Дональд Трамп намагається зобразити новообраного мера як "соціалістичну загрозу", чия політика і пріоритети призведуть до руйнування найбільшого міста АмерикиЛівіше за лівого: чому вибори мера Нью-Йорка стали і викликом, і подарунком для Трампа
"Сьогодні, попри всі перешкоди, ми досягли цього. Майбутнє в наших руках. Друзі, ми повалили політичну династію". Таку заяву під гучні оплески зробив 34-річний Зоран Мамдані – новообраний мер Нью-Йорка.
За результатами місцевих виборів 4 листопада він здобув переконливу перемогу, ставши першим в історії мегаполіса мером-мусульманином, "демократичним соціалістом" (як він сам себе називає), а також – одним із наймолодших мерів у сучасній історії США.
Натомість для Дональда Трампа перемога Мамдані є особистим викликом.
А разом із тим – втіленням того, від чого нинішній президент США хоче захистити країну.
"Якщо ви хочете побачити, що демократи в Конгресі хочуть зробити з Америкою – просто подивіться на результати вчорашніх виборів у Нью-Йорку… Пам’ятаєте, я казав, що в нашій країні ніколи не буде обрано соціаліста на жодну посаду? Ми навіть пропустили соціалістів – відразу перейшли до комуністів", – заявив він.
Успіх Мамдані на посаді очільника найбільшого міста США може стати потужною зброєю демократів на наступних виборах. Проте його провал може стати справжнім "подарунком" для Трампа, забезпечивши республіканцям збереження влади.
Шлях у політику
Тріумф Мамдані – це не лише політична сенсація, а й символ.
Син постколоніального теоретика Махмуда Мамдані та кінорежисерки Міри Наїр, Зоран Мамдані стає втіленням нової фази історії діаспори – покоління, яке не просто інтегрується, а перетворює політику зсередини.
А разом із тим – син мігрантів з Індії, який народився в Уганді, зростав у Південній Африці після падіння апартеїду, а згодом переїхав до Нью-Йорка, Мамдані став уособленням історії міста, що будується на різноманітті.
Раніше Мамдані пробував себе у кар'єрі співака – репера під псевдонімом Mr. Cardamom. У цій ролі він поєднував соціальні теми з особистими історіями, а його найвідоміший кліп "Nani" став зворушливою даниною пам’яті бабусі.
Під час передвиборчої кампанії відео несподівано повернулося в публічний простір – але вже як зброя опонентів.
Конкуренти Мамдані розтиражували ролик у соцмережах, намагаючись висміяти його музичне минуле й поставити під сумнів серйозність кандидата, який, мовляв, має більше сценічного, ніж політичного досвіду.
Проте Мамдані має й політичний досвід. За три терміни в законодавчій асамблеї штату він здобув репутацію голосу тих, кого система традиційно не чула. Адже його округ – частина Квінса, одного з найбільш етнічно й мовно строкатих районів Америки.
Втім, попри гучні заяви, результати законодавчої діяльності Мамдані залишалися скромними: з понад 20 законопроєктів, поданих ним за більш ніж чотири роки роботи в Олбані, законами стали лише три – і то відносно незначні.
Як пише The New York Times, під час свого стрімкого злету на шляху до мерського крісла Мамдані представив доволі дорогу та амбітну програму.
Серед його обіцянок:
- замороження орендної плати;
- безкоштовний проїзд у міських автобусах;
- підвищення податків для найбагатших (2% податку для тих, хто заробляє понад мільйон доларів на рік);
- безоплатний догляд за дітьми.
Такі ідеї принесли Мамдані величезну підтримку серед прогресивних виборців і молоді, що прагне "нового Нью-Йорка". Водночас аналітики зауважують: масштаб цих обіцянок, імовірно, перевищує реальні повноваження будь-якого мера.
Політик охоче згадує свою "фірмову" ініціативу – безкоштовний проїзд у міських автобусах.
