Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Дрони атакували два судна біля Болгарії: екіпаж затонулого корабля шукають

15:42:51

  У Чорному морі у виключній економічній зоні Болгарії дрони атакували два торговельні судна. Одне з них затонуло, а його екіпаж наразі вважається зниклим безвісти. Друге судно зазнало пошкоджень і загорілося, проте його екіпаж вдалося евакуювати. Про це заявив прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев перед засіданням із представниками державних інституцій, повідомляє Nova у вівторок, 6 жовтня.   За словами Радева, одне з атакованих суден затонуло. На допомогу прибуло болгарське судно DIOSCURIA, однак рятувальники виявили лише перевернутий човен, три перевернуті рятувальні плоти та жилети.   "Наразі нікого з першого судна не знайдено. Екіпаж вважається зниклим безвісти", - сказав болгарський прем’єр.   Пошуково-рятувальна операція триває. До неї залучили засоби Військово-повітряних та Військово-морських сил Болгарії.   Друге атаковане судно також зазнало пошкоджень, після чого на його борту спалахнула пожежа. Екіпаж зміг евакуюватися на DIOSCURIA.   На борту перебували 18 людей - 11 громадян Туреччини та семеро громадян Індії. Двоє з них отримали поранення. Їх швидкісний плавучий засіб ВМС доставляє до порту Варна.   Ще 16 членів екіпажу доправляють до берега на прикордонному патрульному катері.   За інформацією болгарської влади, друге судно перевозило пшеницю та прямувало на південь. Що перевозило затонуле судно, наразі невідомо. Воно рухалося в північному напрямку.   Прем’єр-міністр Болгарії назвав атаку на судна "грубим порушенням міжнародного права".   "Абсолютно неприпустимий напад у болгарській виключній економічній зоні. Абсолютно грубе порушення міжнародного права", - заявив Радев.   Він також попередив, що подібні інциденти створюють дедалі більші ризики для судноплавства у Чорному морі, збільшують страхові витрати та ускладнюють морські перевезення.   За словами Радева, розширення бойових дій у Чорному морі може призвести до поширення конфлікту на нові території.   "Як я вже давно заявляв щодо цієї війни - якщо її вчасно не зупинити, вона продовжуватиме розширювати своє просторове охоплення та підвищуватиме ризик навіть глобального конфлікту", - сказав болгарський прем’єр.   6 жовтня у виключній економічній зоні Болгарії дрони атакували два торговельні судна - ALFA WATAN під прапором Того та ABLE під прапором Палау.   Напередодні подібний інцидент стався біля узбережжя Румунії. Судно, яке перевозило зерно з України до Італії, атакували дрони .   Згодом президент України Володимир Зеленський заявив, що по судну, яке перевозило кукурудзу, вдарили два російські дрони. Унаслідок атаки загинув капітан, а доля ще однієї людини залишається невідомою.    

"Професійний провокатор": Гончаренка внесли до бази Миротворця

15:23:57

  Народного депутата Олексія Гончаренка внесли до бази Миротворця. На сайті його назвали "професійним провокатором" та "політичним популістом", а також звинуватили у діях, які, на думку авторів ресурсу, спрямовані на деморалізацію суспільства, послаблення опору російській агресії та зрив мобілізаційних заходів. Відповідний профіль на платформі з'явився ввечері 5 жовтня.   Станом на час публікації Гончаренко не коментував внесення до бази Миротворця у своїх соцмережах.   У профілі народного депутата на сайті згадали його політичну діяльність у 2005 - 2014 роках, коли Гончаренко був членом Партії регіонів.   У 2006 році від цієї політичної сили його обрали депутатом Одеської міської ради. Із  Партії регіонів  Гончаренко вийшов 19 лютого 2014 року.   Також у  Миротворці  згадали його позицію щодо російської мови. Під час роботи в Одеській облраді Гончаренко виступав за надання російській мові статусу другої державної та розширення її використання в освіті.   Зокрема, у 2011 році він заявляв, що батьки мають самостійно визначати, якою мовою навчатиметься їхня дитина.   Після 2014 року політична діяльність Гончаренка змінилася. Із серпня до листопада 2014 року він очолював Одеську обласну раду, а згодом став народним депутатом від Блоку Петра Порошенка.   Пізніше Гончаренко увійшов до української делегації в ПАРЄ та виступав проти повернення російської делегації до асамблеї. Після початку повномасштабного вторгнення Росії він підтримував створення міжнародного трибуналу для розслідування воєнних злочинів РФ.   Внесенню Гончаренка до бази  Миротворця  передували його публічні пропозиції щодо можливих шляхів припинення війни Росії проти України.   4 жовтня у колонці для Української правди народний депутат запропонував низку кроків, які, на його думку, могли б сприяти припиненню війни.   Зокрема, Гончаренко запропонував:

НП в Іркутському протичумному інституті: ВООЗ чекає від Росії пояснень

14:56:23

  Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) запросила у російської влади додаткову інформацію про смерть співробітниці Іркутського науково-дослідного протичумного інституту Сибіру та Далекого Сходу. Жінка померла від захворювання, причину якого поки офіційно не встановили. Про це у вівторок, 6 жвтня, пише  The Moscow Times.   Як зазначає видання, представник ВООЗ Крістіан Ліндмаєр повідомив, що російська влада встановила всіх людей, які контактували з померлою.   "За наявною інформацією, усіх людей, які контактували з пацієнткою, встановлено, і вони перебувають під медичним наглядом. Наразі ні в кого з них не проявилися симптоми захворювання", - сказав він.   За словами Ліндмаєра, російські фахівці з'ясовують, чи могла причиною смерті жінки стати легенева чума. Водночас Москва поки не надала ВООЗ офіційної відповіді на запит щодо інциденту.   Напередодні президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон готовий допомогти Росії у зв'язку з подіями в Іркутську.   "Ми допоможемо. Якщо в когось виникне така проблема, ми завжди готові допомогти", - сказав Трамп, назвавши ситуацію великою проблемою.   Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков привітав пропозицію американського президента.   "Завжди дуже добре, коли пропонується взаємна допомога", - сказав він журналістам.   Водночас Пєсков закликав не вірити "різним чуткам", а орієнтуватися на інформацію Росспоживнагляду.      

З 0:2 до феєричних 4:2: відомий останній учасник 1/8 фіналу Кубка України

14:47:37

У перенесеному поєдинку 1/16 фіналу команда на виїзді здобула перемогу над Тростянцем з рахунком 4:2, відігравшись після двох пропущених м’ячів у першій половині гри. Матч мав відбутися ще 17 вересня, однак його перенесли через тривалу повітряну тривогу. 6 жовтня команди знову не змогли одразу розпочати гру через тривогу, але в підсумку матч у Тростянці все ж відбувся. Господарі впевнено почали гру і до середини першого тайму здобули перевагу у два м’ячі. На 23-й хвилині Руслан Буряк відкрив рахунок ударом головою, а на 36-й хвилині нападник оформив дубль - 2:0. Після перерви на 46-й хвилині Максим Шумило скоротив відставання, а потім гості ще тричі вразили ворота. Андрій Новіков відзначився на 76-й та 83-й хвилинах, після чого Денис Безбородько встановив фінальний рахунок на 90+3-й хвилині - 4:2. Таким чином, Чернігів приєднався до інших учасників 1/8 фіналу і зустрінеться на наступному етапі з Епіцентром. Матчі 1/8 фіналу заплановані на 27-29 жовтня. Кубок України. 1/16 фіналу Тростянець - Чернігів - 2:4 (2:0)

До $40 млн за рейс: перевезення нафти через Ормуз різко подорожчало

13:23:56

  Перевезення нафти через Ормузьку протоку стало надзвичайно дорогим через високі ризики для суден. Вартість одного рейсу великого супертанкера може сягати $40 млн, пише The Wall Street Journal.   Судноплавні компанії дедалі частіше використовують танкери класу VLCC (Very Large Crude Carrier). Вони завантажують нафту в портах Перської затоки, проходять протоку до Аравійського моря, де вантаж перевантажують на менші судна.   Транспортні витрати нині становлять близько $15-20 за барель. Компанії погоджуються на такі витрати, щоб не допустити накопичення нафти в Перській затоці.   Через небезпеку зросли й витрати на персонал. За один рейс тривалістю кілька днів моряк може отримати бонус до $25 тис. - приблизно стільки, скільки деякі рядові члени екіпажу заробляють за рік. Працівники суден розповідають про подвійну та потрійну оплату під час роботи в зоні бойових дій.   За даними британського управління морських торговельних операцій (UKMTO), з 28 вересня було атаковано сім суден. Двоє моряків отримали поранення, один загинув.   Танкери переважно проходять протоку вночі, вимикають освітлення та мінімізують використання засобів зв'язку. Через перебої та перешкоди в роботі GPS капітани змушені частково орієнтуватися за допомогою радара та візуально.   Небезпека створює значне психологічне навантаження на екіпажі. На одному із суден після одного рейсу звільнилася половина команди. Високі доплати мають допомогти компаніям залучати нових моряків.   Раніше повідомлялося, що Іран не відкриватиме Ормузьку протоку , доки не будуть виконані сім умов. Про це заявив спікер парламенту Ірану Мохаммад Галібаф.   Також президент США Дональд Трамп розглядав можливість відновлення авіаударів після проміжних виборів у США в листопаді.   Іран віддав США план поновлення навігації в Ормузі

Ексглаву німецької розвідки арештували за підозрою у шпигунстві

13:05:14

  Колишнього керівника Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Августа Ханнінга затримали за підозрою у шпигунстві. Про це у вівторок, 6 жовтня, повідомляє BILD.   Ханнінг очолював BND у 1998 - 2005 роках. Йому закидають збір секретної інформації, державну зраду та шпигунство на користь іноземної держави.   За даними видання, Ханнінг нібито купував секретні дані у колишнього співробітника керівного штабу BND, який нещодавно вийшов на пенсію, щоб надалі перепродавати отриману інформацію.   Розслідування щодо Ханнінга та його ймовірного спільника веде генеральний федеральний прокурор Німеччини.   Зауважимо, що після завершення роботи в розвідці Ханнінг працював міжнародним консультантом у сфері безпеки та бізнесу. Він також мав контакти з Росією та Китаєм, зокрема з представниками державних структур.   Останнім часом, за даними BILD, колишній глава BND мав фінансові проблеми після банкрутства банку в країнах Балтії, у наглядовій раді якого він був членом.   Раніше президент Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Мартін Егер заявив про зростання ризику прямого збройного конфлікту країни з Росією.