Мітинг на підтримку вільних ЗМІ та на захист TVN. Вроцлав, 12 серпня 2021 рокуАтака на ЗМІ та розплата за неї: куди заведе Польщу розвал коаліції та конфлікт із США
Цього тижня польська влада зробила крок до конфлікту зі Сполученими Штатами.
І одночасно – допустила розвал коаліції, що робить цілком імовірним варіант дострокових парламентських виборів.
Усі ці проблеми викликало рішення голосувати за закон, який називають безпрецедентною атакою на свободу слова. Сейм ухвалив його 11 серпня – проте процедура ухвалення вийшла не менш скандальною, ніж сам документ.
Навіщо польська влада пішла на такі конфлікти та які наслідки це може мати? В тому числі – й для України?
"Реполонізація медіа"
Суть законопроєкту – позбавити можливості володіти польськими ЗМІ компанії, що не є резидентами ЄС. Ця ініціатива у польської правлячої еліти має назву "реполонізація медіа".
Формальна причина ініціативи – унеможливити ситуацію, коли потужне медіа стане власністю компаній з РФ чи Китаю, а відповідно – перетвориться на рупори пропаганди авторитарних режимів.
Проте наразі такої загрози для Польщі немає. Натомість цей законопроєкт б’є по найбільшому незалежному телеканалу TVN, власником якого є американський холдинг Discovery.
Як незалежний телеканал TVN відстоює проєвропейський курс і гостро критикує владу за відступ від цього курсу.
У ситуації, коли державні медіа у Польщі вже давно перетворилися на рупори правлячої партії "Право і справедливість", така редакційна політика найбільшого незалежного телеканалу відверто дратувала владу.
І звісно, така ініціатива зустріла опір опозиції.
10 серпня жителі майже сотні населених пунктів Польщі вийшли на акції протесту проти спроб обмежити свободу слова через законопроєкт про ЗМІ — так званий "lex TVN" — напередодні голосування в парламенті.
Близько тисячі людей вийшли на вулиці польської столиці. Активісти з польським прапором навіть вилізли на дах Міністерства культури й розгорнули банер із написом "Вільні медіа".
"Ви не виграєте, тому що ми не будемо мовчати! Ми будемо голосно кричати! Ми не будемо слухати вашої брехні!" — скандував на мітингу старий-новий лідер опозиційної "Громадянської платформи" Дональд Туск.
Коаліція без "Згоди"
Ініціативу взяти під контроль найбільший незалежний телеканал зустріла опір не лише серед опозиції, а й всередині правлячої коаліції.
Проти неї виступила партія "Згода" – міноритарний партнер правлячої партії "Право і справедливість".
Лідер "Згоди" віцепрем'єр Ярослав Говін пропонував вирішити казус TVN, дозволивши володіти польськими ЗМІ компаніям, що походять не лише з ЄС, а й з усіх країн, що є членами Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). До неї належать 37 розвинутих країн, але не входять ані РФ, ані Китай.
Втім, такий компромісний варіант було відкинуто правлячою партією: там заявляють, що РФ чи Китай можуть захотіти стати членами ОЕСР, і тоді це може стати проблемою для Польщі.
Також партія Ярослава Говіна критикувала іншу ініціативу влади – "Польський лад", новий пакет соціальних виплат.
Усе це робило розрив майже неминучим. Зрештою, так і сталося: після ультиматуму Говіна прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький вирішив звільнити його з уряду. У відставку пішла й частина представників "Згоди" в уряді.
А сама партія 11 серпня заявила про вихід із коаліції. Того ж дня президент Анджей Дуда підписав прем’єрське подання на звільнення Говіна.
Розпад коаліції стався напередодні голосування у Сеймі за "lex TVN".
І тому це голосування мало дати відповідь, чи здатна коаліція без голосів чотирьох депутатів від "Згоди" мобілізувати більшість у Сеймі.
Скандал у Сеймі
"Lex TVN" з’явився у Сеймі 11 серпня. Без участі депутатів від "Згоди" законопроєкт вдалося включити до порядку денного та швидко провести через комітет з питань культури та медіа.
Втім, на цьому успіхи завершилися й почалися проблеми. Ярослав Говін заявив, що на його депутатів чиниться тиск – їм пропонують різні преференції в обмін на згоду голосувати за "lex TVN".
І це майже вдалося – встояли перед пропозиціями влади лише 4 із 18 депутатів "Згоди". Однак саме цих голосів могло не вистачити для більшості.
Втім, у влади був заздалегідь припасений "джокер": підтримати законопроєкт погодилася невелика депутатська група – теж чотири мандати, від ультраправої та популістської партії Kukiz’15.
У відповідь опозиція поставила на голосування ініціативу перенести засідання Сейму на три тижні – до 2 вересня. Несподівано для влади ця ініціатива була підтримана. Як виявилося, за неї проголосували й депутати Kukiz’15, як вони пояснили згодом – через помилку депутата, який мав подавати сигнали, як слід голосувати його однопартійцям ("Демократія? Ні, не чули!").
Для партії влади такий результат голосування став справжнім шоком. Спікерка Ельжбета Вітек оголосила 15-хвилинну перерву, яка, втім, тривала понад годину. А вже після цього почалося найскандальніше.
Після перерви Вітек заявила, що, порадившись із п'ятьма юристами, вважає за необхідне знову поставити це рішення на голосування. Формальна причина – при представленні цієї постанови вона обмовилася і представила її неправильно.
Обурена опозиція відмовилася брати участь у повторному голосуванні, й рішення про перенесення засідання не було прийняте. І відразу після цього більшістю голосів було ухвалено "lex TVN" – цього разу депутати від Kukiz’15 голосували "як треба".
Проте ця перемога польської влади має всі шанси стати "пірровою".
По-перше, у Сенаті, верхній палаті польського парламенту, вже заявили про намір ветувати закон. Подолати вето Сенату можливо, але для цього Сейм має повторно ухвалити документ, але вже не простою, а кваліфікованою більшістю, якої у польської влади немає навіть із голосами від Kukiz’15.
А по-друге, голосування 11 серпня може мати дуже далекосяжні наслідки. Канцелярію Сейму вже закидали запитами, хто саме були ті п'ять юристів, що радили ставити питання на повторне голосування. Адже за польським законодавством таке втручання у законодавчу роботу є кримінальним злочином і може каратися ув’язненням.
А наразі опозиція вже збирає голоси за відставки спікерки Вітек.
"Глибока стурбованість" США
Наступного дня після голосування, 12 серпня, поляки знову вийшли на вулиці.
Не промовчали й на Заході – спеціальну заяву з цього приводу зробив державний секретар США Ентоні Блінкен.
"Сполучені Штати глибоко стурбовані законопроєктом, прийнятим нижньою палатою парламенту, орієнтованим на найпопулярнішу незалежну станцію, яка також є однією з найбільших інвестицій в країні", – заявив американський високопосадовець.
Блінкен також наголосив, що Польща є важливим союзником НАТО, але зазначені правові акти "суперечать принципам і цінностям сучасних демократичних держав".
Таким чином, конфлікт навколо телеканалу TVN став першою потужною кризою у відносинах Польщі з новою американською адміністрацією.
Якщо кризи у відносинах із Брюсселем Варшава мала і раніше, то до недавнього часу завжди могла спиратися на підтримку США, а точніше, президента Дональда Трампа.
За Джо Байдена ситуація докорінно змінилася – тепер Вашингтон і Брюссель можуть виступати єдиним голосом у питаннях відходу від принципів демократії, і потужність цього спільного голосу Варшава може пізнати на собі.
Зокрема, у безпековому секторі. Виявляється, що Капітолій може розглянути варіант переміщення частини американських військ з Польщі на іншу частину східного флангу НАТО – до Румунії.
Усе більше людей у Державному департаменті США сприймають Польщу як другу Угорщину. Адже важко лобіювати збільшення контингенту, коли американський бізнес зазнає утисків.
Найцікавіше, що, заваривши цей скандал, польська влада може не отримати від нього жодного бонусу, навіть закриття TVN. Американський холдинг завжди може відкрити дочірню компанію в одній з країн ЄС, передавши їй всі акції польського телеканалу.
Проте наслідки для Польщі від цього скандалу можуть стати колосальними. І це – вкрай негативна новина і для України.
Польща перед новими виборами?
Чи призведе розвал коаліції до дострокових виборів?
Наразі оцінки польських експертів різняться. Частина з них вважає, що "ПіС" свідомо пішла на розвал коаліції, відмовившись від компромісу з Говіном.
А відповідно, "ПіС" сама прагне дострокових виборів, хоча не буде цього визнавати.
Причина цього – зростання популярності опозиційної партії "Громадянська платформа" після повернення до її керма Дональда Туска.
Наразі "ПіС" ще зберігає лідерство. Однак якщо "фактор Туска" матиме довгостроковий характер, то зміна лідера симпатій поляків – не за горами. А отже, в інтересах "ПіС" провести дострокові вибори якнайшвидше – не пізніше весни наступного року, поки ця зміна лідерів ще не відбулася.
Втім, проти цієї версії той факт, що в "ПіС" досі розпочинали виборчі кампанії лише після завершення масштабних соціальних програм. Остання її ініціатива "Польський лад" лише обговорюється, а отже, у разі дострокових виборів позитивний електоральний вплив від неї влада не відчує.
Який із цих аргументів візьме гору – побачимо найближчими тижнями, а може, й днями.
Однак за будь-якого сценарію події у Польщі стануть проблемою для України.
І Вашингтон, і Варшава підтримували безпекові ініціативи Києва. Тепер, коли відносини між союзниками зіпсовані, ця допомога може виявитися не такою ефективною.
Так само небезпечна для України залежність польської влади від Kukiz’15, що станеться, якщо буде обрано варіант з відмовою від дострокових виборів та роботою уряду меншості. Варто нагадати, що раніше Kukiz’15 неодноразово звинувачували у просуванні тез, вигідних РФ.
А на додачу – нова політична кампанія у Польщі може викинути на поверхню вже призабуті історичні суперечки з Україною. Підстави для таких побоювань існують: за словами українських урядовців, що беруть участь у переговорах із Польщею, історична тематика знову стала домінуючою в нашому діалозі з Варшавою.
На щастя, ці суперечки поки залишаються в урядових кабінетах, проте у разі дострокових виборів можуть стати елементом консолідації електорату.
Автори:
Юрій Панченко, редактор "Європейської правди",
Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка