Війна та наука: українські втрати
За півтора року російського вторгнення, здається, не лишилося жодної української родини, яка б не втратила рідних чи близьких. Це стосується й суспільних груп, зокрема наукової спільноти. Сотні чи тисячі науковців долучилися до війська, працюють як волонтери поблизу лінії фронту. Чимало вчених лишилися на робочих місцях у прифронтових містах чи селах, а частина опинилася у російській окупації.
Одним із перших українська наука втратила фізика Василя Кладька, якого розстріляли росіяни в селищі Ворзель на Київщині. Натепер він залишається найтитулованішим українським вченим, життя якого забрали окупанти: член-кореспондент НАН України, завідувач відділом Інституту фізики напівпровідників ім. В. Є. Лашкарьова, лауреат Державної премії України з науки і техніки. Але ми повинні пам’ятати про всі втрати.
Спільнота порталу «Моя наука» втратила близького колегу, зареєстрованого учасника проєкту, нейрофізіолога і біотехнолога Біжана Шаропова. Біжан писав науково-популярні тексти і давав фахові коментарі для медіа. Він планував писати для нашого сайту, але потім відмовився, пославшись на «недостатньо симпатичний» дизайн. Звісно, додалася неможливість отримати гонорар за статтю. У нас лишилося тільки лаконічне оголошення його авторства про лекцію Мічіо Каку в Києві. Біжан, як інші молоді українські науковці, потребував матеріальної підтримки і знаходив її в популяризації науки. Він працював гідом у музеї «Експериментаніум», писав статті для часопису «Вселенная. Пространство. Время». Біжан Шаропов пішов добровольцем на війну 2014 року. Потім повернувся до науки, викладання й виступів для популяризації науки. Був співзасновником біотехнологічної компанії, а в лютому 2022 року знову взяв до рук зброю. Він загинув у боях неподалік міста Ізюм торік у квітні. Друзі й побратими працюють над створенням меморіальної стипендії для українських аспірантів імені Шаропова.
Відомим популяризатором науки також був антрополог Євгеній Осієвський, який писав статті для видань «Куншт» і «Спільне». Його остання публікація – інтерв’ю з британським популяризатором Адамом Резерфордом, яке викликало резонанс у спільноті і спонукала авторів нашого порталу до дискусій. Ми не були знайомі з Євгенієм за життя. Але його популяризаторська праця й героїчна оборона України на сході зробили його дуже близьким нам.
Ми вже знаємо про десятки загиблих і зниклих безвісти вчених. Деякі установи збирають списки своїх загиблих співробітників, волонтери додають інформацію про відоміших загиблих науковців у Вікіпедії (вже є статті про Василя Кладька, Біжана Шаропова і Євгенія Осієвського). На наш погляд, цього недостатньо. Ми вирішили збирати перелік загиблих науковців, щоб зберегти пам’ять про них. В основі його список імен, який Христина Семерин зібрала для публічної лекції в Університеті Авґсбурґа в Німеччині у травні 2023 року. Будемо доповнювати його. Просимо всіх додавати в коментарях чи надсилати приватно інформацію про загиблих учених.
Для цілей цього допису ми вважаємо науковцями працівників наукових установ до 24 лютого 2022 року і людей, які мали науковий ступінь. Імена наводимо в алфавітному порядку. Розуміємо, що десь можуть бути помилки та неточності.
Зараз 64 імені:
- Олег Амосов, доктор економічних наук (Харківський національний університет ім. Каразіна)
- Денис Антіпов, викладач корейської мови (Київський національний університет ім. Шевченка)
- Андрій Бабінський, біохімік (науковець Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України)
- Сергій Барчан, співробітник відділу телекомунікацій та грід-технології (Інститут радіофізики та електроніки ім. Усикова НАН України)
- Олександр Безуглий, дослідник держуправління (Харківський національний університет ім. Каразіна)
- Ігор Білевич, кандидат педагогічних наук (Глухівський національний педагогічний університет)
- Микита Білостоцький, історик (Харківський національний університет будівництва та архітектури)
- Любомир Бордун (Київський національний університет ім. Шевченка)
- Денис Борисов, археолог (Національний заповідник “Софія Київська”)
- Василь Вдовін, хімік (Інститут молекулярної біології і генетики НАН України)
- Олег Воробйов, кандидат фізико-математичних наук (Львів)
- Володимир Гагарін, кандидат технічних наук (Приазовський державний технічний університет)
- Ігор Галкін, матеріалознавець (Інститут монокристалів НАН України)
- Андрій Гальчус, військовий лінгвіст (Київський національний університет ім. Шевченка)
- Леонід Гамбаров, доктор технічних наук (Інститут інформатики та управління НАН України)
- Михайло Гамкало, ґрунтознавець, кандидат географічних наук (Львівський національний університет ім. Франка)
- Сергій Ганжа, електроінженер (Східноукраїнський національний університет ім. Даля)
- Євген Гулевич, культуролог (Львів)
- Ігор Жежеленко, доктор технічних наук (Маріуполь)
- Андрій Жидков, кандидат технічних наук (Сєвєродонецьк)
- В’ячеслав Зайцев, історик, археолог (Національний заповідник “Хортиця”)
- Микола Заманов, фізик (Харківський фізико-технічний інститут)
- Олександр Кислюк, історик і перекладач (Національний педагогічний університет ім. Драгоманова) (Розстріляний в Ірпені)
- Василь Кладько, фізик (Інститут фізики напівпровідників ім. В. Є. Лашкарьова НАН України; розстріляний у Ворзелі)
- Юрій Коваленко, археолог, кандидат історичних наук (Національний заповідник «Глухів»)
- Олег Козак, літературознавець (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України)
- Олексій Козачек, агроеколог (Таврійський національний агротехнічний університет)
- Володимир Козловський, еколог, ґрунтознавець, кандидат біологічних наук (Інститут екології Карпат НАН України)
- Олександр Корсун, хімік (Харківський національний університет ім. Каразіна)
- Юрій Костик, викладач історії (Львів)
- Андрій Котенський (Львівський національний університет ім. Франка)
- Андрій Кравченко, хімік (Інститут хімії поверхні ім. Чуйка НАНУ)
- Микола Кравченко, кандидат історичних наук (Харків)
- Сергій Кравченко, доктор архітектури (Харків) (Батько Миколи Кравченка, загинув за два тижні до смерті сина під час оборони Харкова)
- Іван Кузьмінський, музикознавець, кандидат мистецтвознавства (Національна музична академія України ім. Чайковського)
- Ілона Куровська, докторка юридичних наук (Київ) (Волонтерка, померла в Бучі)
- Віталій Лутченко, мікробіолог, кандидат біологічних наук (Інститут мікробіології та вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України)
- Микола Майорчак, археолог (Львів)
- Володимир Макогон, геолог (Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»)
- Рустем Мамут оглу Аблятіфов, історик (Львівський національний університет ім. Франка)
- Сергій Місевич, кандидат юридичних наук (Чернівецький національний університет ім. Федьковича)
- Володимир Мукан, філолог (Київський національний університет ім. Шевченка)
- Костянтин М’ягкохліб, кандидат технічних наук (Харківський національний університет ім. Каразіна)
- Олександр Невгасимов фізик (Харківський національний університет ім. Каразіна)
- Артур Омаров (Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут»)
- Володимир Омельченко, хімік-технолог (Харківський політехнічний інститут)
- Євгеній Осієвський, антрополог (Центральноукраїнський державний університет ім. Винниченка, Національний університет «Києво-Могилянська академія»)
- Олександр Поліводський, кандидат юридичних наук (Національний університет «Києво-Могилянська академія», Інститут держави й права ім. В. М. Корецького НАН України)
- Валерій Павлюк, кандидат наук з державного управління (Державний податковий університет)
- Вікторія Розвадовська (Національний транспортний університет)
- Олександр Самченко, археолог (Звенигородка)
- Андрій Семенович, кандидат політичних наук (Національний університет «Острозька академія») (Загинув під час евакуації поранених у Бахмуті)
- Олександр Сірко, археолог (Житомир)
- Микола Сильченко, кандидат технічних наук (Харківський національний автомобільно-дорожній університет)
- Богдан Слющинський, доктор соціологічних наук (Маріупольський державний університет)
- Вадим Стецюк, історик (Кам’янець-Подільський національний університет ім. Огієнка)
- Олександр Тарасенко, графік, мистецтвознавець, доцент (Полтавський національний педагогічний університет, Луганський національний університет)
- Володимир Третяк, ентомолог (Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника)
- Володимир Федоров, фізик (Інститут фізики НАН України)
- Андрій Филипчук, археолог (Історико-культурний заповідник «Давній Пліснеськ», Львів)
- Ганна Фурсова, докторка сільськогосподарських наук, професорка (Харківський національний аграрний університет, загинула в березні 2022 року під час артобстрілу ХНАУ)
- Євген Хриков, доктор педагогічних наук (Луганський національний університет Тараса Шевченка)
- Юрій Чопик, філолог-латиніст (Івано-Франківський національний медичний університет)
- Біжан Шаропов, кандидат біологічних наук (Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України)
Оновлення на 18 вересня 2023, разом – 70 імен:
- Павло Вінничук, кандидат медичних наук, отоларинголог (Інститут отоларингології ім. О. С. Коломійченка НАМН України)
- Єгор Желнін, доцент кафедри стоматології (Харківський національний університет ім. В. Каразіна)
- Микола Заманов, фізик, аспірант (Харківський фізико-технічний інститут)
- Олександр Максимішин, медик (Інститут травматології та ортопедії НАМН України)
- Ольга Мінухіна, імунолог (Інститут мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова НАМН України)
- Олександр Папп, отоларинголог (Інститут отоларингології ім. О. С. Коломійченка НАМН України)
Заголовне фото – пошкоджений російським ракетним ударом корпус Інституту надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України в Києві (взято на сайті інституту)