можуть бути проведені літні Олімпійські ігри. У Південної Африки, втім, щодо цього є певна обізнаність в організації турнірів високого міжнародного рівня. У 2010 році країна приймала чемпіонат світу з футболу.   Німеччина бореться за Олімпіаду-2036 в особі Мюнхена. Це місто вже приймало Олімпійські ігри, було це у 1972 році.   У Південної Кореї за плечима є значний досвід проведення Ігор. Ця країна відзначилася у проведенні не лише літньої, а й зимової Олімпіади. У 1988 році літні Ігри відбулися в Сеулі, а взимку 2018 року Олімпіада відбулася в Пхьончхані.   Тепер перед Міжнародним олімпійським комітетом (МОК) стоїть завдання до березня 2027 року відібрати гідних кандидатів для процедури попереднього розгляду. Найприйнятніших кандидатів на роль країни проведення Олімпіади назвуть у 2028 році після того, як завершиться докладне вивчення можливостей країн, які претендують на роль господарів турніру. Крапку у питанні вибору країни для Олімпіади-2036 буде поставлено в середині 2029 року.   Усе вищесказане, однак, не означає, що інші країни не можуть приєднатися до боротьби за право проведення літньої Олімпіади у 2036 році. Власне, навпаки, для подачі заявок ще є час. Крайнім терміном прийняття заявок від охочих країн визначено 31 жовтня 2026 року.   У світлі цієї новини варто відзначити, що Національний олімпійський комітет України визначився зі складом делегації на IV літні юнацькі Олімпійські ігри. Турнір відбудеться в Дакарі. Час проведення змагань: 31 жовтня - 13 листопада.   Новини від  Корреспондент.net  в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали  https://t.me/korrespondentnet  і  WhatsApp

Боксеру у його 61 рік фанати відмовили у проведенні бою

17:04:45

    61-річний американський боксер і колишній чемпіон світу у важкій вазі Олівер Макколл мав провести бій з 53-річним нігерійським боксером, експретендентом Айком Ібеабучі.   Поєдинок був запланований на вихідні, у День подяки.   До бою було додано умову, від виконання якої залежав вихід боксерів на ринг. Організаторам потрібно було дізнатися, чи збере проведення поєдинку загалом 12 тисяч PPV, і було організовано попередній продаж платних трансляцій для глядачів.   Достатньої кількості охочих подивитися поєдинок боксерів за гроші не знайшлося.   "Шанувальникам боксу надали можливість самим вирішити, чи потрібен цей бій. Зважаючи на їхню реакцію, вони не в особливому захваті від цього. Що ж, ми з повагою ставимося до такого рішення", - розповіли на Prizefighting.tv.   Водночас повідомляють, що усім, хто вважав за потрібне витратитися на платну трансляцію, однак через обставини, що склалися, не зможе нею скористатися, повернуть вкладені кошти в повному обсязі.   Макколлу зараз 61 рік, на профі-рингу він виступає після п’яти років без боксу. Боксер знову почав виходити на ринг у 2024 році. Відтоді на його рахунку три проведені бої. Американському боксеру раніше належав чемпіонський пояс WBC у важкій вазі. Особливої відомості йому надає нокаут у переможному для нього бою з Ленноксом Льюїсом.   Макколл, незважаючи на свій солідний вік, відмовлятися від боксерської кар’єри наразі не збирається. Його наступний поєдинок може відбутися 3 листопада, на рингу він зустрінеться з американським джорніменом Джеримією Вільямсом.   Новини від  Корреспондент.net  у Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали  https://t.me/korrespondentnet  і  WhatsApp

Затримали організатора сутички на Теремках у Києві - поліція

16:59:27

  Поліція Києва встановила учасників конфлікту, який стався під час мирної акції на вулиці Теремківській 27 вересня. Одного з чоловіків правоохоронці затримали в процесуальному порядку. Про це в четвер, 6 жовтня,  повідомило столичне управління Національної поліції.   За даними слідства, під час акції окремі учасники почали конфліктувати з поліцейськими та іншими учасниками заходу, а також порушувати громадський порядок.   Під час сутичок, за даними поліції, використовували піротехнічні засоби, штовхали правоохоронців та застосовували до них фізичну силу. Унаслідок конфлікту травмувалася поліцейська.   За допомогою аналітиків управління кримінального аналізу правоохоронці встановили людей, які, за попередніми даними, брали активну участь у конфлікті.  

У Польщі почали шукати поховання понад 300 українців

16:39:44

  У селі Ласків Грубешівського повіту Люблінського воєводства Польщі розпочали пошукові дослідження місць поховань людей, які загинули або зникли безвісти під час Другої світової війни. Про це у вівторок, 6 жовтня,  повідомив  Український інститут національної пам'яті (УІНП).   Пошукові роботи проводять на виконання домовленостей, досягнутих Українсько-польською робочою групою у справах гідних поховань. Український інститут національної пам'яті забезпечує проведення експедиції, а безпосередньо роботи виконуватиме комунальне підприємство Львівської обласної ради Доля .   Дозвіл на проведення експедиції польська сторона надала 31 серпня 2026 року.   Метою досліджень є пошук місць поховань цивільних мешканців Ласкова, які загинули внаслідок нападу підрозділів Армії Крайової та Батальйонів хлопських у березні 1944 року.   За різними історичними даними, під час масового вбивства українців у Ласкові 10 березня 1944 року загинули понад 300 людей.   У межах досліджень українських та польських істориків і експертів встановили дані про 327 мешканців Ласкова, які загинули у 1944 році. Водночас окремі історики називають більшу кількість жертв - близько 350.   В УІНП наголошують, що остаточна кількість загиблих може бути уточнена за результатами подальших історичних і пошукових досліджень.   В УІНП зазначили, що це вже другі пошукові роботи, які українська сторона проводить на території Польщі після тривалої перерви.   Восени 2025 року відбулася перша українська пошуково-ексгумаційна експедиція, проведена за офіційним дозволом польської влади. Тоді роботи проводили у селі Юречкова Підкарпатського воєводства, однак поховань не виявили.   Нагадаємо, пошуково-ексгумаційні роботи також проводили у Львові , на території Старих Збоїщ. Там виявили братське поховання жертв Другої світової війни. У листопаді 2025 року останки загиблих воїнів Війська Польського перепоховали у Мостиськах на Львівщині.   У вересні на старому Голосківському кладовищі у Львові за результатами пошукових робіт виявили 113 останків солдатів Війська Польського .    

У Польщі почали шукати поховання понад 300 українців, загиблих у Ласкові

16:29:31

  У селі Ласків Грубешівського повіту Люблінського воєводства Польщі розпочали пошукові дослідження місць поховань людей, які загинули або зникли безвісти під час Другої світової війни. Про це у вівторок, 6 жовтня,  повідомив  Український інститут національної пам'яті (УІНП).   Пошукові роботи проводять на виконання домовленостей, досягнутих Українсько-польською робочою групою у справах гідних поховань. Український інститут національної пам'яті забезпечує проведення експедиції, а безпосередньо роботи виконуватиме комунальне підприємство Львівської обласної ради Доля .   Дозвіл на проведення експедиції польська сторона надала 31 серпня 2026 року.   Метою досліджень є пошук місць поховань цивільних мешканців Ласкова, які загинули внаслідок нападу підрозділів Армії Крайової та Батальйонів хлопських у березні 1944 року.   За різними історичними даними, під час масового вбивства українців у Ласкові 10 березня 1944 року загинули понад 300 людей.   У межах досліджень українських та польських істориків і експертів встановили дані про 327 мешканців Ласкова, які загинули у 1944 році. Водночас окремі історики називають більшу кількість жертв - близько 350.   В УІНП наголошують, що остаточна кількість загиблих може бути уточнена за результатами подальших історичних і пошукових досліджень.   В УІНП зазначили, що це вже другі пошукові роботи, які українська сторона проводить на території Польщі після тривалої перерви.   Восени 2025 року відбулася перша українська пошуково-ексгумаційна експедиція, проведена за офіційним дозволом польської влади. Тоді роботи проводили у селі Юречкова Підкарпатського воєводства, однак поховань не виявили.   Нагадаємо, пошуково-ексгумаційні роботи також проводили у Львові , на території Старих Збоїщ. Там виявили братське поховання жертв Другої світової війни. У листопаді 2025 року останки загиблих воїнів Війська Польського перепоховали у Мостиськах на Львівщині.   У вересні на старому Голосківському кладовищі у Львові за результатами пошукових робіт виявили 113 останків солдатів Війська Польського .    

