Безхатько і літня багачка – справжня історія кохання?

Керолін Голанд була заможною 80-річною вдовою, що живе у Кайкосі на ідилічному каліфорнійському узбережжі, коли вона зустріла Девіда Футе, який був на 23 роки молодше за неї. За кілька тижнів вони стали парою, яка заявила про вічне кохання.
Керолін твердила, що ніколи не очікувала, що може настільки закохатися у незнайомця або ж мати романтичні і сексуальні стосунки у своєму віці.
"Він дав мені щось особливе - в нього такий турботливий характер, - розповіла вона. - В нас багато спільного. Мені подобається його особистість і я ненавиджу, коли його немає поруч".
"Я піклуватимусь про неї так добре і так довго, як можу, - розповідав Дейв. - Усі хлопці знають, що Керолін - моя дівчина, і я поводжуся пристойно. Не вештаюся пізно, бо вдома на мене хтось чекає. Залишуся з нею, поки не вріжу дуба".
Проте її доньки бачили все в іншому світлі.
Вони думали, що Девід обчистить та покине їхню матір, і це розіб'є її серце.

Я дізналася історію Дейва і Керолін, бо живу на тій самій вулиці, що й вони. Темп життя у Кайкосі є повільним, і люди мають час, щоб просто посидіти і поговорити.
Пірс простягається в океан на 300 метрів, і, коли надвечір сонце сідає у воду, можна спостерігати за серферами, силуети яких чітко вирізняються на яскравому диску.
Здавалося б, ідеальне тло для історії кохання. І я би теж хотіла вірити Дейву, але, як і родина Керолін, також мала підозри. А що, як вона теж може стати жертвою фінансового шахрайства, - як і кожен п'ятий у віці за 60?
- Як пережити деменцію батьків - і самому не з'їхати з глузду
- Чому деменція та хвороба Альцгеймера частіше загрожує жінкам?
- 9 способів не допустити слабоумства
"Різниця у віці по-справжньому турбувала мене, - це було "червоне світло", - розповідає племінниця Керолін, Кім. - Чому б це хтось у його віці поводився так, наче він закоханий в неї, якби просто не хотів мати дах над головою?"
Тож я спостерігала як розгорталася ця історія. І всі, хто був дотичним до неї, хотіли поговорити.
Доньки Керолін радо озвучували свої занепокоєння. Дейв і Керолін вважали, що до них несправедливі, і хотіли розповісти історію за свого боку.
Коли я вперше познайомилася з Дейвом, він здався мені симпатичним. Мені порекомендували його сусіди, - як людину, яка може допомогти з ремонтом в домі, і як члена місцевої церковної громади.
Дейв причарував усіх інших робітників. Він грав на гармоніці та гітарі. Він був дотепним, і, здавалося, дуже відкритим щодо свого минулого.
Але щодалі я чула про це минуле, то більше розуміла, чому так занепокоєна родина Керолін.
Коли Дейв потрапив до Кайкоса, він був безпритульним, спав на пірсі. А у будинку Керолін так само опинився, аби зробити якийсь дрібний ремонт по дому.
Він відкрито визнав, що сидів на метамфетамінах, і врешті сам став дилером. Згодом він навіть потрапив за ґрати за виробництво вибухівки, яка, вважає поліція, могла бути пов'язана із нападом на Walmart. Дейв був і залишається переконаним, що ця мережа супермаркетів хоче усіх нас "чіпувати".
Дейв заявляв, що залишив наркотики, але я помітила, що він досить багато пив, а також курив марихуану.
- "Жінки за 50 - застарі, щоб їх любити": як французький письменник збурив соцмережі
- "Іди, бабко, сядь на пенсію. І це в 48!" - як виглядає ейджизм в Україні
Доньки Керолін, Сюзан та Саллі, були вражені тим, як змінилася їхня мати відколи вона зустріла Дейва.
"Це як Задзеркалля, дуже дивно, - розповіла Саллі. - Вона перетворилася на підлітка, коли з'явився він, - з усім оцим гигиканням і дурним сміхом".
Доньки ні на хвилину не повірили, що те, за чим вони спостерігали, було коханням. Те, що вони бачили, це стара самотня жінка, якій був потрібне хтось поруч, і спритний незнайомець, який користувався можливістю.
Було й питання спадку, - разом зі своїм покійним чоловіком Керолін зібрала портфель інвестицій, що коштували кілька мільйонів доларів.

