"Якби не форуми про суїцид, вона, можливо, була б жива"
Як багато її ровесниць, Келлі Льюїс любила тварин і публікувала відео про себе у YouTube i Tumblr.
Але ще у юному віці в неї діагностували синдром Аспергера. Вона також потерпала від хронічної депресії та суїцидальних думок.
"Келлі пристрасно захищала права тварин і часто повторювала, що тварини подобаються їй більше, ніж люди", - пригадує її мама Сара Льюїс.
Келлі було лише 24, коли вона наклала на себе руки.
Її історії присвячений новий випуск документальної передачі BBC Panorama. Журналісти досліджують, яку роль зіграли у її смерті форуми про суїцид, а також вади британської Національної служби охорони здоров'я.
Келлі почала спілкуватися з незнайомцями на інтернет-форумах, присвячених темі самогубства, незадовго до своєї смерті - лише трохи більше, ніж за місяць.
На таких форумах люди обговорюють явище самогубства загалом, а часом діляться способами, як позбавити себе життя.
У своїх дописах на одному з форумів Келлі розповіла іншим користувачам про свої невдалі спроби звести рахунки з життям. На іншому форумі вона питала порад щодо того, як приховати свої наміри у бесідах з психіатрами чи психологами.
"З головою поринула" у сайти про самогубство
На одному з таких форумів Келлі дізналася про новий спосіб убити себе і навіть придбала "набір самогубці", за допомогою якого пізніше, у серпні 2018 року, покінчила з життям.
Мама Келлі переконана, що цей сайт зіграв ключову роль у загибелі її дочки.
Незадовго до кінця Келлі поїхала у камбрійське містечко Віндермір, де й провела свої останні дні.
"Гадаю, без цих форумів моя дочка не знайшла б інформації щодо того, як саме здійснити самогубство", - каже Сара.
Про те, що Келлі відвідує такі форуми, Сарі повідомив Джен - один з близьких друзів Келлі, який раніше працював учителем і допомагав дітям. Він непокоївся за безпеку Келлі.
За його словами, дівчина "з головою поринула" у сайти про самогубство, де інші користувачі "заохочували її здійснити свій намір і підказували, як".
Джен каже, що останні тижні перед смертю Келлі припинила з ним спілкуватися:
"Вона відчувала, що не зможе це зробити, якщо спілкуватиметься зі мною; якщо ж вона обірве наш зв'язок, а натомість спілкуватиметься з тими людьми з форумів, вони допоможуть їй дійти до кінця".
"Коли ми дізнались, які сайти вона відвідує, то сильно захвилювалися. Відчувалося, що це сягнуло рівня нав'язливої ідеї", - каже дідусь Келлі Ґрем Льюїс.
Обірвавши контакти з рідними та друзями, кілька тижнів перед смертю Келлі спілкувалася лише з користувачами форумів.
Замість того, щоб порадити їй звернутися по допомогу, вони радили не відступати від своїх планів.
"Удачі! Ми всі бажаємо тобі швидкої подорожі, - написав один її співрозмовник. - Вічного тобі спокою, подруго!" - додав другий.
"Поховайте ці сайти!"
"У Великій Британії ми показуємо номер цілодобової "Самарянської лінії довіри" у відповідь на запити, пов'язані з депресією, суїцидальними намірами і скорботою, таким чином люди можуть швидко отримати потрібну допомогу чи пораду", - йдеться у правилах компанії Google, надісланих у ВВС на прохання журналістів.
"Ми рідко коли вилучаємо сторінки з результатів пошуку, але часом таке буває - зокрема, якщо цього вимагає закон".
"Не вважаємо своїм обов'язком вирішувати, що саме людям можна чи не можна знаходити в інтернеті; втім, охоче дослухаємось до широкого обговорення цієї теми - це рішення, яке має ухвалити суспільство".
Представники уряду заявляють, що "необхідно вжити заходів, щоб припинити пропаганду саморуйнівних дій в інтернеті, особливо таку, яка розрахована на вразливих людей".
Вони також стверджують, що уряд "розробляє провідні світові закони, що покладуть на інтернет-компанії зобов'язання дбати про безпеку своїх користувачів".
Уряд зібрав робочу групу фахівців із запобігання самогубствам (куди ввійшли і "Самаряни"), яка наразі налагоджує співпрацю з інтернет-компаніями.
"Самаряни" намагаються знайти спосіб "глибоко закопати" сайти, подібні до тих, якими користувалася Келлі, - зробити так, щоб їх було важко знайти через пошукові сервіси.
