Російський диктатор Володимир Путін (Фото: Alexander Nemenov/Pool via REUTERS)Мегапроєкт на трильйони. Путін вирішив з'єднати Росію з Китаєм найкоротшим залізничним маршрутом
Російська влада обговорює можливість реалізації мегапроєкту вартістю в трильйон рублів із будівництва нової залізниці до Китаю, яка має спростити постачання сировини з регіонів Сибіру на китайський ринок.
Як ідеться в матеріалі The Moscow Times, на виконання доручення російського диктатора Володимира Путіна в уряді країни-агресора опрацьовують проєкт будівництва Трансалтайської залізничної магістралі, яка створить залізничний «вхід» на територію КНР через коротку ділянку між Казахстаном і Монголією, де Росія безпосередньо межує із Сіньцзян-Уйгурським автономним районом КНР.
Маршрут, який ще на початку 2000-х років розглядали як потенційну трасу для газопроводу «Алтай», перед початком війни знову привернув увагу посадовців: РЖД (Російські залізниці) замислювалися про будівництво додаткової магістралі найкоротшим шляхом до Китаю, але відмовилися від цих планів через високу вартість і технічні складнощі. Тепер же цю дорогу знову обговорюють як спосіб збільшити постачання вугілля до Китаю. Наразі вугілля з Кемеровської області постачається на китайський ринок через Далекий Схід — перевантаженими магістралями БАМ і Транссиб. Однак короткий маршрут потребуватиме інвестицій обсягом у трильйони, зазначив голова «Infoline-Аналітики» Михайло Бурмістров. Оцінки вартості Трансалтайської магістралі наразі немає. Проєктом, схожим за природними умовами, є залізниця Кизил — Курагіно. Вона має з’єднати Туву із залізничною мережею через гірські райони Сибіру. Протяжність лінії становить близько 410 км. У 2024 році Мінтранс попередньо оцінив цей проєкт у 1 трлн рублів (близько 11,6 млрд доларів), або 2,4 млрд рублів (27,8 млн доларів) за кілометр шляху. За такої вартості кілометра російська ділянка дороги через Алтай може коштувати 1,5–2,2 трлн рублів (17,3–25,4 млрд доларів).
Як зазначається в матеріалі, немає гарантії, що такі інвестиції окупляться. Довгострокові перспективи попиту на російське вугілля в Китаї залишаються невизначеними, оскільки Пекін робить ставку на відновлювану енергетику, пояснює Бурмістров. Міжнародне енергетичне агентство очікує, що споживання вугілля в Китаї поступово знижуватиметься до 2030 року, а імпорт скорочуватиметься в середньому приблизно на 2,5% на рік на тлі значних обсягів власного видобутку та стрімкого розвитку відновлюваної енергетики.
Реклама:
Однак влада РФ змушена думати про порятунок вугільних компаній, які після запровадження санкцій втратили західні ринки й третій рік поспіль зазнають багатомільярдних збитків. За даними Росстату, сальдовані збитки вугільників становили 153,3 млрд рублів у першому півріччі поточного року, 408 млрд рублів — минулого року та 112,6 млрд — у 2024-му. Змушені консервувати шахти, вугільні компанії Кузбасу скорочують видобуток — на 5% за січень–травень, згідно з даними Росстату.
Раніше повідомлялося, що слідом за нафтою, деревиною та вугіллям Китай став ключовим напрямком для вивезення з Росії золота, яке після початку війни в Україні потрапило під міжнародні санкції та заборонене на головних світових ринках золота.