Фото: FreepikПовернення кримінальної відповідальності за контрабанду підакцизної продукції – важлива складова боротьби з тіньовою економікою
Частка нелегальних сигарет на тютюновому ринку України з початку року збільшилася. Проблема – у відсутності координації Державної фіскальної служби, Державної прикордонної служби, Державної митної служби, Державної податкової служби та Нацполіції. Важливою складовою боротьби “з тінню”є і повернення кримінальної відповідальності за контрабанду підакцизної продукції.
В Державній фіскальній службі розповіли, що наразі відбувається з нелегальним ринком підакцизних товарів.
Дослідження "Kantar Україна" засвідчило зростання частки нелегальних тютюнових виробів у лютому 2021 року до рекордних 12,8% проти 5,8% у лютому 2020 року, це максимальний показник з 2011-го.
Чому це відбувається, як борються з нелегалами зараз, та про те, які стримуючі фактори є, ми поговорили з головою ДФС Вадимом Мельником.
Так, дані ДФС теж підтверджують, що з початку року на ринку України частка нелегальної торгівлі сигаретами збільшилася – в основному за рахунок зростання надходження такого товару з Duty Free.
Фото: FreeepikЗростання через цей канал відбулося з 4,9-5% у четвертому кварталі 2020 року до 6,9-7% у першому кварталі 2021-го, розповідає голова ДФС. Тоді як частка підроблених сигарет на ринку становить десь 4-4,2%, контрабандних – 1,5-1,7%.
За словами Мельника, Державна фіскальна служба зреагувала на зростання підакцизної "тіні" і розслідує наразі три кримінальні провадження за напрямком легалізації цигарок через Duty Free.
Загалом втрати бюджету від нелегального ринку тютюнової продукції у відомстві оцінюють у майже 12 млрд грн.
Якщо говорити про обсяги вилученої ДФС продукції, за січень-червень цього року це майже 200 тонн спирту, понад 500 тонн лікеро-горілчаної продукції, приблизно 13,5 млн пачок цигарок, майже 38 тис тонн паливно-мастильних матеріалів. Усього такої продукції вилучено на суму 2,1 млрд грн. Якби ця продукція потрапила на ринок легально, бюджет отримав би тільки по акцизу близько 700 млн грн. А загалом додаткові надходження складали б понад 1 млрд грн, зазначають в фіскальній службі.
Злочинна діяльність постійно трансформується. Постійно змінюються канали надходження на ринок нелегальних сигарет.
Наприклад, ДФС після вилучення партій нелегальних цигарок аналізує їхнє маркування та визначає виробника. Щоправда, іноді це зробити неможливо, адже злочинці з кожним разом все більш якісно підробляють відомі бренди. Але зрештою правоохоронці можуть встановити, на обладнанні якого підприємства виготовлені контрафактні сигарети. Це дозволяє потім пред’явити претензії виробнику, якщо мова йде про легальну компанію, і як санкцію – позбавити її ліцензії, зупинити незаконне виробництво.
Аналіз вилученої продукції підтвердив дані дослідження "Kantar Україна" в тому, що у 2021 році набула поширення схема легалізації сигарет через магазини Duty Free. Це коли ви навіть і не знаєте, що прямуючи за кордон і придбавши цукерки в такому магазині, ви ще "купуєте" декілька блоків цигарок, пояснює очільник ДФС.
Касир на ваш посадковий талон приховано від вас проводить такий товар. По документам товар вийшов з Duty Free, але за кордон з пасажиром він не полетів, натомість надійшов на український ринок без сплати податків. Під таку схему незаконно виготовляють товари легальні виробники на своїх потужностях. За словами Мельника, по двом великим виробникам ДФС зараз проводить досудові розслідування.
Через митний кордон найчастіше нелегальні сигарети приходять у режимі "перерваний транзит" чи з приховуванням від митного контролю, а також через прикордонні смуги з, наприклад, Білоруссю та лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями.
Фото: FreepikТут у кожного органу своя зона відповідальності. Наприклад, Державна прикордонна служба перекриває канали через державний кордон, Державна митна служба має не допускати приховування партій сигарет від митного оформлення, Державна податкова служба проводить перевірки підприємств на предмет сплати податків, враховуючи баланс сировини, виготовленої продукції та сплачених податків, а також перевірки дотримання правил торгівлі.
Якщо йдеться про канали збуту таких товарів, підключається ще й Національна поліція. Вона має боротися зі стихійною торгівлею.
У компетенції ДФС – виявлення та подолання кримінальних злочинів, що кваліфікуються за ст. 204 Кримінального кодексу України ("Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів").
Нелегальні сигарети дешевші, тому попит є. І коли один орган перекриває один канал, відбувається збільшення потоків через інший. Тому і потрібен комплексний підхід і співпраця, переконаний голова ДФС.
Координації діяльності – це те, чого бракує в боротьбі з незаконним обігом підакцизних товарів, наголошує він. Не вистачає органу, який координував би її.
На думку Вадима Мельника, цим координуючим органом може бути Рада національної безпеки та оборони чи Офіс Генерального прокурора. Виносити це питання на такий високий рівень потрібно, бо збитки бюджету сягають десятків мільярдів гривень на рік. Економічна безпека є складовою безпеки держави. Координація на сьогодні кульгає.
При цьому повернення кримінальної відповідальності за контрабанду підакцизної продукції – важлива складова боротьби з тіньовою економікою. У межах кримінального провадження чи оперативно-розшукових справ, коли діяння є кримінальним, використовуються інструменти більш оперативного та якісного пошуку та збору доказової бази. Це обшуки, вилучення, інші як гласні, так і негласні слідчі і розшукові дії. Такі факти можна зупиняти більш оперативно та ефективно, якщо керуватися КПК.
Сам факт наявності кримінальної відповідальності зіграє як стримуючий фактор. У правоохоронця буде більше важелів для зупинки протиправної діяльності, збирання доказів винуватості. Тим самим буде забезпечено втілення одного з основних принципів, закладених у Кримінальний процесуальний кодекс – принципу невідворотності покарання.
Більш ефективно боротися з нелегальною продукцією допоможе повний чіткий облік від виробництва або імпорту до кінцевого споживача будь-якої підакцизної продукції.