"Не можна допускати, щоб у пошуку вони з'являлися на перших сторінках", - каже Джекі Морріссей, речниця "Самарян".
"Якщо ці сайти неможливо знищити, необхідно глибоко їх закопати, щоб їх було непросто знайти. Щоб люди, шукаючи інформацію, спочатку знаходили корисні поради та підтримку".
Втім, власники сайту, яким користувалася Келлі, заперечують, що тут пропагуються способи покінчити з життям.
"Ми пропонуємо простір для обговорення теми суїциду без цензури", - відповіли на наш запит.
"Наша спільнота і вебсайт не закликають до самогубства. Це повністю суперечить нашим правилам".
На наше обурення тим, що користувачі можуть отримати на сайті детальні інструкції, як вчинити самогубство, надійшла така відповідь: "Знання - це сила. Як ви ними користуєтесь - це ваша відповідальність".
"Вони самі себе обдурюють, якщо справді вважають свої форуми корисними", - каже Сара Льюїс.
"Завжди є інший шлях"
"Родичі загиблих часто шкодують, що втратили стільки можливостей урятувати дорогих їм людей", - каже пані Морріссей.
"Кожному, хто втомився жити, ми намагаємося сказати: бажання себе вбити минеться. Можливо, зараз вони цього не відчувають, але все зміниться. Є підтримка, завжди є інший шлях".
На жаль, у випадку Келлі підтримки їй не вистачило.
Хоча її мати намагалася забезпечити їй підтримку з боку Національної служби охорони здоров'я, сталася низка прикрих помилок, через які система її "загубила".
Сара востаннє бачила Келлі на вокзалі. Шалено стурбована станом дочки, Сара викликала поліцію. Келлі затримали. У психіатричній лікарні не було вільних місць, тож дівчина провела ніч у поліцейській машині.
Наступного ранку Келлі відвезли на прийом до психіатра, але дівчина заявила, що не має наміру вчиняти самогубство. Перед тим вона радилась на форумі, як переконати лікарів, що з нею все в порядку.
Вона також заборонила лікарям повідомляти матері будь-які дані про її лікування, адже як повнолітня вона має право на таємницю.
Не знайшовши причин утримувати Келлі в стаціонарі, її відпустили, доручивши подальшу опіку над нею місцевій службі охорони психічного здоров'я. Її представники тричі телефонували Келлі, але вона не відповіла на дзвінки.
У такій ситуації хтось має провідати пацієнта удома - та ніхто не пішов. Лікарка, якій доручили цю справу, якраз захворіла, а заміну їй не призначили.
Минуло 13 днів, допоки посадовці Служби охорони здоров'я Кенту і Медвею усвідомили, що Келлі зникла безвісти. На той час її вже не було в живих.
"Все життя я сама її берегла, а коли звернулася по допомогу до державної служби - вони не вберегли. З цим надзвичайно важко змиритися. Я відчуваю, що це моя помилка", - каже Сара Льюїс.
"Уявляю, як вона тиняється сама-самісінька, й немає нікого, хто б їй допоміг".
"Це нестерпно. Хоч би хтось подбав про неї в ті останні дні! Але такої людини не знайшлося, і я теж не подбала".
"Ми підвели Келлі"
Представник Служби охорони здоров'я Кенту і Медвею сказав нашому журналісту, що їхні працівники "глибоко засмучені трагічною смертю Келлі".
"Ми підвели Келлі, не надавши їй високоякісної допомоги, на яку вона та її рідні мали повне право очікувати", - йдеться в офіційній заяві служби.
Керівництво служби пообіцяло удосконалити свої робочі процеси та прогалини з персоналом.
Ретельний перегляд справи Келлі довів, що в її опіці припустилися низки людських і системних помилок, що разом призвели до трагедії. Сара Льюїс подякувала за те, що "посадовці мене почули та визнали, що смерті моєї дочки можна було б уникнути".
Нині ж Сара бажає, щоб Келлі запам'яталася людям не лише своєю хворобою.
"Часом вона говорила, що не бажає жити. Втім, аж до останніх кількох тижнів я не вірила, що вона справді накладе на себе руки. Я часто уявляла її 90-річною бабцею з чашечкою чаю, в оточенні багатьох котів. Мабуть, і тоді вона казала б, що життя їй набридло".
"Щиро вірю, що вона могла б змінити світ - якби лише той був трохи привітнішим до людей, не схожих на інших", - сказала Сара на похороні Келлі.
"Вона б завжди лишалася білою вороною, але ми любили безумовно".
Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!