Берлін і Париж можуть відмовитися від спільної розробки винищувача
Ілюстративне фотоНімеччина і Франція ведуть переговори щодо скорочення їхнього флагманського проєкту з авіаційної оборони вартістю €100 млрд, розглядаючи можливість відмовитися від спільної розробки винищувача та зосередитися на створенні командно-штабної системи, яку називають "бойовою хмарою".
Як пише Financial Times, Берлін і Париж намагаються врятувати програму FCAS (Future Combat Air System) – найбільший оборонний проєкт Європи, який опинився на межі зриву через розбіжності між Airbus і Dassault Aviation щодо розробки винищувача нового покоління.
Один із варіантів, який обговорюється напередодні зустрічей високого рівня цього тижня, – звузити співпрацю до "бойової хмари", повідомили посадовці обох країн. Концепція хмарної системи, що об'єднуватиме винищувачі, пілотів, сенсори, радари, дрони та наземні й морські командні центри, вже є одним із ключових елементів FCAS.
Якщо від ідеї спільного винищувача відмовляться, зосередження на хмарі дозволить державам зберегти хоча б частину співпраці, зазначили джерела. Водночас рішення поки що не ухвалене.
"Бойова хмара", яка має підсилити можливості армій ЄС за допомогою штучного інтелекту та швидкої обробки великих обсягів даних, розробляється Airbus (німецький підрозділ), французькою Thales та іспанською Indra.
"Ми можемо мати кілька різних винищувачів у Європі, але нам потрібна одна хмарна система для всіх", – сказав один зі співрозмовників.
Одне із джерел видання зазначило, що зосередження на хмарі може вимагати перегляду графіка, наприклад – прискорити його до 2030 року замість 2040-го.
Майбутнє FCAS обговорюватимуть у понеділок у Парижі міністр оборони Франції Катрін Вотрен і її німецькі колеги, а наступного дня – канцлер Фрідріх Мерц і президент Емманюель Макрон у Берліні. Також плануються зустрічі з промисловими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив у п’ятницю, що тривають дискусії щодо того, "чи варто продовжувати проєкт і в якому вигляді".
Франція, Німеччина і Іспанія мають вирішити до кінця року, чи розпочинати роботу над демонстраційним зразком літака, вартість якого оцінюється у кілька мільярдів євро. Але багато учасників проєкту вважають, що вже запізно вирішувати суперечки між Airbus і Dassault.
Dassault запропонувала взяти на себе більше роботи над літаком, а Німеччина у відповідь розглядає можливість заміни Франції на Великобританію або Швецію. Гендиректор Dassault Ерик Трапп'є натомість заявив, що компанія може впоратися самостійно.
Dassault і Airbus розподілили сфери відповідальності в проєкті, але конфліктують через вибір постачальників, конструкцію літака та поділ робіт.
Провал проєкту підірве плани ЄС посилити оборонне співробітництво після вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Коли програму анонсували у 2017-му, Макрон і тодішня канцлерка Німеччини Ангела Меркель назвали її проривною.
Мерц, який обійняв посаду у травні, неодноразово заявляв, що Dassault має дотримуватися початкових домовленостей. Але Париж не тисне на Dassault, частково через побоювання, що затримки можуть загрожувати французькому ядерному стримуванню.
У Франції деякі чиновники та промисловці симпатизують Dassault, вважаючи, що компанія має контролювати ключові рішення, зокрема вибір постачальників.
У вересні Politico писало, що Німеччина вивчає можливість замінити Францію у спільному проєкті Future Combat Air System (FCAS) вартістю €100 млрд, якщо до кінця року не вдасться владнати суперечки з Парижем.Перед цим говорили про те, що міністри оборони Німеччини та Іспанії хочуть якнайшвидше розблокувати роботу над спільним проєктом винищувача нового покоління FCAS (Future Combat Air System) та восени перейти до наступної стадії його розробки.





