Військова поліція на паузі
Довга дорога до реорганізації Військової служби правопорядку
Ще у 2019 році, за уряду Олексія Гончарука, заговорили, що необхідно ухвалити закон про Військову поліцію на заміну Військовій службі правопорядку (ВСП), нагадав перший заступник голови Комітету з питань правоохоронної діяльності ВРУ Андрій Осадчук (фракція «Голос»).
Згодом створили робочу групу з депутатів різних фракцій, які на базі правоохоронного комітету вивчили досвід військової юстиції більш як 10 країн світу. До повномасштабного вторгнення навіть напрацювали проєкт про створення Державного бюро військової юстиції, аби реорганізувати ВСП, запустити військову прокуратуру й суди, розповів LB.ua автор проєкту й член фракції «Слуга народу» Олександр Дануца.
Утім велика війна зламала плани ухвалити давно назрілий закон. «Бо нині правопорушеннями військових займається ДБР. А в умовах повномасштабної війни воно фізично, з об’єктивних причин не справляється», — наголосив Андрій Осадчук.
Дануца додав, що проблема не лише в тому, що правопорушень побільшало, побільшало військових — у слідчих ДБР фактично обмежений доступ до військових частин. Тож потрібен окремий орган зі складу ЗСУ, який опікувався б виключно військовими правопорушеннями.
І 31 травня парламентський комітет таки зареєстрував проєкт про створення Військової поліції авторства депутатів на чолі з головою правоохоронного комітету ВРУ Сергієм Іонушасом.
5 червня парламент мав ухвалити його за основу. Того самого дня Міноборони закликало депутатів проголосувати за цей закон у цілому якнайшвидше, щоб нова ВП мала право розшукувати, затримувати порушників, фіксувати злочини та захищати права підозрюваних за стандартом НАТО AJP-3.21.
«Цей документ має ключове значення для Збройних сил України, які гостро потребують створення системи юстиції, першим кроком до якої є саме ВП», — наголосили в Міноборони.
Однак під час засідання Ради заступник голови фракції «Слуга народу» Андрій Мотовиловець запропонував сесійній залі зняти з розгляду проєкт для «подальших консультацій». Депутати підтримали його.
За словами Осадчука, таке рішення ухвалили через сирість редакції документа.
«Змішали бульдога з носорогом. Хоча насправді ситуація з військовими правопорушеннями критична. Тому в останні місяці робоча група у складі «слуг» намагалася напрацювати якусь компромісну редакцію, щоб новий орган міг вирішити питання з правопорушеннями у ЗСУ. Чомусь це вирішили назвати проєктом про військову поліцію. А слова мають значення… Як і з мобілізацією, в інфопросторі це породило купу фейків і пересмикувань. Зокрема, що військова поліція зможе хапати ухилянтів, проникати в їхнє житло. Хоча цей проєкт стосувався виключно правопорушень військових і надання поліції додаткових повноважень з оперативно-розшукової діяльності для допомоги ДБР у розслідуванні таких злочинів», — пояснив нардеп LB.ua.
На жаль, зазначає Осадчук, проєкт «став якимось гібридом, бо до військової поліції запропонували долучати навіть звичайних призовників. А це викликає питання, бо такі люди мають бути з юридичною освітою та розумінням права. Тобто в пожежному порядку вирішили погасити проблему з військовими правопорушеннями. У результаті навіть коаліція зрозуміла, що в такому вигляді шансів на його ухвалення не було», — підкреслив Осадчук.
Водночас Олександр Дануца додав, що серед застережень (через які проєкт зняли з розгляду) лунали думки, що у скрутний воєнний час недоцільно створювати новий орган, який потребуватиме додаткового фінансування. Опозиційні фракції, такі як «Голос», критикували проєкт за розширення повноважень Військової поліції. А деякі «слуги», що також орієнтуються на такі наративи, не дали б голосів. Тож проєкт відклали разом із супутніми змінами до Кримінального й Адміністративного кодексів.
Що ж пропонували у проєкті?
Військова поліція у проєкті була визначена військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до складу сектору безпеки та оборони.
Призначення ВП — забезпечення правопорядку та військової дисципліни у Міноборони, ЗСУ та Державній спеціальній службі транспорту.
ВП також мала брати участь у здійсненні державної охорони. Її діяльність координувалася б Кабміном через міністра оборони. А під час дії воєнного чи надзвичайного стану — ВП мала працювати під контролем Головнокомандувача ЗСУ.
Безпосереднє керівництво запропонували здійснювати Начальнику ВП, який мав призначатися та звільнятися президентом України за поданням міністра оборони. Під час воєнного стану – за поданням Головнокомандувача ЗСУ.
Комплектування ВП передбачили з лав ЗСУ. Її чисельність не мала б перевищувати 1,5% від загальної чисельності ЗСУ. Центральний орган управління ВП та територіальні органи могли б формуватися держслужбовцями та працівниками. Однак посади з повноваженнями організації, забезпечення завдань ВП — комплектувалися лише військовослужбовцями.