"Це наші родинні гроші, мої батьки важко працювали, щоб заробити їх. Чи буде нормально просто віддати їх якомусь невдасі?", - питає мене Саллі.
Доньки Керолін також вважали, що вона вже була несповна розуму, коли зустріла Дейва. Вони намагалися домогтися визнання її розумово нездатною, щоб керувати її справами.
"Вони думають, що в мене Альцгеймер, - розповідала Керолін мені. - Так, я забуваю багато речей, але в мене постійний стрес. Я можу ухвалювати свої власні рішення".
Її стосунки із Дейвом віддалили її від доньок, але вона вважала, що має право бути з партнером, якого сама вибрала.
Керолін сказала, що вона не отримувала від них достатньо підтримки після смерті чоловіка та їхнього батька: "Вони не приїздили до мене, поки не з'явився Дейв, - чесно, ніколи".
Але її доньки відкидають таку версію подій. Сюзан, яка жила у п'яти годинах від Керолін, каже, що хотіла б бачитися із матір'ю частіше, але і вона, і Саллі мали дітей і одночасно працювали.
"Ми намагалися залучити її до всього ( в житті родини), - каже вона. - Але вона не хотіла ні до чого долучатися".

Перед появою Дейва, Саллі, яка живе ближче, допомагала матері із бухгалтерією та сплатою податків. Але після того, як у стосунках матері і доньки з'явилася тріщина через Дейва, Керолін знову перебрала контроль над своїми фінансами.
Невдовзі після цього Керолін підписала разом з Дейвом кредитну угоду на 40 тисяч доларів, яка дозволила йому купити фургон. Я запитала її, а що станеться, коли Дейв зникне і залишить її саму оплачувати цю позику. Вона відповіла, що не проти, і що їй байдуже, що думають її доньки.
"Так, вони думають, що захищають мене від Девіда, але він - найкраще, що зі мною сталося в житті", - каже Керолін.
То в чому ж полягала правда про Дейва? Я бачила, як він повертається до Керолін наприкінці дня після роботи, готує вечерю, нагадує випити ліки. У такі моменти я схилялася до того, що він дійсно кохає її і турбується про неї.
Але я також бачила, як в місті він вихвалявся перед друзями, що скоро йому взагалі не доведеться працювати.
Я вирішила дослідити його минуле. І те, що я виявила, було темною сумішшю домашнього насильства та поганого ставлення до дітей.
Одні стосунки припинилися, коли він запідозрив свою партнерку у зраді, і побив її. У шлюбі, що був перед тим, спільна маленька донька ледве не померла від недогляду. Дейв продав її подружжю, яке згодом офіційно удочерило дівчинку.
Коли я заговорила з Дейвом про це, він сказав, що все це у минулому, - тепер він ходить до церкви, і домовився з Богом, що той приведе його до кращого життя. Він потрапив у Кайкос без нічого, і свої стосунки із Керолін сприйняв як знак згори.
"Подивіться, як мене благословив Ісус, - казав він. - Я не можу її залишити, бо я повинен бути тут із нею".

