Як членство в ЄС може врятувати керівну партію Британії і запобігти перемозі ультраправих
У найближчі кілька тижнів Лейбористська партія, яка перебуває при владі у Великій Британії, майже напевно обере нового лідера. Він замінить Кіра Стармера – вкрай непопулярного прем’єр-міністра країни.
Але ця перспектива не викликала відчуття політичного чи економічного оновлення. У британських медіа і – що важливіше – на глобальних фінансових ринках панує думка, що будь-які зміни невдалої політики уряду Стармера лише погіршать ситуацію.
Втім, є підстави вважати, що ця загальна оцінка помилкова, бо всі потенційні наступники Стармера розуміють проблеми, які треба вирішувати.
Про причини проблем прем'єра Кіра Стармера і те, як їх можна вирішити, – в статті головного економіста і співголови Gavekal Dragonomics Анатоля Калецького Вперед у минуле: чому наступнику Кіра Стармера вигідно повертати Британію в ЄС. Далі – стислий її виклад.
Передвиборча програма Кіра Стармера містила дві явно хибні обіцянки, які фактично перекреслювали шанси покращити стан британської економіки.
По-перше, дотримуватися нереалістичних бюджетних орієнтирів, не підвищуючи основних податків. По-друге, зберегти встановлені консерваторами червоні лінії у відносинах з Європою після Brexit.
Фіскальна жорсткість і Brexit стали головними причинами економічної та політичної стагнації, яку лейбористи обіцяли подолати.
Тож провал Стармера був фактично неминучий.
Щоб досягти успіху, його наступник має відмовитися від однієї або обох цих позицій.
Відмова від червоних ліній консерваторів щодо Європи виглядала б більш привабливою опцією, ніж підвищення широких податків. Економічне зближення з ЄС одразу підштовхнуло би британську економіку та збільшило би внутрішньополітичну підтримку нового прем’єра.
У десяту річницю референдуму щодо Brexit економічні втрати від виходу з Європейського Союзу стали настільки очевидними, що їх уже важко заперечувати.
Згідно з останніми опитуваннями, 57% виборців вважають, що вихід Британії з ЄС був помилкою. Це відображає те, що провідний аналітик електоральної поведінки Джон Кертіс називає "рішучим і послідовним зсувом від Brexit".
Розчарування не обмежується економікою. Brexit просто не дав того, що обіцяли його прихильники. Замість зменшення чиста міграція майже подвоїлася – з 240 тисяч у 2016 році до 431 тисячі у 2024-му. Причому скорочення мігрантів з держав ЄС було значно перекрито зростанням імміграції з країн поза Європою.
В економічному сенсі перспектива повернення до єдиного європейського ринку різко підвищила б довіру бізнесу й інтерес інвесторів до британських активів, включно з державними облігаціями. У політичному – це дало б бачення, яке могло би об’єднати прогресивних та інтернаціоналістських виборців, нині розділених між лейбористами, зеленими та ліберальними демократами.
Цей розкол на лівому фланзі став подарунком для правопопулістської партії Найджела Фараджа Reform UK. Вона має близько 30% підтримки, спирається переважно на переконаних прихильників Brexit та антиімміграційні настрої і здобула багато перемог на мажоритарних округах на минулих місцевих виборах.
Нині 83% виборців лейбористів, 84% ліберальних демократів і 82% зелених заявляють, що хотіли б скасувати Brexit.
Тож саме повернення до ЄС є єдиною темою, здатною стимулювати "тактичне голосування".
Тобто, підтримку того проєвропейського кандидата, який має найкращі шанси перемогти консерваторів або Reform UK у кожному окрузі.
Якщо новий лідер Лейбористської партії пообіцяє переглянути Brexit, зростання бізнес-довіри та електоральної підтримки зробить решту роботи.
Після шести поспіль невдалих урядів і років економічної стагнації Британія може нарешті отримати свого першого успішного прем’єра за останнє десятиліття.
Докладніше – в матеріалі, який початково вийшов на сайті Project Syndicate і публікується з дозволу правовласника, Вперед у минуле: чому наступнику Кіра Стармера вигідно повертати Британію в ЄС.