Радослав Сікорський (праворуч) просто виявився на вістрі курсу уряду Дональда Туска щодо УкраїниВаршава посилює тиск: як вже змінилися відносини України та Польщі
Польща більше не підтримує Україну безумовно, як це було на початку повномасштабного вторгнення РФ. Тепер у відповідь на допомогу Києву у Варшаві очікують певних поступок.
Такі висновки можна зробити з нещодавньої заяви глави МЗС Польщі Радослава Сікорського. Зазначимо, що у щирій підтримці України цим політиком сумнівів немає.
Однак тепер він робить заяви про те, що підтримка України більше не є безумовною. "Ми підтримуємо Україну, але, звичайно, у нас також є свої вимоги, як це буває між сусідами", – заявив він.
Ця заява – відповідь на питання про конфлікт між Сікорським та президентом України Володимиром Зеленським, який стався 13 вересня під час візиту польського міністра до Києва.
Реклама:
Про цей конфлікт повідомили польські ЗМІ, зокрема колумніст і журналіст польського Onet Вітольд Юраш: "За свідченнями учасників розмови, які вдалося отримати Onet, атмосфера в якийсь момент була настільки поганою, що можна було навіть говорити про скандал". При цьому польські урядовці покладають провину за цей конфлікт на українського президента.
Конфлікт, що стався 13 вересня, підтверджують і джерела "ЄвроПравди", проте вони покладають провину на Сікорського.
"Президент Зеленський обговорював підготовку до зими і ту допомогу, яку нам можуть надати наші союзники. Спочатку він обговорив це питання з головою МЗС Литви Габріелюсом Ландсбергісом (зустріч відбувалася в рамках заходу Люблінського трикутника за участю голів МЗС і Польщі і Литви. – Ред.), і все було нормально, проте коли дійшло до Сікорського, той відразу заявив, що польська допомога більше не буде надаватися просто так", – розповідає український урядовець, який брав участь у цій зустрічі.
"Сікорський свідомо декілька разів провокував нас на конфлікт. Зокрема, він заявив, що Україні не варто розраховувати на швидкий вступ до ЄС, і що це питання щонайменше десяти років", – розповідає інший співрозмовник "ЄвроПравди" – високопоставлений урядовець.
Співрозмовник в уряді України вважає, що різка зміна риторики польського міністра має насамперед політичний характер і пов’язана з амбіціями Сікорського стати кандидатом у президенти на виборах 2025 року.
"У нас є впевненість, що це є самодіяльністю міністра, а не позицією, узгодженою з головою уряду Польщі Дональдом Туском", – переконаний він.
Така версія виглядає в цілому позитивно для України, але чи відповідає вона дійсності?
Дійсно, в Польщі вже стартувала підготовка до президентських виборів, і головне питання полягає в тому, хто стане кандидатом від партії Туска "Громадянська платформа".
Наразі фаворитом вважається мер Варшави Рафал Тшасковський. Проте є підстави вважати, що Радослав Сікорський спробує поборотися за цю номінацію.
Про це, зокрема, свідчать його заяви, що у нинішній складний час, коли в Україні йде війна, Польща потребуватиме сильного та вольового президента – як вважається, голова МЗС натякає аж ніяк не на Тшасковського.
Проте справедливо й інше – заяви міністра на важливу тему, що явно суперечать позиції уряду, є дуже нехарактерним для польської політики. І такими діями Сікорський швидше обнулив би свої шанси стати кандидатом у президенти, аніж посилив би їх.
Тож варто визнати неприємне:
більш жорсткий діалог з Києвом є новим курсом уряду Польщі.
І Радослав Сікорський просто виявився на вістрі цього курсу.
На користь цієї версії свідчить й інший інсайд видання Onet – за їхніми даними, у Польщі розраховують використати піврічне головування в Раді ЄС, яке розпочнеться у січні 2025 року, для тиску на Київ.
"Сікорський переконував Зеленського врегулювати історичні питання з Польщею зараз, оскільки він заплатить за них меншу ціну, ніж під час переговорів про вступ. Це не дійшло до Зеленського", – цитує видання анонімного польського дипломата.
Зокрема, у Варшаві хочуть використати для тиску прагнення Києва відкрити якомога більше переговорних глав відразу, щоб прискорити переговори. "Києву потрібна прихильність Варшави до вступу. І саме тут є простір для розмови. Ми допоможемо їм, якщо вони допоможуть нам", – коментують ці плани в МЗС Польщі.
В принципі, таку корекцію курсу Варшави складно назвати неочікуваною.
Ще минулого року заяви про "невдячність" Києва гучно лунали від ультраправої партії "Конфедерація". Проте після парламентських виборів такі висловлювання взяла на озброєння і колишня партія влади "Право і справедливість". А вже цього року подібні тези почали лунати й від політиків чинної влади.
Немає сумніві, що Дональд Туск щиро підтримує Україну. Та стиль його влади часто називають "диктатурою соцопитувань" – він готовий взяти на озброєння популярні тези, навіть якщо вони не повністю відповідають постулатам його партії.
Схоже, теза про те, що Польща має отримувати від України більше в обмін на свою підтримку, стала настільки популярною, що була взята в роботу і партією прем’єра Туска.
Таку стратегію колишній голова МЗС Польщі Яцек Чапутович нещодавно назвав "політикою гієни", проте такі погляди серед наших сусідів зараз явно в меншості.
При цьому наразі в польському уряді стверджують, що єдина сфера, де вони очікують поступок від України, є скасування мораторію на пошукові роботи та ексгумації жертв Волинської трагедії.
Втім, у цьому випадку Варшава явно стукає у відчинені двері – питання скасування мораторію вже давно вирішено, і Київ без вагань готовий його скасувати, як тільки свої зобов’язання виконає польська сторона.
Тож очевидно, що парад вимог до України лише починається "волинським питанням", а не завершується ним.
Щонайменше Києву варто бути до цього готовим і не плекати ілюзій, що така риторика є політикою окремого міністра і не має підтримки у коаліції.
А ще, варто пам’ятати, що "політика гієни" може тривати довго, якщо тиск приносить свої результати. І навпаки, якщо тиск приносить лише проблеми, від нього відмовляються.
Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів
Юрій Панченко
редактор "Європейської правди"