Незліченні скарби Афганістану. Хто отримає мідь, золото та літій при талібах - BBC News Україна
Незліченні скарби Афганістану. Хто отримає мідь, золото та літій при талібах
- Олексій Калмиков
- ВВС
3 хвилин(и) тому
Надра Афганістану безмежно багаті на корисні копалини, на які ласо поглядає весь світ, - від золота й дорогоцінного каміння до міді й дефіцитного літію. Хто після зміни влади в країні отримає скарби, що, за найскромнішими оцінками, перевищують 1 трильйон доларів?
Таліби захопили владу в Афганістані, щойно американці вирішили піти звідти після 20-річної окупації.
Зміна режиму у змученій віковими війнами країні вкотре порушила питання про те, чи зможе вона нарешті скористатися природними багатствами, людським капіталом та вигідним географічним розташуванням у центрі Великого шовкового шляху, на перехресті сухопутних торговельних маршрутів у найбільш населеній частині планети.
- Наївність, самообман і корупція. Чому провалився афганський проєкт США
- Чи повернуть таліби Афганістан у минуле зі стратами і бідністю
- Хто є хто в керівництві "Талібану"
Радянські й американські геологи стверджують, що гори та ущелини Афганістану, які щедро всіяні маковими плантаціями і протипіхотними мінами, приховують десятки мільйонів тонн міді й бокситів, мільярди тонн залізної руди, а також золото, мармур та інші цінні копалини.
Однак до цього часу Афганістану не вдалося викопати й продати все це, а отримані гроші витратити на підвищення рівня життя, медицину, освіту і науку, або хоча б на збагачення керівництва та його найближчого кола.
Індійські, британські, канадські та китайські інвестори підписували угоди, але ніхто так і не почав видобуток корисних копалин в країні, яка навіть під опікою НАТО була "фантастично корумпованою".
Про це публічно доповів королеві Єлизаветі II п'ять років тому тодішній британський прем'єр-міністр Девід Кемерон
У рейтингу країн, найбільш придатних для бізнесу, Світовий банк поставив Афганістан на 173-е місце зі 190. А в рейтингу корумпованих держав від Transparency International він - 165-й зі 180.
Підпис до фото,
Афганські дороги й інфраструктура не готові до сировинного буму. Грошей на це не було навіть при американцях"Розвиток приватного бізнесу гальмують проблеми з безпекою і захистом приватної власності, політична нестабільність, слабкі державні інститути, неадекватна інфраструктура й повсюдна корупція, - описує афганський інвестклімат Світовий банк. - Значна частка виробництва, експорту та зайнятості припадає на тіньову економіку: наркотики, контрабанду й незаконний видобуток корисних копалин".
З поверненням талібів до влади в Афганістані ці проблеми навряд чи зникнуть.
З продажними урядовцями інвестори працювати вміють, а іноді й вважають за краще, а от з воєнізованими угрупованнями, визнаними в багатьох країнах терористичними, справу мати складніше.
Особливо коли йдеться про довгострокові масштабні витрати з прицілом на перший прибуток через роки, якщо не десятиліття.
А без іноземного капіталу новій афганській владі не обійтися. Власні гірничорудні досягнення талібів версії 1 (до 2001 року) обмежуються "кришуванням" стихійних копалень. Якщо таліби-2 не зможуть переконати міжнародний бізнес ризикнути мільярдами під їхні гарантії, то підземні багатства Афганістану так і залишаться незайманими.
Карти є, шахт немає
Де копати, відомо давно.
Детальні карти родовищ корисних копалин склали ще радянські геологи у 1960-ті. Пів століття вони припадали пилом в архівах, поки афганці воювали між собою, з армією СРСР, знову між собою, а потім з армією США та союзників.
До будівництва шахт і комбінатів справа не доходила. Мідна й залізна руда лежала в землі.
Підпис до фото,
Американські військові та геологи облетіли весь Афганістан й позначили всі ресурси на мапахВидобували лише лазурит, смарагди та рубіни кустарним способом, намивали золото в струмках. Усім цим займалися переважно таліби на непідконтрольній владі території та вивозили контрабандою в Пакистан.