По одному в кожному з п'яти районів Нью-Йорка. Утім, пілотна програма часів роботи Мамдані в асамблеї штату завершилася без продовження.
Вартість життя стала центральною темою передвиборчої кампанії Мамдані, адже саме навколо неї вибудовувався весь його політичний наратив. Питання доступного житла, допомоги людям із низьким доходом та подолання нерівності були для нього не просто гаслами, а основою бачення майбутнього Нью-Йорка.
За даними Deutsche Bank за 2025 рік, оренда у центральних районах міста сягнула рекордних висот: середня ціна за трикімнатну квартиру становить $8,5 тисяч на місяць – найдорожче у світі.
Відтак заклики Мамдані "заморозити" орендну плату, збільшити пропозицію доступного житла й жорсткіше регулювати приватних орендодавців знайшли відгук серед великої кількості жителів мегаполіса.
Одним із ключових чинників успіху Мамдані аналітики називають його вміння встановлювати прямий, живий контакт із виборцями.
На відміну від традиційних політиків, він не ховався за трибунами чи пресрелізами – а виходив на вулиці, спілкувався з людьми, слухав їхні історії й перетворював міські розмови на політичні меседжі.
Під час кампанії він регулярно публікував короткі відео з прогулянок Нью-Йорком, одним із найпопулярніших стало відео про "халяльну інфляцію". У ролику Мамдані розмовляє з продавцями вуличної їжі, а на прикладі тарілки рису з м’ясом пояснює складну систему дозволів і зборів, з якою стикаються дрібні підприємці в Нью-Йорку.
Саме ці бюрократичні бар’єри, каже він, зрештою визначають, скільки заплатить пересічний мешканець міста за обід.
Окрім прогулянок Нью-Йорком, Мамдані зробив важливою частиною своєї кампанії релігію. Політик показував ролики про те, як відвідував мечеті й долучався до спільних мусульманських молитов.
Мер найвпливовішого міста
Як очільник найбільшого міста США, Мамдані отримує трибуну світового масштабу.
І не виключено, що його бачення соціальної справедливості, рівності й інклюзії незабаром вступить у відкрите протистояння з політичним курсом Вашингтона.
Зокрема, Мамдані відомий своєю відкритою критикою прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді та його партії "Бхаратія Джаната" (BJP).
Він напряму називав Моді "воєнним злочинцем", посилаючись на роль прем’єра під час кривавих міжконфесійних заворушень у штаті Гуджарат у 2002 році, коли Моді обіймав посаду головного міністра.
Така позиція неодноразово викликала хвилі обговорень як у США, так і в Індії.
Політик різко висловлювався проти індійського закону про внесення змін до громадянства, який, за словами критиків, перетворює релігію на критерій для отримання громадянства та фактично дискримінує мусульман.
Він також засудив рішення уряду Моді скасувати у 2019 році статтю 370 Конституції Індії, що гарантувала особливий автономний статус Джамму та Кашміру – регіону, де більшість населення становлять мусульмани.
Та ще більш помітною може стати відмінність поглядів нового мера на відносини з Ізраїлем – країною, яку республіканці традиційно підтримують.
Ще під час законодавчої роботи Мамдані виступив із гучною пропозицією обмежити діяльність некомерційних організацій, які підтримують ізраїльські поселення. Звісно, вона була відхилена.
Як зазначає The New York Times, політична свідомість Зорана Мамдані сформувалася ще у студентські роки – на початку 2010-х, коли він навчався у Бовдін-коледжі у штаті Мен.
У кампусі, де традиційно панували спорт і академічна змагальність, Мамдані став одним із перших голосів студентського активізму, який відкрито підтримував "палестинську боротьбу за права".
Зокрема, саме він заснував у коледжі осередок руху "Студенти за справедливість у Палестині".
Мамдані очолив кампанію із закликом до коледжу "приєднатися до академічного бойкоту Ізраїлю", який, за його словами, проводить "репресивну окупацію та расистську політику". Адміністрація коледжу тоді відмовила у підтримці, але ініціатива принесла молодому активісту широку відомість.
Позиція Мамдані щодо ізраїльсько-палестинського конфлікту залишається принципово критичною і сьогодні. Під час виборчої кампанії він звинувачував Ізраїль у геноциді, обіцяв заарештувати прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу та заявляв, що не може підтримувати державу, яка, за його словами, "офіційно визначає себе як єврейську і надає палестинцям менші права".
Попри гостроту цих висловлювань, Мамдані наголошував, що розуміє: багато ньюйоркців бачать конфлікт інакше – і запевняв, що прагне бути "мером для всіх".
Він пояснював, що ще з юності його вражала "кричуща подвійність стандартів", коли права палестинців відсовуються на другий план "задля збереження американо-ізраїльського союзу".
"Цінність політики полягає в її застосуванні до всіх, і я думаю, що одна з причин, чому так багато людей втратили віру в політику, – це відсутність такої послідовності", – казав він.
А якою є позиція нового мера щодо України?
Скоріш за все, вона є подібною до мейстримного курсу Демократичної партії – принаймні, знайти гучні заяви Мамдані щодо України та агресії РФ не вдалося.
Рівняння на вибори
"Він безперечно був злий на мене", – так Дональд Трамп охарактеризував перші заяви нового мера Нью-Йорка, заявивши, що через критичні та неповажні заяви у Мамдані був "поганий старт".
"Якщо він не буде виявляти повагу, він не матиме шансу на успіх. А я хочу, щоб він досяг успіху, щоб місто досягло успіху. Не заради нього особисто, а заради міста. Побачимо, що буде далі. Я хочу, щоб новий мер досяг успіху, тому що я люблю Нью-Йорк. Я справді люблю це місто", – стверджує Трамп.
Одна з причин такої позиції – Мамдані як людина, що народилася не в Сполучених Штатах, не має права балотуватися в президенти. А відповідно, за жодних обставин не стане конкурентом "спадкоємця" Трампа.
Проте одночасно американські консерватори – і президент Трамп також – вже намагаються зобразити новообраного мера як "соціалістичну загрозу", чия політика і пріоритети призведуть до руйнування найбільшого міста Америки і становитимуть небезпеку, якщо їх підтримає вся нація.
Зокрема, одразу після обрання Мамдані мером Трамп заявив, що "американський народ відновив свій суверенітет рік тому, обравши його", а також додав, що США "втратили трохи суверенітету минулої ночі в Нью-Йорку". "Але ми подбаємо про це", – запевнив американський президент.
Сам же політик відбивався від звинувачень Трампа у тому, що він "комуніст".
За словами Мамдані, він бореться за ефективніший розподіл багатств, що не тотожне класичному розумінню комунізму.
"Він (Трамп) просто хоче відвернути увагу від того, за що я борюся", – заявив новообраний мер.
Для президента США та Республіканської партії політичне протистояння з Мамдані може стати зручною ареною для мобілізації консервативних виборців.
Все-таки його погляди виглядають занадто незвично для США, а будь-які проблеми у Нью-Йорку стануть розглядатися під мікроскопом та використовуватися у передвиборчій пропаганді.
Зрештою, федеральна влада у Вашингтоні має безліч інструментів, щоб ускладнити життя новому меру.
При цьому Мамдані доведеться докласти значних зусиль, аби завоювати довіру керівництва Демократичної партії, де далеко не всі поділяють таку відверто ліву риторику.
Зокрема, сенатор від Нью-Йорка та лідер демократичної меншості в Сенаті Чак Шумер публічно так і не підтримав кампанію Мамдані.
Тож наразі немає сумнівів лише у тому, що перемога такого яскравого та неоднозначного політика безумовно матиме вплив на всю американську політику.
Проте яким саме буде цей вплив, наразі говорити зарано.
Автор: Уляна Кричковська,
журналістка "Європейської правди"