коллаж liga.netЦіна "річного" тарифу: як Фірташ заробляє на державному газі завдяки цінам "Нафтогазу"
Які привілеї для газового бізнесу Дмитра Фірташа прописані в контрактах з "Нафтогазом" та які додаткові переваги це дає постачальникам олігарха на ринку.
Корупція в газовій сфері України роками будувалася на простому принципі: постачальники купували в держави "дешевий" газ для населення та продавали його частину промисловості за ринковими цінами.
Оскільки різниця між вартістю блакитного палива для громадян і бізнесу іноді сягала 4-5 гривень на одному кубометрі, прибутки від такої "діяльності" приносили учасникам цих схем мільйони доларів.
Зруйнувати цю можливість для маніпуляцій мав запуск ринку газу для населення, який відбувся 1 серпня 2020 року та зрівняв ціни для всіх споживачів.
Утім після рекордного зростання цін на газ наприкінці минулого-початку нинішнього року і повернення влади до "ручного" режиму управління ринком, газопостачальні компанії знову отримали можливість заробляти на різниці в цінах.
Сталося це завдяки тому, що "Нафтогаз" не передбачив в контрактах під "річний тариф" механізму, який би забороняв постачальникам продавати газ промисловості.
За даними ЕП, постачальники вже встигли непогано заробити, перепродавши бізнесу десятки мільйонів кубів газу, який за низькими цінами повинні були купувати побутові користувачі.
На яких умовах приватні газопостачальні компанії придбали видобутий державою газ та як на цьому заробляє структура Дмитра Фірташа?
Обережно, ринок закривається
1 липня 2020 року Україна офіційно попрощалась зі старою системою продажу газу – запрацював ринок газу і кожен отримав право придбати блакитне паливо за конкурентною ціною.
Побоювання влади у перші місяці роботи ринку про можливе зростання тарифів для населення не справдилися. Навпаки, ціни на газ влітку минулого року знизились, чому не в останню чергу сприяла кон'юнктура на світовому ринку. Тоді "Нафтогаз" пропонував купувати в нього газ по 3,24 грн за куб м.
З 1 серпня держава більше не регулює ціни на газ: що змінилося для населення
Однак вже з початком опалювального сезону ситуація кардинально змінилася, а ціни на блакитне паливо почали стрімко зростати – ринкові ціни, на які держава не могла уже впливати.
Для споживачів ситуація погіршувалась щомісяця і досягла піку в січні 2021 року. В період морозів громадяни сплачували майже по 10 грн за куб м газу.
Після кількох "тарифних" протестів влада вирішила поставити ринок "на паузу".
В середині січня цього року, після доручення президента Володимира Зеленського уряду "терміново розв'язати питання з тарифами на газ для населення", Кабмін обмежив з 1 лютого вартість газу на рівні 6,99 грн за куб м для всіх постачальників.
Таке рішення одразу не сподобалось найбільшому гравцю цього ринку. Керівник компанії "Йе енергія" Дмитра Фірташа в інтерв'ю ЕП тоді пообіцяв оскаржити обмеження цін в судовому порядку.
Голова газового бізнесу Фірташа Артем Компан: 6,99 – ціна політична, ми будемо її оскаржувати
Режим "ручного управління", коли постачальники орієнтувалися не на європейські ціни, як передбачає закон, а на урядову постанову, мав діяти два місяці – до кінця березня. Але у підсумку ціни не змінились і в квітні, нічого не змінювалось аж до запровадження з 1 травня так званого "річного" тарифу.
Як зазначають співрозмовники ЕП на ринку, причина – "прохання" з Офісу президента ще на місяць лишити ціни на рівні 6,99 грн за кубометр.
Паралельно з цим державний "Нафтогаз", який через компанію "Укргазвидобування" контролює більше 70% видобутку газу в країні, вів перемовини з усіма постачальниками щодо обсягів та вартості газу, необхідних останнім для формування річного продукту.
Щодо відкритості та прозорості цього процесу питання є як в учасників ринку, так і в державних службовців. Про самі результати перемовин громадськість дізналась постфактум.
Як "Нафтаогаз" газ продавав
Суть контрактів з постачальниками полягає в тому, що "Нафтогаз" з 1 травня цього року до кінця квітня наступного продає їм газ за певною ціною, а ті в свою чергу продають його населенню протягом року за фіксованою ціною. Звісно, з урахуванням своєї маржі.
Тут не так важливо, яку маржу останні закладуть – з відновленням з травня ринкових правил кожен громадянин може самостійно обирати, в кого купувати газ та за якою ціною. Важливо те, що підписуючи річні контракти, державна компанія встановила різну вартість газу та обсяги їх поставки для кожного з приватних постачальників.
З більшістю компаній контракти підписувались 28-29 квітня. Виключенням стала компанія "Йе Енергія" Дмитра Фірташа, яка є найбільшим постачальником газу населенню. З нею "Нафтогаз" домовився ще 19 березня.
Саме "Йе Енергія" та "Нафтогаз" (через дочірню ТОВ "ГПК Нафтогаз України"), які разом контролюють до 80% ринку постачання блакитного палива побутовим споживачам, законтрактували найбільші обсяги – 6 млрд куб м та 2,2 млрд куб м газу відповідно.
Вони ж отримали й найнижчі ціни – 7,42 тис грн за тисячу кубометрів газу, в той час як решта компаній підписали контракти з ціною від 7,9 до 8,8 тис грн.
Три питання
До умов підписаних контрактів в учасників ринку та чиновників першого рангу було і досі залишається багато запитань.
По-перше, не зовсім зрозуміло, як невеликим компаніям конкурувати з "ГПК Нафтогаз України" та "Йе Енергія", коли їхні закупівельні ціни вищі, ніж запропоновані в рамках "річних" контрактів найбільших гравців.
Так, якщо більшість компаній отримали газ дорожче 8 тис грн за тисячу кубів, то "ГПК Нафтогаз України" та "Йе Енергія" пропонують своїм клієнтам товар за нижчою ціною.
Друге питання, яке випливає з першого – чи не зацементують монополію двох вже згаданих гравців умови зазначених контрактів?
Відповідь на нього очевидна: конкурувати з двома найбільшими гравцями в таких умовах не зможе ніхто. Навіть більше – в окремих регіонах, за даними ЕП, газзбути Дмитра Фірташа почали відкривати нові офіси, пропонуючи споживачам більш привабливу ціну, ніж у конкурентів.
Третій – найбільш важливий момент – згадані контракти, за даними співрозмовників ЕП, дозволяють компаніям продавати газ не тільки населенню, а й промисловості. І вони цим активно користуються.
За даними ЕП, тільки в перший місяць дії контрактів постачальники продали непобутовим споживачам близько 60 млн кубів газу.
В травні, за даними "Української енергетичної біржі", ринкова вартість газу для бізнесу перевищувала 11 тис грн за тисячу куб м. А у липні ціни побили абсолютний рекорд, вперше в історії перетнувши позначку в 15 тис грн. У той же час закупівельна ціна для постачальників, нагадаємо, становила 7,42 грн за тисячу кубів.
В контрактах не було прямої заборони продавати газ промисловості, тож така різниця дала можливість окремим постачальникам непогано заробити.
Крім того, виписані таким чином контракти дозволяють постачальникам заробляти на великій різниці, вони ще створюють додаткові ризики. Наприклад, що газу українського видобутку не вистачить для потреб населення і необхідні обсяги доведеться компенсувати за рахунок імпорту.
Чому контракти підписали на таких умовах?
Є як мінімум дві версії, які ЕП озвучили учасники переговорного процесу.
Перша – згоду на такі умови дали в Офісі президента. В обмін на це газзбути Дмитра Фірташа погодились встановити мінімальну маржу, що дозволило запропонувати населенню газ за найбільш привабливою ціною. В одному з інтерв’ю це підтвердив і колишній голова "Нафтогазу" Андрій Коболєв.
"Про результат цих перемовин чудово знає прем’єр, президент та до його підписання були повідомлені всі органи, які мають до цього стосунок", – говорив він.
Крім того, не слід забувати і про ризики оскарження зимового рішення про "ручне управління" цінами на газ. Керівник "Йе Енергія" Артем Компан у підсумку так і не виконав обіцянку оскаржити це рішення.
Друга версія – Андрій Коболєв, який пішов з "Нафтогазу" 28 квітня, у такий спосіб, буцімто, вирішив перед звільненням помститися нинішньому голові компанії Юрію Вітренку, заблокувавши плани останнього позбавити НАК монопольного права розпоряджатися газом "Укргазвидобування".
Переворот у "Нафтогазі": чи(м) кращий Вітренко за Коболєва?
Утім такий варіант розвитку подій викликає сумніви. Після того, як Кабінет міністрів звільнив Коболєва з "Нафтогазу", він написав у Facebook, що дізнався про своє "звільнення" зі ЗМІ.
Переглянути не можна залишити
CEO компанії ETG Володимир Шведкий заявляє, що "через домовленості компаній-монополістів незалежні постачальники змушені були встановлювати ціни на рівні з ними собі у збиток".
"Монополізація ринку декількома гравцями призвела до подальшого утримування портфеля споживачів в руках цих компаній. Як наслідок – на ринку буде відсутня конкуренція, низька якість сервісу, а в перспективі – високі ціни на газ", – заявив Шведкий.
За його словами, через це вже в найближчому опалювальному сезоні (осінь 2021 року – весна 2022 року) ринок звузиться до 3-5 компаній, які продаватимуть газ населенню.
"Я відкрито закликаю НАК – переглянути ціни для всіх з рівними умовами, і виходжу з того, що коли сусідні міста отримуватимуть газ за різною ціною, це буде просто соціально неправильно", – наголосив голова Нацкомісії з тарифів Валерій Тарасюк.
До чого може призвести відсутність конкуренції? Яскравий приклад не під запис наводить керівник одного з постачальників.
"Через високу закупівельну ціну ми змушені продавати газ за ціною 8,99 гривень, що на 1 гривню дорожче, ніж у газзбутів Фірташа. Крім того, наданих нам обсягів недостатньо, щоб повністю задовольнити потреби споживачів
В нашому місті компанія Фірташа відкрила новий офіс і пропонує газ по 7,99, що дає підстави вважати, що НАК продає ресурс згаданим компаніям в необмеженій кількості. Ми вже звернулись до "Нафтогазу" з проханням збільшити обсяг газу на літо та знизити ціну до 7,42 тисяч гривень, але поки що нічого не зроблено", – каже співрозмовник ЕП.
Хоча перемовини та підписання контрактів відбувалися ще за часів Андрія Коболєва, важко сказати, що новий керівник "Нафтогазу" – Юрій Вітренко – зробив щось суттєве для розв’язання цієї проблеми, хоча він відкрито критикував умови згаданого контракту.
З позитивного: наразі, за даними ЕП, до умов контрактів готуються зміни в частині заборони перепродажу газу для промисловості, однак чи можуть інші постачальники розраховувати на перегляд цін в бік зменшення – питання досі відкрите.