Лідер Китаю Сі Цзіньпін і російський диктатор Володимир Путін (Фото: Sputnik/Alexander Kazakov/Pool via REUTERS)«Абсолютний рекорд». З Росії до однієї з країн вивезли 100 тонн золота
Слідом за нафтою, деревиною та вугіллям Китай став ключовим напрямком для вивезення з Росії золота, яке після початку війни в Україні потрапило під міжнародні санкції та заборонене на головних світових ринках золота.
За перші сім місяців 2026 року з Росії до Гонконгу вивезли рекордні 100 тонн золота, що втричі більше, ніж за аналогічний період минулого року. Китай став ключовим напрямком для російського експорту після заборон на західних ринках. Центральний банк РФ продав з резервів близько 50 тонн золота для фінансування рекордного бюджетного дефіциту, ставши найбільшим продавцем дорогоцінного металу серед світових центробанків. Золотий запас країни впав до шестирічного мінімуму.
Як ідеться в матеріалі The Moscow Times, за перші сім місяців 2026 року до Гонконгу надійшло 100 тонн золотих злитків російського походження. Порівняно з аналогічним періодом минулого року обсяг поставок зріс утричі й сягнув абсолютного рекорду за всю історію доступної статистики.
До початку серпня до Гонконгу — одного з великих азійських центрів торгівлі золотом — надійшло більше російського золота, ніж за весь минулий рік (85 тонн). Лише за липень на ринок Гонконгу з РФ було ввезено 23,1 тонни золота — майже стільки ж, скільки за все перше півріччя минулого року.
Більша частина золота, що надходить до Гонконгу, зрештою вивозиться до материкового Китаю, зазначає FT. Водночас багато китайських покупців золота воліють зберігати його саме в Гонконзі, оскільки там, на відміну від решти території КНР, немає обмежень на імпорт цього дорогоцінного металу. Після того, як лондонський ринок — найбільший у світі — закрив двері для золота російського походження, російські постачальники перенаправляють експорт на схід, констатує Дебаджит Саха, аналітик LSEG. Потоки золота з РФ ринули до Китаю вже в перший рік війни, і відтоді через Гонконг було вивезено дорогоцінного металу на суму 35 млрд доларів.
Цього року, окрім золотовидобувних компаній, великим продавцем дорогоцінного металу в Росії став Центральний банк. Щоб профінансувати дефіцит бюджету, який сягає рекордних показників через витрати на війну, за сім місяців він реалізував зі своїх резервів близько 50 тонн злитків, або 1,6 млн тройських унцій.
За даними Міжнародного валютного фонду, обсяг розпродажу став безпрецедентним для Росії з часів дефолту 1998 року (тоді золотий запас скоротився на 3,8 млн унцій) і зробив Центральний банк РФ найбільшим продавцем золота серед світових центробанків у другому кварталі.
До війни Росія щороку вивозила за кордон близько 300 тонн золота, або понад 80% обсягу виробництва цього дорогоцінного металу, що сягав 360 тонн на рік (зокрема, близько 300 тонн безпосередньо видобутку). Це забезпечувало економіці близько 15 млрд доларів валютних надходжень — доки Лондонська асоціація учасників ринку дорогоцінних металів (LBMA) не виключила російські афінажні заводи зі списку надійних постачальників (Good Delivery).
Реклама:
Золотий запас Центрального банку РФ також потрапив під санкції в перші ж дні війни — разом із валютними резервами, які Кремль зберігав на Заході. Операції зі злитками із золотовалютних резервів Центробанку заборонено. Достеменно невідомо, скільки саме золота видобувають у Росії та вивозять за кордон: влада країни-агресора засекретила митну статистику невдовзі після вторгнення в Україну.
Раніше повідомлялося, що Банк Росії з початку 2026 року продав 21,772 тонни золота для фінансування дефіциту бюджету, який за підсумками березня сягнув 4,6 трильйона рублів на тлі низьких нафтогазових доходів на початку року.
Запаси золота в резервах РФ до 1 квітня 2026 року скоротилися на 0,7 мільйона тройських унцій — до 74,1 мільйона тройських унцій, зокрема за березень — на 0,2 мільйона унцій.
У серпні 2026 року золотий запас Росії впав до шестирічного мінімуму.
Масштабний розпродаж золотих злитків із резервів, який Банк Росії розпочав у 2026 році, зробив його найбільшим продавцем золота серед усіх центральних банків світу.












