Колаж: Андрій КалістратенкоТреба фінансувати війну. Які податки зростуть
Які податки збирається підвищити уряд і кому доведеться заплатити більше, аби країна могла вистояти у війні проти Росії?
18 липня Кабінет міністрів схвалив законопроєкт зі змінами до державного бюджету та Податкового кодексу. Зокрема, уряд пропонує збільшити видатки цьогорічного кошторису одразу на 500 млрд грн – переважно на фінансування Сил оборони.
Гроші планують зібрати за допомогою запозичень на внутрішньому ринку та підвищення податків.
ЕП вже писала про нестачу коштів на потреби оборони та можливі варіанти фінансування цього дефіциту. Щоправда, на той момент точні зміни до податкового законодавства все ще обговорювалися.
Скільки грошей потрібно
Уряд пропонує збільшити план видатків на 2024 рік одразу на 434 млрд грн та скоротити поточний план видатків на 65,7 млрд грн. Це дозволить збільшити видатки на оборону та інші цілі на 500 млрд грн.
Реклама:
Абсолютна більшість додаткових видатків підуть на фінансування армії – 495,3 млрд грн направлять на безпеку та оборону. Зокрема:
- на виплати військовослужбовцям – на 77,9 млрд грн;
- на придбання військової техніки – на 256,2 млрд грн;
- на фортифікації – на 40,4 млрд грн.
Крім цього, уряд пропонує додати 4,5 млрд грн до Резервного фонду бюджету. Цьогоріч кошти з нього витрачали переважно на фортифікації, однак під час планування бюджету уряд закладав можливість використовувати резервний фонд на ремонт доріг.
На 400 млн грн планують збільшити видатки Міністерства у справах ветеранів – на допомогу військовополоненим та їхнім родинам. Ще 101 млн грн мають піти Міністерству юстиції на виконання покарань.
Пів трильйона на війну: коли влада збирається підвищити податки і чи існує альтернатива?
Раніше ЕП писала, з чим пов'язаний настільки значний дефіцит коштів на потреби оборони. Якщо коротко, то під час планування бюджету на 2024 рік восени 2023 року уряд очікував безперебійного надходження військової допомоги від США. Але через заполітизованість цього питання у самих Штатах, відповідне рішення американський Конгрес ухвалив лише наприкінці цього квітня.
Через те, що Україна понад пів року не отримувала допомоги від США, на початку цього року уряду довелося збільшувати видатки на закупівлю озброєнь та боєприпасів. На ці цілі використовували закладені у бюджеті кошти, які мали використати аж наприкінці поточного року. Цей процес називається наближенням видатків.
Крім цього, враховуючи динамічну ситуацію на полі бою, а також посилення мобілізаційних процесів, у Сил оборони з'явилися додаткові потреби у коштах.
Звідки братимуть гроші
Джерел фінансування "діри" у пів трильйона гривень буде декілька.
Перевиконання поточного плану доходів бюджету на – на 75,8 млрд грн. Це перевиконання виникло, зокрема, за податком на прибуток (через підвищення ставки податку для банків), а також за ПДВ з імпортних товарів.
Як йдеться у пояснювальній записці, таке перевиконання виникло через збільшення обсягів імпорту. Ще одна ймовірна причина – зростання курсу долара.
Менше 40 вже не буде. Що відбувається з курсом долара?
Друге джерело – скорочення видатків на 65,7 млрд грн. Зокрема, уряд пропонує скоротити видатки за програмою "Обслуговування державного боргу" (на 61,83 млрд грн) та на виплати за борговими зобов'язаннями, за якими держава виступає як гарант (на 3,87 млрд грн).
Третє джерело коштів – державні запозичення на внутрішньому ринку. Так, уряд пропонує збільшити план з розміщення ОВДП на поточний рік на 220 млрд грн.
Попри те, що наразі державі вдається успішно залучати необхідні обсяги фінансування на внутрішньому ринку, збільшення плану запозичень ще на цю суму може виявитися проблематичним завданням. Адже банки – найбільші внутрішні кредитори держави (після НБУ) вже вклали в ОВДП близько чверті своїх активів та залишаються доволі обмеженими у тому, аби наростити ці вкладення.
Україна на межі дефолту. Чи зможе уряд реструктуризувати борги
ЕП звернулася до Національного банку з проханням уточнити, чи має банківська система достатньо ресурсу для того, аби збільшити обсяги кредитування держави на 220 млрд грн у поточному році. Станом на момент виходу матеріалу відповіді не отримали.
Якщо державі не вдасться залучити усі 220 млрд грн від банків, то, ймовірно, уряду та Нацбанку доведеться вдаватися до "друку" гривні. Програма МВФ передбачає можливість НБУ фінансувати видатки бюджету в обсязі, що не перевищує 40 млрд грн на квартал.
Останнє джерело фінансування додаткових видатків – підвищення податків. Це має принести бюджету додаткові 138,7 млрд грн.
Які податки підвищать
Початкова пропозиція уряду передбачала підвищення ставки податку на додану вартість (ПДВ) з 20% до 22-23%, а військового збору – з 1,5% до 5%. Крім цього очікувалося, що останній ще сплачуватимуть фізичні особи-підприємці (ФОПи).
У доопрацьованому варіанті змін до Податкового кодексу вирішили відмовитися від підвищення ПДВ. Натомість суттєво розширити базу оподаткування військовим збором та підвищити його ставки.
Так, пропонується:
- збільшити ставку військового збору з 1,5% до 5% для фізичних осіб;
- запровадити військовий збір для юридичних осіб (зокрема тих, які перебувають на основній та спрощеній системі оподаткування) у розмірі 1% від доходу;
- запровадити військовий збір для ФОП 1-ої, 2-ої та 4-ої груп у розмірі 5% від двох мінімальних зарплат на місяць (тобто сумарно 800 грн на місяць);
- запровадити військовий збір для ФОПів 3-ої групи – 1% від доходу (сумарно такі ФОПи сплачуватимуть 6% від доходу: 5% єдиного податку та 1% військового збору).
Крім цього уряд пропонує встановити військовий збір з деяких операцій. Ці пропозиції напрацювали ще в лютому 2024 року в межах програми Міжнародного валютного фонду. Тоді потрібно було знайти джерела доходів у сумі 0,5% від ВВП. Зокрема:
- 5% від вартості банківських металів;
- 30% від вартості ювелірних виробів;
- 15% від вартості легкових автомобілів, придбаних юридичними та фізичними особами (окрім випадків забезпечення такими автомобілями осіб з інвалідністю);
- 5% від доходу з продажу нерухомості фізичними особами, які протягом року продали один об'єкт нерухомості;
- 5% від тарифу за користування мобільним зв'язком.
Також уряд пропонує внести зміни до адміністрування деяких інших податків:
- запровадити авансовий внесок зі сплати податку на прибуток підприємствами, які продають пальне, у розмірі половини мінімальної зарплати за кожен кубометр резервуарів для зберігання бензину та дизельного пального;
- зобов'язати платників податків проводити інвентаризацію основних засобів, товарно-матеріальних цінностей та готівки на вимогу контролюючого органу;
- надати право податківцям бути присутніми під час інвентаризації. Якщо ж платник податків відмовиться від участі податківців в інвентаризації, то його майно пропонують арештовувати.
На сам кінець, уряд включив до податкових змін запровадження акцизного податку на солодку воду у розмірі 0,1 євро на кожні 100 грамів цукру (чи інших підсолоджувачів) у літрі такої води.
Коли зростуть податки
Поки що законопроєкт зі змінами до бюджету та податкового кодексу погодив уряд. Для того, аби вони набули чинності, відповідні законопроєкти ще має проголосувати Верховна Рада.
Співрозмовники ЕП у парламенті очікують, що відповідні рішення можуть опинитися на порядку денному Ради наприкінці серпня. До того часу засідань у розкладі парламенту не буде – у депутатів буде імпровізована відпустка.
Отже, підвищені податки українці, імовірно, відчують не раніше осені.