Нардеп Лозинський: військові мають бути повноцінними учасниками виборів - як у голосуванні, так і в балотуванні
Народний депутат фракції «Голос» Роман ЛозинськийНародний депутат фракції «Голос» Роман Лозинський представив напрацювання робочої підгрупи щодо участі військовослужбовців у повоєнних виборах - як у голосуванні, так і в балотуванні. Про це повідомляє кореспондент LB.ua.
За словами Лозинського, йдеться не про технічні зміни, а про "моральний обов’язок держави" забезпечити права тих, хто ризикує життям заради того, щоб вибори взагалі стали можливими.
"Вибори мають стати ознакою перемоги і завершення війни і воєнного стану. І ті, хто сьогодні віддає своє здоров’я і життя за країну, мають реалізувати свої права повною мірою", - наголосив він.
Наразі напрацьовано 13 поправок до законопроєкту, підготовленого Центральною виборчою комісією щодо проведення перших повоєнних виборів.
Одне з перших рішень стосувалося визначення суб’єктів виборчого процесу. У базовій версії йшлося про "військовослужбовців", однак, як пояснив Лозинський, це не покривало всіх представників сектору безпеки. В результаті формулювання розширили - тепер йдеться про осіб, які проходять військову службу, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських. Це дозволяє уникнути дискримінації різних підрозділів сил оборони.
Законопроєкт уточнює перелік документів, які підтверджують особу виборця. Враховано ситуації, коли військові можуть не мати при собі паспорта - наприклад, після чергування на кордоні чи на позиціях. Також передбачено можливість використання військово-облікових документів, аби уникнути ситуацій, коли людині відмовляють у видачі бюлетеня через формальні підстави.
Найбільш дискусійним стало питання спеціальних виборчих дільниць для голосування військовослужбовців. Вони існували й раніше, але тепер для них прописують окремі, чіткі підстави. Йдеться про території, де неможливо організувати звичайне голосування. Узгоджувати такі спецдільниці і подавати рішення до ЦВК буде Міністерство оборони, після консультацій з іншими підрозділами сектору безпеки.
Окремо у проєкті прописано, що в поданнях командирів мають фігурувати лише ті особи, які фактично перебувають у підрозділі. Якщо частина військових у відрядженні, на навчанні, у відпустці або відсутні з інших причин - їх не можна включати до списків для голосування на спецдільниці.
Також окрема дискусія стосувалася присутності спостерігачів. У законопроєкті передбачено алгоритм допуску з чіткими строками, процедурами та запобіжниками.
Ще один блок поправок у проєкті стосується участі військових у виборах як кандидатів. Законопроєкт передбачає чіткий порядок надання відпусток для подання документів і ведення кампанії. А виборчий процес — який триває 60 або 90 днів — має бути доступним і для тих, хто перебуває на службі.
Законопроєкт уточнює, що командири військових частин забезпечують виборчі комісії необхідними приміщеннями. Також деталізовано формулювання щодо керівників підрозділів, аби уникнути юридичних колізій під час адміністрування виборів.
У прикінцевих положеннях проєкту прописано механізми оскарження рішень та реагування на порушення.
У підгрупі були й окремі думки - частина учасників вважала, що створення спецдільниць слід залишити на розсуд командирів без детальної регламентації. Водночас більшість підтримала варіант із чітко прописаними підставами та централізованим поданням через Міноборони. Лозинський зазначив, що напрацьовані поправки можна виносити на затвердження робочої групи та реєстрацію законопроєкту.
Контекст
- Росія вимагає проведення виборів в України, однак торік про їх необхідність заявила і американська адміністрація. Вашингтон хоче, аби Україна провела президентські вибори.
- Аби продемонструвати партнерам готовність до демократичних виборів створили групу, що напрацьовує законодавчі зміни. Конституція проведення виборів під час війни прямо не забороняє, однак про це йдеться в законі "Про правовий режим воєнного стану".
- Нещодавно ЦВК опублікувала свої пропозиції стосовно проведення виборів, в яких йдеться, що вони рекомендовані через пів року після завершення воєнного стану.
- Україна наголошує, що готова до виборів за умови припинення вогню, бо безпека є головною. Також належить вирішити питання голосування людей, які виїхали з України, та військовослужбовців.
- Днями видання FT написало, нібито Зеленський в річницю повномасштабного вторгнення оголосить про проведення виборів президента та референдуму до 15 травня. Президент спростував намір оголошувати вибори і референдум в цей день. Водночас він сказав: "дайте нам два місяці припинення вогню – і ми влаштуємо вибори".