Незабаром ця історія досягла драматичної та гіркої розв'язки.
Серед нерухомості, якою володіла Керолін, у сусідньому місті була одна ділянка із двома будинками на ній. Дейв переконав її продати ці будинки, навіть попри те, що один із них орендував онук Керолін разом із родиною.
Доньки Керолін були розгнівані, вони думали, що Дейв просто користається із розумової слабкості їхньої матері. Вони показали мені відео, відзняте прихованою камерою, на якому їхня мати виглядала розгубленою, поки Дейв показував ділянку агентам з нерухомості.
Керлін пообіцяла віддати 600 тисяч доларів із суми з продажу ділянки Дейву, щоб забезпечити його на майбутнє.
Ділянку швидко продали, і чек на ім'я Керолін надійшов до агенції нерухомості, що опікувалася продажем. Але саме у цей момент вона потрапила в лікарню з ковідом.
Керолін відмовилася від вакцинації - за порадою Девіда. Він переконав її, що урядова програма вакцинації - це спосіб контролю влади над людьми.
Коли Керолін виписали з лікарні, її фізичний та розумовий стан був таким, що дозволив донькам оформити опікунство, а це віддало у їхні руки і контроль над її фінансами. Невдовзі по поверненні додому Керолін померла.
"Її вбив не ковід, - каже Сюзан. - Але, звісно, він не допоміг у ситуації, коли вона вже поступово згасала".
Доньки Керолін не дозволили Дейву бути поруч з нею в її останні дні. І вони не повідомили йому, коли вона померла.
Не було й публічного похорону, бо обидві доньки були розлючені тим, як мало підтримки вони отримали від церкви у всій цій історії.
Сюзан та Саллі й надалі вважають, що слабкістю їхньої матері скористалися, і що ніхто - лікарі, поліція чи соціальні служби - не допомогли.
"Їхні руки були зв'язані, ніхто не бачив того, що бачили ми", - кажуть доньки.
Після всього, що я почула від Сюзан та Саллі про їхню матір, я поговорила із двома експертами з геронтології, зокрема і про те, що можна було б назвати фінансовим насильством, яке, як виглядає, стає дедалі більшою проблемою у США та Британії.
За словами доктора Марка Лахса із Weill Cornell Medicine та його колеги доктора Джесона Карлавіша із Penn Memory Centre, здатність до здорового глузду у фінансових питаннях може бути тим, що занепадає у першу чергу, коли людина тяжко хворіє чи старішає.
Вони пропонують назвати цей стан, коли людина ухвалює ризиковані рішення, пов'язані із грошима, які відрізняються від того, як вона поводилася у фінансових питаннях впродовж життя, фінансовою вразливістю, пов'язаною з віком.
"Когнітивно ухвалення фінансових рішень є дуже складною розумовою діяльністю, - каже доктор Карлавіш. - Найменші когнітивні порушення можуть призвести до помилок у фінансових питаннях, навіть якщо у всьому іншому в повсякденному житті у вас все гаразд".
Лікарі розповіли мені, що половина пацієнтів із їхньої клініки в Нью-Йорку є жертвами фінансового шахрайства.
Вероніка Грей, представниця британської благодійної організації "Пісочний годинник", яка опікується телефонної лінією допомоги літнім людям, каже, що за 2022 рік вони отримали повідомлення про фінансові втрати на майже 20 млн фунтів. Це на 50% більше, ніж за попередні роки, починаючи від 2017.
У 70% випадків винними є діти. Решта випадків фінансових втрат пов'язані із знайомими, доглядальниками, новими партнерами та онуками. Більшість із цих випадків ніколи не доходять до поліції, і старі люди просто живуть із руйнівними наслідками своїх фінансових помилок або того, як їх ошукали.
"Багато хто втратив великі суми грошей, власність, будинки, де вони жили багато років, або ж йдеться про нові величезні борги", - розповідає Вероніка Грей.
Для родин, як у випадку з Керолін, небезпечною залишається сіра зона між розумовими здібностями та правом ухвалювати самостійні рішення у літньому віці. І це непоодинока історія - фахівці з геронтології кажуть, що чують такі ж весь час.

А у Кайкосі Дейв знову став безхатченком. Проте тепер в нього є фургон, куплений за допомогою Керолін. Він припаркував його на тому ж місці, де жив, коли тільки потрапив у місто. Він намагається жити з того, що продає прикраси та інші поробки із вторинних відходів.
Востаннє, коли я бачила його, він був наче як у трансі, - постійно вмикав і вимикав ліхтарик, і знову і знову казав собі, що він кохав Керолін.
"Коли вона покликала, я прийшов. Я сумую за Керолін, я кохав Керолін", - сказав він мені.
"В мене була моя невеличка місія - я намагався, щоб вона мною пишалася".