Експрем’єрку Бангладеш Шейх Хасіну засудили до страти за розправу над студентами
Експрем'єрка Бангладеш Шейх ХасінаСуд з воєнних злочинів у Бангладеш у понеділок засудив колишню прем’єр-міністерку Шейх Хасіну до смертної кари. Процес тривав декілька місяців. Її визнали винною в наказі провести придушення студентського протесту минулого року.
Про це пише Reuters і зазначає, що цей вирок є "найбільш драматичним юридичним рішенням" щодо колишнього лідера Бангладеш за останні десятиліття.
Партію Хасіни "Авамі ліг" позбавили права брати участь у виборах парламентських виборах, які заплановані на лютий наступного року. Є побоювання, що вердикт Хасіні може спричинити нові заворушення напередодні голосування.
Міжнародний трибунал з воєнних злочинів – внутрішній суд Бангладеш, що міститься у столиці Дакка – оголосив рішення за посилених заходів безпеки та за відсутності Хасіни, яка втекла до Індії в серпні 2024 року. За звинуваченнями у злочинах проти людяності вона отримала довічне ув’язнення, а за вбивства під час протестів – смертну кару.
Вирок можна оскаржити у Верховному суді, однак син Хасіни та її радник Саджіб Вазед сказав Reuters напередодні оголошення вироку, що апеляцію вони не подаватимуть, поки не буде сформовано демократично обраний уряд за участю "Авамі ліг".
Під час процесу прокурори заявили, що мають докази прямого наказу Хасіни застосувати смертельну силу, щоб придушити студентські виступи в липні та серпні 2024 року.
За даними ООН, під час протестів з 15 липня до 5 серпня 2024 року могли загинути до 1400 людей і тисячі були поранені — здебільшого від куль сил безпеки. Це було найжорстокіше насильство в Бангладеш з часу війни за незалежність у 1971 році.
Хасіну представляв адвокат, призначений державою, який заявив, що звинувачення необґрунтовані та просив виправдати її.
Напередодні вироку Хасіна відкинула обвинувачення та заявила, що рішення суду – це "заздалегідь визначений результат". 78-річна експрем'єрка, яка з серпня 2024 року перебуває в Індії, у листуванні з Reuters заявила, що не визнає легітимність трибуналу.
Вона також заявила, що їй не надали достатнього часу й можливостей для захисту, і що вона особисто не віддавала наказів про застосування смертельної сили чи інші злочини.
- Хасіна втекла до Індії 5 серпня разом зі своїми близькими помічниками та колишніми міністрами. Перед тим вона правила у країні 15 років.
- Її замінив лауреат Нобелівської премії миру Мухаммад Юнус, який спеціально повернувся до країни, щоб очолити тимчасовий уряд. Він відновив трибунал, який колись розглядав звинувачення у злочинах проти людяності під час війни країни проти Пакистану за незалежність у 1971 році.
- Ще минулого року Бангладеш просив Інтерпол допомогти арештувати експрем'єрку-утікачку.
Протести у Бангладеш
- Минулого року країну сколихнули студентські протести проти системи квот, яка резервує понад половину посад на державній службі для певних груп, в тому числі для дітей ветеранів війни 1971 року проти Пакистану. За словами критиків, за цією системою проходять і діти проурядових груп.
- Згодом протести загострилися, почалися сутички, у яких загинули люди. Країна опинилася без інтернету та зв'язку, оскільки уряд намагався силою зупинити протестувальників. Згодом навіть ввели комендантські годину.
- У організації протестів уряд звинуватив та заборонив ісламську партію Jamaat-e-Islami, її студентську організацію та інші суміжні організації, назвавши їх "войовничими та терористичними" організаціями.
- Пізніше ситуація у країні загострилася.
- Після втечі Шейх Хасіни головнокомандувач армії країни генерал Вакер-Уз-Заман оголосив про формування тимчасового уряду.
- Організатори студентських протестів заявили, що лауреат Нобелівської премії миру Мухаммед Юнус є їхнім кандидатом на посаду голови тимчасового уряду. 6 серпня Юнуса призначили головним радником тимчасового уряду Бангладеш.
- Президент Бангладеш Мохаммед Шахабуддін розпустив парламент, що дало можливість сформувати тимчасовий уряд.