Дрони атакували два судна біля Болгарії: екіпаж затонулого корабля шукають

15:42:51

  У Чорному морі у виключній економічній зоні Болгарії дрони атакували два торговельні судна. Одне з них затонуло, а його екіпаж наразі вважається зниклим безвісти. Друге судно зазнало пошкоджень і загорілося, проте його екіпаж вдалося евакуювати. Про це заявив прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев перед засіданням із представниками державних інституцій, повідомляє Nova у вівторок, 6 жовтня.   За словами Радева, одне з атакованих суден затонуло. На допомогу прибуло болгарське судно DIOSCURIA, однак рятувальники виявили лише перевернутий човен, три перевернуті рятувальні плоти та жилети.   "Наразі нікого з першого судна не знайдено. Екіпаж вважається зниклим безвісти", - сказав болгарський прем’єр.   Пошуково-рятувальна операція триває. До неї залучили засоби Військово-повітряних та Військово-морських сил Болгарії.   Друге атаковане судно також зазнало пошкоджень, після чого на його борту спалахнула пожежа. Екіпаж зміг евакуюватися на DIOSCURIA.   На борту перебували 18 людей - 11 громадян Туреччини та семеро громадян Індії. Двоє з них отримали поранення. Їх швидкісний плавучий засіб ВМС доставляє до порту Варна.   Ще 16 членів екіпажу доправляють до берега на прикордонному патрульному катері.   За інформацією болгарської влади, друге судно перевозило пшеницю та прямувало на південь. Що перевозило затонуле судно, наразі невідомо. Воно рухалося в північному напрямку.   Прем’єр-міністр Болгарії назвав атаку на судна "грубим порушенням міжнародного права".   "Абсолютно неприпустимий напад у болгарській виключній економічній зоні. Абсолютно грубе порушення міжнародного права", - заявив Радев.   Він також попередив, що подібні інциденти створюють дедалі більші ризики для судноплавства у Чорному морі, збільшують страхові витрати та ускладнюють морські перевезення.   За словами Радева, розширення бойових дій у Чорному морі може призвести до поширення конфлікту на нові території.   "Як я вже давно заявляв щодо цієї війни - якщо її вчасно не зупинити, вона продовжуватиме розширювати своє просторове охоплення та підвищуватиме ризик навіть глобального конфлікту", - сказав болгарський прем’єр.   6 жовтня у виключній економічній зоні Болгарії дрони атакували два торговельні судна - ALFA WATAN під прапором Того та ABLE під прапором Палау.   Напередодні подібний інцидент стався біля узбережжя Румунії. Судно, яке перевозило зерно з України до Італії, атакували дрони .   Згодом президент України Володимир Зеленський заявив, що по судну, яке перевозило кукурудзу, вдарили два російські дрони. Унаслідок атаки загинув капітан, а доля ще однієї людини залишається невідомою.    

"Професійний провокатор": Гончаренка внесли до бази Миротворця

15:23:57

  Народного депутата Олексія Гончаренка внесли до бази Миротворця. На сайті його назвали "професійним провокатором" та "політичним популістом", а також звинуватили у діях, які, на думку авторів ресурсу, спрямовані на деморалізацію суспільства, послаблення опору російській агресії та зрив мобілізаційних заходів. Відповідний профіль на платформі з'явився ввечері 5 жовтня.   Станом на час публікації Гончаренко не коментував внесення до бази Миротворця у своїх соцмережах.   У профілі народного депутата на сайті згадали його політичну діяльність у 2005 - 2014 роках, коли Гончаренко був членом Партії регіонів.   У 2006 році від цієї політичної сили його обрали депутатом Одеської міської ради. Із  Партії регіонів  Гончаренко вийшов 19 лютого 2014 року.   Також у  Миротворці  згадали його позицію щодо російської мови. Під час роботи в Одеській облраді Гончаренко виступав за надання російській мові статусу другої державної та розширення її використання в освіті.   Зокрема, у 2011 році він заявляв, що батьки мають самостійно визначати, якою мовою навчатиметься їхня дитина.   Після 2014 року політична діяльність Гончаренка змінилася. Із серпня до листопада 2014 року він очолював Одеську обласну раду, а згодом став народним депутатом від Блоку Петра Порошенка.   Пізніше Гончаренко увійшов до української делегації в ПАРЄ та виступав проти повернення російської делегації до асамблеї. Після початку повномасштабного вторгнення Росії він підтримував створення міжнародного трибуналу для розслідування воєнних злочинів РФ.   Внесенню Гончаренка до бази  Миротворця  передували його публічні пропозиції щодо можливих шляхів припинення війни Росії проти України.   4 жовтня у колонці для Української правди народний депутат запропонував низку кроків, які, на його думку, могли б сприяти припиненню війни.   Зокрема, Гончаренко запропонував: