depositphotosАвтоматизація виробництва в Україні. Сергій Попель про порядок у процесах, собівартість і цифрові системи для підприємств
Сергій Попель, засновник ІТ-компанії Smart, понад два десятиліття працює з автоматизацією українських підприємств. Серед них — промислові виробництва із сотнями працівників і мільярдними річними оборотами, харчові та переробні підприємства. Практичний досвід виробничих упроваджень він також використовує у дослідженнях, присвячених обліку, цифровій трансформації та застосуванню штучного інтелекту в управлінні. У цій статті він пояснює, чому виробнича автоматизація починається не з вибору програми, а з порядку в матеріалах, нормах списання, собівартості, процесах і відповідальності.
Сергій Попель,
засновник ІТ-компанії Smart
Виробництво автоматизувати складніше, ніж торгівлю чи послуги. У виробництві потрібно пов’язати в одну систему облік матеріалів і напівфабрикатів, склад, випуск готової продукції, собівартість, продажі й документообіг. У таких проєктах швидко стає видно, чи справді підприємство має систему, чи процеси тримаються на досвіді окремих людей.
Реклама:
На виробництві недостатньо просто вести документи. Усі ключові процеси мають працювати як одна система. Якщо хоча б одна її частина працює неточно, помилка швидко переходить у гроші.
У торгівлі помилку в обліку часто можна помітити досить швидко, наприклад, коли фактичний залишок не відповідає обліковому або операція продажу чи списання відображена некоректно. Цю проблему зазвичай можна знайти й виправити.
На виробництві помилка поводиться інакше. Неточність у залишках сировини, неправильна норма списання або затримка з документом можуть непомітно перетворитися на недорахований прибуток, зайві закупівлі, заморожений склад, неправильну собівартість, помилки в цінах і плануванні. Саме тому потреба в автоматизації тут особливо висока, але й саме впровадження є складнішим.
За роки роботи команда Smart реалізувала сотні завершених проєктів автоматизації, і частина найскладніших стосувалася саме виробничих підприємств.
Чому виробництво складніше за інші сфери
У виробничих процесах зазвичай більше взаємозалежностей, ніж у торгівлі чи сфері послуг. Зміна в одній частині процесу швидко впливає на інші.
Один документ, оформлений із запізненням, може змістити залишки одразу на кількох складах. Помилка в списанні матеріалу впливає на собівартість. Неправильна собівартість впливає на ціну, маржу й рішення керівника. Якщо такі речі накопичуються, бізнес начебто працює, але власник не бачить реальної картини.
Саме тут таблиці й облік у голові перестають допомагати. Вони можуть працювати, поки підприємство невелике і всі процеси тримаються на кількох людях. Але коли операцій стає більше, коли з’являються нові склади, виробничі етапи, замовлення і постачальники, ручний контроль починає давати збої.
Реклама:
«У виробництві помилка в обліку дуже швидко стає грошима. Тут немає місця для приблизних залишків або собівартості на око. Керівник має розуміти, що відбувається з матеріалами, операціями й готовою продукцією ще тоді, коли можна вплинути на ситуацію», пояснює Попель.
Поширені проблеми українських виробничих підприємств
Картина, яку Попель бачив на різних виробництвах, часто повторюється. Частина обліку ведеться автоматизовано в основній системі, а частина через ручний контроль. Склад бачить одну картину, бухгалтерія іншу, виробництво третю. Усі начебто працюють, але єдиної правди про залишки, витрати й собівартість немає.
В документах матеріал може бути, а в цеху його вже немає. Або навпаки, він фізично лежить на складі, але в системі давно списаний. Документи оформлюються із запізненням, тому звітність завжди трохи вчорашня. Собівартість рахують приблизно, бо точний розрахунок потребує дисципліни в даних, нормах і виробничих операціях.
У результаті керівник ухвалює рішення на основі цифр, яким сам не до кінця довіряє. Він бачить продажі, але не завжди розуміє реальну маржу. Бачить залишки, але не впевнений, чи вони відповідають складу. Бачить виробництво, але не завжди може пояснити, де саме виникають втрати.
«Виробництво найскладніше автоматизувати, бо треба одночасно бачити склад, собівартість, операції і продажі як одне ціле. Якщо кожен відділ живе у своїй логіці, програма не об'єднає це автоматично. Спочатку треба домовитися про правила роботи», каже він.
Коли технічне рішення має прямий бізнес-ефект
У виробничих проєктах важливі як загальні принципи, так і дуже конкретні технічні рішення. Іноді саме вони визначають, чи буде система реальною частиною роботи підприємства, чи працівники почнуть обходити її стороною.
Реклама:
Один із прикладів стосувався великих підприємств із дуже великими базами даних. Стандартні механізми обробки на тогочасній обліковій платформі працювали повільно. Проведення документів або побудова звіту могли тривати хвилини. Для офісу це незручно. Для виробництва з великою кількістю операцій це вже проблема управління.
У таких умовах Попель застосував прямі запити до бази даних, щоб скоротити час обробки. Ідеться не просто про підключення готової бібліотеки. Довелося переписати під прямі запити код проведення документів, тобто ту частину системи, від якої залежить коректність усіх залишків, розрахунків і звітності, а також більшість звітів конфігурації. Те, що раніше займало хвилини, почало виконуватися за секунди. На перший погляд, це технічна деталь, але для підприємства вона змінює поведінку користувачів. Якщо звіт формується довго, ним перестають користуватися. Якщо дані доступні швидко, керівник і відповідальні працівники починають спиратися на систему в щоденній роботі.
Ефект такого підходу вимірюваний. Профілювання коду на одному з проєктів показало, що процедура розрахунку рухів залишків виконувалася 4,161 секунди на стандартних механізмах платформи і 0,778 секунди після переходу на прямі SQL-запити. Це прискорення у 5,35 раза на тій самій базі, тому самому обладнанні та тих самих даних. За багаторазового виконання таких процедур протягом робочого дня ця різниця накопичується й безпосередньо впливає на зручність роботи із системою.
«На великому виробництві швидкість не є питанням комфорту. Це умова використання системи. Якщо звіт будується надто довго, люди перестають чекати й повертаються до ручних обхідних шляхів», говорить Попель. Реклама:
Інший приклад стосувався автоматизації виробничої лінії для підприємства, що працювало з фарбованим прокатом. Потрібно було пов’язати виробничий процес із обліком матеріалів і витрат. Команда розробила модуль, який допомагав керувати завантаженням лінії фарбування й контролювати витрати фарби.
Для підприємства це означало точніше планування роботи лінії, кращий контроль матеріалів і зрозумілішу собівартість конкретних замовлень. Тобто автоматизація перестала бути лише обліком після факту. Вона почала впливати на виробниче планування й управлінські рішення.
Дані важливі не менше за програму
Окрема проблема виробничих підприємств полягає в довідниках. На перший погляд це дрібна технічна тема, але насправді саме з неї часто починаються великі помилки.
На одному виробництві той самий матеріал роками вносили в систему під різними назвами. Для працівників це не виглядало критичним, адже вони розуміли, про що йдеться. Але для системи це були різні позиції, тому у звітах виникали розбіжності, залишки не сходилися, а собівартість рахувалася неточно.
Поки довідники не впорядкували, система не могла показати точну картину залишків і собівартості.
«Якщо номенклатура ведеться хаотично, виробництво не отримає точну собівартість. Можна мати хорошу програму, але якщо один і той самий матеріал живе в системі під кількома назвами, звіти все одно будуть викликати питання», пояснює Попель.
Що дає правильна автоматизація виробництва
Коли процеси описані, відповідальні визначені, а дані впорядковані, підприємство краще контролює залишки й рух матеріалів, точніше рахує собівартість, швидше отримує звіти та менше залежить від ручних таблиць. Для керівника це означає можливість бачити реальний стан підприємства через зрозумілу систему показників.
Реклама:
Правильна автоматизація також зменшує залежність від окремих людей. Якщо всі правила роботи тримаються в голові бухгалтера, комірника або начальника виробництва, бізнес стає вразливим. Система не замінює людей, але вона робить правила прозорішими й допомагає компанії працювати стабільніше.
«Мета автоматизації не в тому, щоб просто перенести паперові документи в електронний вигляд. Мета в тому, щоб керівник бачив реальний стан підприємства й міг ухвалювати рішення на основі даних, а не здогадок», каже Попель.
Чому штучний інтелект є наступним кроком, а не першим
Тему штучного інтелекту у виробництві Попель коментує обережно. На його думку, потенціал тут великий, але він з’являється лише тоді, коли підприємство вже має якісну цифрову основу.
Штучний інтелект може допомагати помічати відхилення в даних, звертати увагу на нетипову собівартість, підказувати можливі помилки в документах, прогнозувати потребу в матеріалах, автоматизувати частину рутинної роботи й пояснювати складні цифри простішою мовою. Але всі ці можливості залежать від якості даних.
«Штучний інтелект добре працює там, де вже є чисті дані й зрозумілі процеси. У виробництві це особливо важливо. Спочатку треба побудувати нормальний цифровий фундамент, а вже потім додавати розумні підказки», говорить Попель.
Нова платформа як продовження практичного досвіду
Саме досвід виробничих та інтеграційних проєктів підштовхнув Попеля до ідеї створення нового покоління управлінської платформи. Йдеться про систему, яка поєднує операційний облік, інтеграції та аналітику в одному контурі.
Зараз його команда працює над управлінською платформою Accurly для малого та середнього бізнесу. Її концепція полягає в тому, щоб зберегти зрозумілу українським користувачам логіку обліку, але реалізувати її на сучасному технологічному рівні, з гнучким налаштуванням, можливістю масштабування, інтеграціями, аналітикою та використанням штучного інтелекту там, де це справді допомагає роботі.
Реклама:
Команда вже має робочу версію платформи. Наступним етапом мають стати пілотні впровадження разом із партнерами-інтеграторами. Для Попеля Accurly є логічним продовженням багаторічної роботи з підприємствами та проблемами, які доводилося вирішувати під час реальних упроваджень.
Робота над Accurly спирається як на практичний досвід Попеля, так і на його дослідницьку та професійну діяльність. Він є Senior Member IEEE, автором фахових публікацій з автоматизації й цифрового управління та книги How to Automate Your Business Without Breaking It, у яких систематизує накопичений досвід і співвідносить його з ширшими змінами у галузі.
Куди рухається виробнича автоматизація
Виробнича автоматизація в Україні поступово відходить від старої логіки, коли головним завданням було просто встановити програму. Підприємствам потрібні системи, які поєднують точний операційний облік, управлінську аналітику, інтеграції, роботу з даними та можливість застосовувати штучний інтелект там, де він дає практичний результат.
Бізнес працює швидше, обсяг даних зростає, а часу на виправлення помилок стає менше. Тому цінність має здатність перетворити цифрову систему на реальний інструмент управління.
Досвід виробничих впроваджень показує просту річ, яку легко недооцінити. Технології важливі, але вони не є першим кроком. Спочатку має бути порядок у процесах, відповідальності й даних. І лише тоді програма, інтеграції, аналітика та штучний інтелект починають працювати на результат.
Алла Біліменко