Нардепи запропонували, аби Військова поліція мала наступні повноваження:
— підтримувати правопорядок серед військовослужбовців у військових частинах, на військових об'єктах, у військових містечках, у громадських місцях, військовозобов'язаних і резервістів під час проходження ними зборів, а також серед особового складу національного контингенту, направленого Україною для участі в міжнародних операціях із підтримання миру і безпеки;
— патрулювати гарнізони, прилеглі до них населені пункти, території військових містечок і військових об'єктів, місцях дислокації військових частин і прилеглі до них території, а також громадські місця;
— здійснювати розшук військовослужбовців, які зникли безвісти;
— розшукувати викрадену або втрачену вогнепальну зброю, бойові припаси до неї та вибухові речовини, що перебувають на обліку у військових частинах МОУ, ЗСУ та Держспецслужбі транспорту;
— здійснювати охорону держмайна від протиправних посягань у МОУ, ЗСУ та Держспецслужбі транспорту;
— здійснювати контроль за дотриманням учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху під час використання військових транспортних засобів;
— регулювати дорожній рух на вулично-дорожній мережі під час проходження військових транспортних колон, супроводжувати транспорт спеціального призначення;
— зупиняти військовий транспорт і перевіряти документи в разі порушень водіями ПДР;
— здійснювати захист життя, здоров'я, прав і законних інтересів військовослужбовців та членів їхніх сімей;
— проводити службові розслідування та службові перевірки. Для цього пропонували створити оперативні підрозділи ВП для здійснення оперативно розшукової діяльності, а також слідчих (розшукові) та негласних слідчих дій;
Важливо, що на час дії воєнного або надзвичайного стану ВП додатково мала б бути залучена до:
— боротьби з ворожими диверсійно-розвідувальними групами на території України;
— охорони військових об'єктів, військових містечок та їх населення, сприяння його евакуації, дотримання комендантської години в гарнізонах;
— відновлення та підтримання порядку та дисципліни у військових частинах;
— забезпечення дотримання особливого режиму в’їзду і виїзду, а також до обмеження свободи пересування осіб та руху транспортних засобів тощо.
«Страшилки» для цивільних та ухилянтів
Наразі чинна Військова служба правопорядку «під час проведення заходів щодо затримання осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, а також при обставинах, що загрожують життю і здоров'ю людей, наділена повноваженнями тимчасово обмежувати або забороняти рух транспорту та пішоходів на окремих ділянках вулиць та автомобільних доріг».
Однак проєктом у ст. 16 запропонували надати не лише ці, а ширші повноваження ВП.
А саме: «у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, ВП могла б проникати до житла чи до іншого володіння особи з негайним повідомленням органу досудового розслідування та прокуратури», — зазначалося у законопроєкті.
Плюс — «викликати осіб для дачі пояснень у справах про правопорушення у провадженні ВП». Та «здійснювати провадження у справах про адміністративні порушення, у тому числі складати протоколи про адміністративні порушення».
Дійсно, у зазначених пунктах проєкту немає згадки про військовослужбовців, а є формулювання про осіб. Що й викликало черговий шквал критики у соцмережах та анонімних ТГ. Мовляв, ВП могла б не лише виписувати штрафи ухилянтам, а й проникати до їхнього житла, зупиняти цивільні ТЗ тощо.
Андрій Осадчук запевнив, що цього разу жодної зради не було. «Мова була виключно про військових. Тих, хто вже служить. Жодним чином до цивільних проєкт не мав відношення. Який би статус вони не мали… Тому не читайте ТГ-канали», — рекомендував він.
Олександр Дануца також заспокоював, що Військова поліція і «могла б зупиняти виключно авта з «чорними», військовими номерами… Та навіть якщо у проєкті були якісь неузгодженості щодо цивільних, проникнення до житла чи ще щось, то їх би точно прибрали при доопрацюванні. Бо мова йде про необхідність створення окремого органу для превенції та розслідування саме військових правопорушень», — сказав він.
Коли можуть подати доопрацьований проєкт?
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук на брифінгу за результатами засідання парламенту 5 червня зазначив, що Рада може повернутися до розгляду проєкту після доопрацювання в комітеті. Однак підхід все ж треба змінити та комплексно підійти до вирішення проблеми.
За його словами, Україна повинна мати справедливу і якісну військову юстицію. Йдеться про цілий комплекс органів: військову поліцію, відповідну прокуратуру, військові суди і окремих адвокатів.
«Не починати з військової поліції, тому що це викликає багато питань. А потрібна загальна логіка: військова поліція займається цим, військова прокуратура – злочини щодо таких от суб'єктів, військові суди займаються цим. Загальна картина, і тоді можна буде почергово приймати законодавчі акти», — сказав Стефанчук.
Своєю чергою Андрій Осадчук прогнозує, що парламентська зала, на жаль, ще не скоро побачить доопрацьований проєкт про ВП. «Очевидно, його треба буде перереєстровувати. Важливо, далі треба подавати пропозиції не з вирішення фрагментарних проблем, імітації реформ, а загалом для військової юстиції», — погоджується Осадчук.