А основою економіки Афганістану весь цей час були не мінеральні ресурси, а опій-сирець.
За оцінками ООН, на опіати припадає близько 10% всієї економічної активності в країні, а обсяг їхнього виробництва, експорту та споживання удвічі перевищує весь офіційний експорт решти товарів з Афганістану.
В результаті багата на природні ресурси країна не грає жодної ролі на світовому ринку міді чи літію, натомість забезпечуючи 85% світового постачання опію-сирцю та героїну.
Американці за часи 20-річної окупації намагалися створити умови для розвитку гірничорудної промисловості. Вони знайшли в архівах радянські мапи й на їхній основі почали готувати свої.
За десять років Геологічна служба США (USGS) зібрала 40 терабайтів даних й навчила афганців користуватися ними. Афганістан став першою країною в світі, чию територію майже на 100% прозондували за допомогою гіперспектральної зйомки, за результатами якої американці випустили 60 суперсучасних карт.
Однак карти дозволяють оцінити лише ресурси, але не підтвердити комерційні запаси корисних копалин. Ті, що реально розвідати та видобути на кредитні гроші, вивезти безпечними дорогами й продати на світовому ринку. Лише їх є сенс множити на долари Лондонської біржі металів, щоб оцінити потенційну користь.
Однак практичний бік гірничорудної справи більше цікавить бізнесменів та банкірів. Геологи та військові дивляться на надра з висоти лету дрона.
Звідти вони спрогнозували, що Афганістан - казково багатий. І у 2010 році USGS та Пентагон заявили: надра Афганістану містять мінеральні ресурси майже на 1 трильйон доларів (стільки ж США вклали в операцію в Афганістані за 20 років. - Ред.).
А, можливо, й більше, тому що оцінювали за тарифами ринку, який охопила світова фінансова криза, і не враховували нафту, газ та літій - дефіцитний метал для батарей до електромобілів, на які активно пересідає весь розвинений світ.
У ті роки інтерес до літію лише прокидався, і точні оцінки афганських запасів зробити не встигли. Але вже тоді американці казали, що перші розрахунки відкривають перспективи видобутку літію в промислових масштабах.
А в одному з документів міноборони США Афганістан навіть назвали "Саудівською Аравією літію", посилаючись на статус Саудівської Аравії як світового лідера з родовищ та видобутку нафти.
Невдачі Індії та Китаю
З урахуванням літію та інших рідкоземельних металів, оцінки запасів мінеральної сировини в Афганістані сягають 3 трлн доларів. Але щоб викопати й продати знайдене, потрібні гроші, технології, інфраструктура та безпека.
З усім цим афганці мають проблеми.
Підпис до фото,
Технологія переробки сировини в Афганістані глибоко вкорінена в традицію, як і погляди талібів на устрій суспільства. Так переробляють вапняк у Мазарі-ШарифіУ роки американської окупації кошти з'явилися - країну активно підтримували донори. Однак вони виділяли гроші переважно на становлення держави, відновлення інфраструктури на кшталт доріг, енергетики та іригації, та розвиток найбільш цінного капіталу в сучасній економіці - людського.
Світовий банк, наприклад, дав понад 5 млрд доларів на розвиток охорони здоров'я, освіти та соціальної рівності, стимулювання приватних інвестицій й підприємництва.
Гроші на розробку надр афганська влада мала шукати або в скарбниці, або у великих іноземних інвесторів. Деяких навіть вдалося залучити. Усі вони виявились з-поміж могутніх азійський сусідів.
Китай та Індія поквапились вкластися з міркувань радше політичних, ніж економічних.
Індія пообіцяла інвестувати 11 млрд доларів, витратила три - і тепер йде ні з чим, чому радіє її одвічний ворог Пакистан, що має з талібами значно міцніші відносини.
Індійський консорціум на чолі з Steel Authority of India (SAIL) мав намір будувати металургійний комбінат. Спочатку виникли проблеми з якістю залізної руди, потім - з безпекою. А тепер і влада змінилася на ту, з якою нинішньому індійському керівництву домовитися не судилося.
Китай має менше ідеологічних розбіжностей з талібами, але і китайський бізнес не готовий ризикувати мільярдами в умовах громадянської війни.
Підпис до фото,
Руїни стародавніх буддійських святинь ніколи не заважали талібам. Цей храм поки стоїть на мідному родовищі "Мес Айнак"Ще 2008 року китайська держкомпанія отримала концесію на розробку одного з найбільших у світі мідних родовищ "Мес Айнак" неподалік від Кабула.
Ціна питання - третина всіх афганських запасів міді, понад 11 млн тонн, що лежать під буддійською пам'яткою, віднесеною ЮНЕСКО до історичної спадщини людства.
Але минуло 12 років, пам'ятник - на місці, руда як і раніше - в землі. Відносини китайців з талібами за цей час обмежилися двома епізодами.
У 2016 році таліби оголосили, що беруть майбутню шахту під свій захист (проамериканська влада в Кабулі назвала це брехнею в рамках ребрендингу ісламістів). А двома роками раніше таліби напали на кар'єр та вбили вісьмох афганських робітників, найнятих китайцями.
Цей та інші китайські проєкти в Афганістані призупинені з огляду на "соціальну нестабільність", писав уже після виходу американців китайський державний таблоїд Global Times з посиланням на пекінського посадовця, що відповідає за інвестиції в цій частині світу.
А китайська нафтова держкомпанія CNPC й поготів згорнула проєкт у басейні Амудар'ї, оскільки не тільки не змогла домовитися щодо переробки видобутої нафти в Туркменістані, а й пережила кілька озброєних нападів на копальні, повідомляло агентство Reuters з посиланням на неназваного представника китайської компанії.
Підпис до фото,
Основа економіки сонячного Афганістану - опій-сирець та незаконна торгівля опіатамиКитайці не полишають надій, але й не поспішають радіти зміні режиму.
Держкомпанія China Metallurgical Group, що отримала в концесію те саме мідне родовище "Мес Айнак" спільно з Jiangxi Copper Company, планує відновити роботи на копальні. За двох умов.
"Ми готові розглянути відновлення робіт після стабілізації ситуації та міжнародного визнання режиму талібів, зокрема владою Китаю", - цитує китайський державний таблоїд своє джерело в держкомпанії.
На цвинтарі без змін
На "цвинтарі імперій", як називають Афганістан, лежать незліченні скарби. Поки в країні нестабільна ситуація, їм ніщо не загрожує. Протягом останніх десятиліть тут копають не руду, а лише свіжі могили для нових імперій.
Нескінченна війна позбавила Афганістан не лише сировинного добробуту (чи прокляття). Афганістан десятиліттями розглядали як транзитний коридор для постачання нафти й газу з каспійських родовищ в Азію, але плани лишилися на папері через проблеми з безпекою.
Слідом за транспортом у вогні війни згоріли перспективи й інших галузей афганської економіки - від туризму й сільського господарства до сонячної енергетики й торгівлі.
Підпис до фото,
Природа створила всі умови для економічного буму в Афганістані. Але туризм та майнінг поки не розвинені. Так виглядає гірськолижний курорт під КабуломДва десятиліття Афганістан існував на кошти донорів при мінімальному власному заробітку, а таліби - на кошти від незаконної торгівлі наркотиками, сировиною та силою за незначної допомоги донорів.
Жоден з попередніх афганських режимів не зміг створити довгострокове стабільне середовище для залучення гігантських інвестицій в розробку корисних копалин, а тим більше заробити достатньо для промислового видобутку всього цього власними силами.
Якщо після чергового драматичного повороту в долі країни ситуація раптом почне змінюватися, ВВС повідомить про найперші ознаки того, що багатства надр Афганістану мають шанс хоча б у віддаленому майбутньому переміститись з геологічних карт на банківські - в афгані, юанях чи доларах.
Можливо, тоді літій буде потрібен світу так само, як поклади афганського азбесту, які ретельно позначили на картах радянські геологи.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!