"Я думав, що ґвалтують лише жінок" - BBC News Україна
"Я думав, що ґвалтують лише жінок"
- Елеонора Лорі
- BBC News
3 хвилин(и) тому
Алексу Фейс-Брайсу було 18, коли його зґвалтував незнайомець на вечірці.
Він саме здійснив камінг-аут та переїхав зі свого маленького містечка в Манчестер на навчання.
"Гадаю, це був мій другий візит в гей-бар чи паб. Ми з другом познайомилися з хлопцями, які запросили нас на домашню вечірку. Я був відчайдушно наївний, хотів бути відкритим і завести друзів. Я погодився, а мій друг в останню хвилину передумав".
Алекса відвезли в будинок, де, як він вважає, накачали наркотиками.
"Господар будинку налив випити, мене схилила дрімота. Він відвів мене до спальні, а незабаром після цього підійшов і зґвалтував. Я почувався так, ніби мене прикували до ліжка".
Наступного дня "спрацював інстинкт виживання", і Алекс погодився, щоб той чоловік відвіз його назад в університет. Хлопець спробував стерти з пам'яті все, що сталося.
"Я вважав, що чоловіків не ґвалтують, тому подумав: можливо, це було щось інше. Я був запрограмований на те, що такі речі трапляються лише з жінками, тому було складно усвідомити чи розповісти про це в поліції, адже я думав, що мені не повірять", - каже він.
Зараз Алекс є виконавчим директором Survivors UK, благодійної організації, що пропонує підтримку чоловікам, хлопчикам та небінарним людям, які зазнали зґвалтування, сексуального насильства чи наруги.
Хоча жертвами сексуального насильства значно частіше стають жінки, за оцінками ресурсу з огляду злочинності в Англії та Уельсі, у 2020 році кожен 100-й чоловік зазнав тієї чи іншої форми сексуального насильства чи спроби нападу.
Минулого року суд в Манчестері засудив до довічного ув'язнення 36-річного Рейнхарда Синагу за зґвалтування щонайменше 48 чоловіків.
Слідство назвало Синагу найнебезпечнішим ґвалтівником в історії Великої Британії.
- Британець десять років ґвалтував чоловіків і знімав це на відео
- "І тут він почав мене душити". Чому насильство під час сексу стає буденним
Він чатував на чоловіків на підпитку біля барів та нічних клубів, заманював їх до себе додому, давав їм наркотичний препарат і ґвалтував.
Зґвалтування Синага знімав на відео і зберігав.
Мешкав ґвалтівник недалеко від того бару, де підійшли до Алекса.
Дослідження Survivors UK свідчить, що геї та бісексуали частіше страждають від сексуального насильства, ніж чоловіки загалом.
З 505 опитаних геїв і бісексуалів 47% заявили, що зазнали сексуального насильства, причому понад третина з них сказали, що не можуть нікому розповісти про те, що сталося.
"Важливо визнати, що велика частина домагань відбувається всередині нашого сексуального життя", - каже Алекс.
"Ми не хочемо підживлювати гомофобний стереотип про те, що геї й бісексуали більш розпущені або агресивні, але не можна забувати про квір-простори, де люди займаються сексом за обопільної згоди, але де кордони розмиті, - гей-бари, сауни, хімсекс (секс під впливом стимуляторів). Це складна, але важлива частина дослідження, [щоб зафіксувати це] без стигматизації конкретних сексуальних практик".
Лише кожен сьомий респондент повідомив в поліцію про сексуальне домагання. Близько чверті з тих, хто це зробив, відчули, що їм не повірили, або вирішили, що до їхньої скарги поставилися несерйозно.
"Мова йде про згоду. Хімсекс, наприклад, чи інший вид сексу, який не є гетеронормативним чи загальноприйнятим - секс з більш ніж одним партнером [наприклад] може бути надзвичайно стигматизованим", - каже Алекс.
"Тому, якщо хтось зазнає сексуального насильства за подібних обставин, він з меншою ймовірністю звернеться до поліції".
Благодійна організація з боротьби з насильством ЛГБТ+ Galop також підтримує людей, які пережили сексуальне насильство.
"Геї та бісексуали часто не розглядають себе або свій досвід в площині сексуального насильства. Крім того, існує дуже мало служб підтримки, які могли б їм допомогти", - каже виконавчий директор Galop Лені Морріс.
"З нашого дослідження ми знаємо, що багато хто взагалі ніколи не озвучить цю проблему, вважаючи за краще самостійно розібратися з тим, що сталося, без професійної підтримки. Ми повинні переконатися, що публічний розголос охоплює всіх жертв, що кожен, хто пережив сексуальне насильство, може отримати доступ до необхідної підтримки".
Лі [ім'я змінене] було 15 років, коли він потрапив до лікарні через самоушкодження - він намагався прийняти свою сексуальність.
Там він понад рік зазнавав сексуальних домагань з боку консультанта-чоловіка - і цей досвід, за його словами, призвів до багаторічних травм.
"Довгих десять років це негативно впливало на моє життя. Сексуальне насильство або жорстокість здавалися нормальним явищем, я не дуже добре дбав про себе".
"Я прагнув позбутися поганих думок і створив для себе ще одну проблему, зловживаючи наркотиками і сексом, щоб подолати глибокий дискомфорт і занепокоєння".
Коли Лі нарешті попросив про підтримку, то теж не знав, чи те, що з ним сталося, було сексуальним насильством.
"Можливо, я помилково вважав, що те, що він зробив зі мною, не є насильством - він же не бив мене, не ґвалтував, це не викликало великого внутрішнього протесту з мого боку".
Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!