Пишний заперечив, що рекомендував Веселого в Сенс Банк

Голова НБУ Андрій Пишний заперечив, що рекомендував Василя Веселого на посаду радника наглядової ради «Сенс Банку».

Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.

Під час засідання ТСК колишній голова наглядової ради «Сенс Банку» Шевкі Аджунер заявив, що Веселого призначили за рекомендацією Пишного.

Детальніше про заяву Пишного

Голова НБУ заявив, що не рекомендував Веселого на посаду радника наглядової ради та не давав членам ради вказівок щодо його призначення.

«Я не надавав жодних рекомендацій щодо призначення Василя Веселого радником Наглядової ради, не презентував його Наглядовій раді, не надавав вказівок членам Наглядової ради щодо цього або будь-яких інших кадрових рішень і не здійснював жодного тиску на голову чи членів Наглядової ради "Сенс банку"», — заявив Пишний.

Водночас голова НБУ підтвердив, що знайомий із Веселим.

Факт знайомства я не відкидаю і підтвердив його минулого разу у відповіді на пряме запитання Голови Комісії», — зазначив він.

Пишний також заявив, що готовий прийти на засідання тимчасової слідчої комісії ВР, відповісти на запитання та надати пояснення.

Що передувало

10 вересня 2026 року під час засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради колишній голова наглядової ради «Сенс Банку» Шевкі Аджунер заявив, що Василя Веселого призначили до банку за порадою голови НБУ Андрія Пишного.

Аджунер назвав Веселого «смотрящим» за «Сенс Банком». Сам Пишний ці твердження заперечує.

За інформацією співрозмовників «Економічної правди», Пишний та Веселий були знайомі через нині покійного народного депутата Андрія Іванчука — однокурсника нинішнього голови НБУ.

Що відомо про «Форест Гамп»

19 серпня НАБУ та САП оприлюднили деталі операції «Форест Гамп». 

За даними слідства, йдеться про легалізацію коштів, одержаних злочинним шляхом, на суму 150 млн грн готівкою. Ці гроші через рахунки підставних компаній ввели в легальний обіг для сплати застави за одного з учасників злочинної організації у справі «Мідас».

Хто причетний до схеми

До складу злочинної групи, яка відмивала гроші, входили:

• заступник керівника Офісу Президента України (ймовірно, Ірина Мудра). Після публікації розслідування НАБУ, на сайті Президента України зʼявився указ про звільнення Мудрої із посади заступниці керівника Офісу Президента України. Пізніше цього ж дня стало відомо, що Мудру затримали та відправили до ізолятора;
• колишній народний депутат України;
• голови правління та наглядової ради державного банку (тут, ймовірно, йдеться про посадовців «Сенс Банку» Олексія Ступака та Миколу Гладишенка).

Як відмивали кошти

Кошти відмивали кількома траншами: 

• перший транш становив 50 млн грн. Його доставили до офісу колишнього нардепа: 15 млн грн залишили там, а ще 35 млн грн передали до так званої «пральні».
• другий транш, за даними слідства, доставили ще 10 млн грн.
• третій транш становив 70 млн грн. Із них 20 млн грн залишили «довіреній особі», а 50 млн грн передали до «пральні».
• останні 20 млн грн, за версією слідства, провели за тією самою схемою.

У результаті загальна сума сягнула 150 млн грн.

19 серпня НАБУ та САП повідомили про підозру учасникам цієї схеми. Їхні дії кваліфікували за частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України — легалізація майна, одержаного злочинним шляхом.

У межах цієї операції правоохоронці також проводили обшуки в офісі наглядової ради «Сенс Банку» та в Миколи Гладишенка.

Обшуки могли бути пов’язані з формуванням наглядової ради банку. Раніше на «плівках Міндіча» фігуранти розслідування НАБУ обговорювали кандидатів до наглядової ради ще до того, як їх призначив уряд і погодив НБУ.

Сам «Сенс Банк» підтвердив проведення обшуків у головному офісі. У банку заявили, що співпрацюють зі слідством і надають необхідну інформацію. Водночас там наголосили, що всі банківські сервіси продовжують працювати у звичному режимі.

Після цього, 20 серпня Національний банк України вирішив, що Микола Гладишенко більше не відповідає вимогам законодавства щодо незалежності. 

Раніше у своєму розслідуванні AIN повідомляв, що Гладишенко мав стосунок до бізнесу Василя Веселого, якого джерела УП називали «смотрящим» за «Сенс Банком», а саме до компанії «Вел Міт Інвест».