"Чому я не хочу сексу з коханим чоловіком"
Приблизно від 1 до 3% людей на Землі є асексуальними,тобто вони взагалі не відчувають сексуального потягу.
Багато років Стейсі не розуміла, чому вона не має ані найменшого бажання кохатися з кимось, навіть зі своїм чоловіком. Відповідь вона дізналася від свого лікаря.
Довгий час я думала, що в мене якийсь фізіологічний чи психічний розлад, оскільки мені здавалося, що відсутність сексуального бажання - це не нормально.
Мої подруги говорили про свої стосунки з хлопцями або про зірок, з якими вони хотіли би опинитися в ліжку, але в мене ніколи не було таких думок.
Я почала помічати, що зі мною щось не так, десь у 20 років. Але я нікому не розповідала про це, бо не хотіла виглядати дивною.
- "Я ніколи не відчував сексуального бажання"
- "Нормальне" сексуальне життя - це як і скільки?
- Чи потрібен секс для продовження роду?
- Чому ми все менше займаємось сексом
Аксексуальність має складний спектр почуттів, і отже, хоча я й не відчувала сексуального потягу до інших людей, романтичні стосунки мене приваблювали.
Я познайомилася з моїм майбутнім чоловіком, коли мені було 19 років. Тоді я не знала, що таке асексуальність і думала, що я просто не така як всі.
Я думала тоді: "Я шалено закохана в цього хлопця, якщо він освідчиться мені, я відповім "так", тому що знаю, що хочу провести з ним решту свого життя. Але чому я зовсім не хочу з ним спати? Це якесь божевілля".
Ми вирішили дати собі трохи часу, аби краще пізнати одне одного. Він казав: "Я дуже сильно кохаю тебе і готовий чекати".
Він дійсно підтримував мене і ніколи не намагався змусити мене робити щось, що мені не подобалося.
У суспільстві вважається, що продовженням нормальних стосунків є секс, а потім народження дітей - і у всіх моїх друзів було саме так.
А мене лякала одна думка про те, що я маю займатися сексом зі своїм чоловіком і заводити дітей.
Мене почали переслідувати кошмари, що мій чоловік піде від мене до іншої, яка виглядатиме так само як я, але займатиметься з нею сексом. Через постійне занепокоєння я стала дратівливою і нестерпною.
І тоді я подумала, що проблему треба якось вирішувати. На той момент мені було близько 27 чи 28 років.
Я почала шукати в інтернеті, що може спричинити відсутність сексуального бажання, і це була величезна помилка. Жахлива помилка.
Серед медичних причин називали низький гормональний фон. Але це було не так страшно, бо це лікується. Проте мою увагу привернула інша причина - пухлина головного мозку. І я вирішила, що в мене саме вона.
Я пішла до лікаря і спитала, чи я помру. Але вона відповіла: "Заспокойся, швидше за все, ти просто асексуальна".
Я не розуміла, про що вона говорить. Я ніколи раніше не чула цього терміну.
Лікарка порадила мені деякі сайти, і так я познайомилася з іншими людьми, схожими на мене, це було класно.
Почитавши більше про асексуальність, я трохи заспокоїлась і потім поговорила зі своїм чоловіком, пояснивши йому, що я, напевно, не змінюся.
А він відповів, що щось таке й припускав і що він із цим змирився.
Він - неймовірна людина, бо розуміє і підтримує мене. А мені подобається думати, що його приваблює моя яскрава особистість.
- Як часто чоловіки думають про секс?
- Як венеричні хвороби змінили наше життя?
- Чому один партнер на все життя - це не так природно?
Я ніколи не відчувала сексуального збудження, ну хіба що дуже-дуже слабке. А коли я й відчуваю його, для мене це лише фізіологічне явище в моєму організмі, ніяк не пов'язане з іншими людьми, навіть моїм чоловіком.
Асексуальність - це складний спектр. Існує багато асексуальних людей, які займаються сексом зі своїм постійним партнером і не відчувають дискомфорту.
Але в мене це не так, щоразу, як мій чоловік наближався до мене, моє тіло починало чинити опір. "Ні-ні, дякую, зупиніть це негайно".
Звичайно, залишається дитяче питання. Всі, кому я розповідала про себе, одразу ж вигукують: "О боже, а як ти матимеш дітей?"
Але ж якщо я захочу їх, то це - цілком можливо.
Я знаю про асексуальність приблизно три-чотири роки. Мені подобається назва Aсе (скорочення від asexual). Вона мене заспокоює, допомагає усвідомити, ким я є і як працює мій мозок.
Я приймаю і навіть пишаюся тим, що я асексуальна. І я вважаю за необхідне говорити про це, щоб інші люди теж розуміли і не засуджували людей за те, що вони не бажають сексу.
Якби я знала про асексуальність, коли мені було 20, моє психічне здоров'я було б набагато кращим.
Забавно, що ще до того, як моя асексуальність виявилася, чоловік кликав мене Стейс Ейс (Ace).