На часі: чому зростає актуальність боротьби з контрабандою
Тема контрабанди товарів не раз ставала ключовою на засіданнях Ради національної безпеки і оборони. Митники постійно звітують про фіксацію спроб "протягнути" через кордон незадекларовані товари, а сама ця тема давно вже вийшла на найвищий державний рівень. Чому ж зростає актуальність боротьби з товарною контрабандою? І чи очікувати, що градус напруження з цієї теми все-таки спаде?
Понад 380 ящиків із сигаретами – такий улов у одного червневого дня виявили буковинські митники там, де за документами мала би бути заморожена вишня.
А в березні через один з портів намагалися провезти в Україну цілих 13 тонн сигарет з Об’єднаних Арабських Еміратів під виглядом… пластикових столів. І це лише декілька прикладів.
Згідно з нинішнім українським законодавством, це порушення називається "незаконне переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товару". В народі – товарна (а в даному разі підакцизна) контрабанда.
15 листопада цього року виповниться десять років відтоді, як в Україні декриміналізована контрабанда товарів. Це означає, що замість кримінального покарання за такий злочин накладається адміністративна відповідальність. Очікувалося, що в такий спосіб притягти зловмисників до відповідальності буде простіше. Але статистика за останні роки говорить про те, що такий розрахунок не підтвердився.
Таких випадків, як з псевдовишнями на кордоні з Румунією або з псевдостолами з ОАЕ, за позаминулий рік виявили понад 1,1 тис на загальну суму 1,6 млрд грн – це загальна кількість зафіксованих спроб незаконного перевезення товарів через кордон. Із року в рік ці цифри зростають, наприклад, в 2020-му це вже 1,2 тис випадків на 1,9 млрд грн. Втім, виявлені випадки – це лише невелика частина того, що насправді та в яких обсягах незаконно перетинає Український кордон.
У митниці скаржаться, що в рамках здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення суди закривають справи зі значною вартістю предметів правопорушень, а у представників відомства бракує повноважень задокументувати і довести обставини вчиненого правопорушення. Це унеможливлює притягнення зловмисників до відповідальності.
Цим, зокрема, президент пояснює необхідність криміналізації товарної контрабанди, про що йдеться в супровідних документах до законопроекту 5420.
Підтримка є
Команда Зеленського, та й сам президент, не рідко заявляли, що через контрабанду товарів щороку бюджет втрачає немаленьку суму – 300 млрд грн. При чому, значну частину контрабанди становить підакцизна група товарів – алкоголь, тютюн, пальне.
Виходячи з цих даних, Info Sapiens у червні провели опитування та методом телефонного інтерв’ю на мобільні телефони запитали в респондентів, чи погоджуються вони з ідеєю встановлення кримінальної відповідальності за контрабанду підакцизних товарів у великих та особливо великих розмірах.
За результатами опитування, 90% респондентів погодилися з такою ідеєю, тоді як 5% – не погоджуються і 5% – не змогли визначитися (вибірка складала 1 тис респондентів, а похибка - 3,1%).
Частка тих, хто підтримує кримінальну відповідальність за контрабанду підакцизних товарів, найвища серед респондентів найстаршої вікової групи 70+ років (97%), а частка тих, хто не підтримує, найвища серед респондентів наймолодшої вікової групи 18-29 років (9%), додають аналітики Info Sapiens.
Тим часом, у дослідницькому інституті "Kantar Україна" оприлюднили інші вражаючі цифри: частка нелегальних тютюнових виробів на ринку України у лютому 2021-го становила 12,8% проти 5,8% у лютому 2020 року. Це максимальний показник із 2011 року. "Рекорд" зумовлений переважно зростанням нелегального продажу призначених для експорту сигарет і продукції Duty Free.
"Зважаючи на цю ситуацію, ми в асоціації концептуально підтримуємо криміналізацію підакцизних товарів, хоча в цілому президентський законопроєкт в тому вигляді, як він є, може нашкодити більше, ніж принести користі", – розповідає координаторка податкового і митного комітетів Європейської бізнес асоціації Наталія Артемчук.
"Окрім того, контрабанда тютюнових виробів з України шкодить репутації нашої держави у відносинах із міжнародними партнерами. За даними дослідження KPMG, Україна є однією із країн топ-постачальників нелегальної тютюнової продукції на територію Європейського Союзу", – додають у ЄБА.
А що там в ЄС?
У багатьох країнах ЄС вже передбачена кримінальна відповідальність за контрабанду тютюнових виробів на рівні законодавства. І оскільки туди часто-густо контрабанда з України і прямує, Євросоюз ідею криміналізації всіляко підтримує.
"Криміналізація контрабанди товарів загалом та підакцизних товарів в цілому вітається інституціями ЄС. Застосування кримінального покарання за загальну контрабанду є тенденцією в ЄС і відповідає Директиві (ЄС) 2017/1371 Європейського Парламенту та Ради щодо боротьби з шахрайством, яка, зокрема, реалізує основу кримінальної відповідальності за контрабанду", – коментує Вітяніс Алішаускас, міжнародний ключовий експерт з митних реформ з Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM).
Криміналізація контрабанди має низку переваг, переконаний Алішаускас.
"Зі зростанням глобальної торгівлі зростає також контрабанда та різні види пов’язаних з нею шахрайств. Контрабанда спричиняє мільярди євро збитків для державних бюджетів, а також розповсюдження неякісних та небезпечних товарів, які стають причиною інших проблем, не пов’язаних безпосередньо з економікою", – пояснює експерт.
Однак ця ідея має й можливі ризики. У першу чергу, вони пов’язані з можливими зловживаннями з боку правоохоронних органів. Особливо якщо законодавство буде виписано не повністю чітко.
"Крім того, існує ймовірність, що кримінальне провадження займе набагато більше часу, ніж сьогоднішнє адміністративне провадження. І в такому випадку втрати від зменшення переміщення товарів через кордон можуть бути більшими, ніж наслідки боротьби з контрабандою. Отже, дуже важливо, щоб поріг кримінальної відповідальності не був низьким", – зауважує Вітяніс Алішаускас.
13 липня парламент таки прийняв за основу президентський законопроект про криміналізацію контрабанди. У профільному правоохоронному комітеті до другого читання його пообіцяли допрацювати, зокрема, підвищивши пороги настання кримінальної відповідальності. Щоправда, в бізнесу залишилися побоювання щодо іншого аспекту цього законопроекту – введення заразом і кримінальної відповідальності за недостовірне декларування.
У Спілці українських підприємців теж висловлюють багато побоювань.
"Однак законопроєкт №5420 містить багато дискрецій, як щодо розміру порушення, так і покарання (від штрафу до позбавлення волі), що створює підґрунтя для зловживань та корупції в правоохоронних органах", – зауважує вона.
Однак у EU4PFM переконані: приймати закон про криміналізацію контрабанди необхідно.
"І не можна не вітати той факт, що він був поданий з Офісу президента", – зауважує Алішаускас.
Разом з тим слід зробити все можливе, щоб зняти ті страхи, які мають деякі українські підприємці перед новим законопроектом, додає він.
За словами міжнародного експерта, європейська практика показує, що в довгостроковій перспективі це має позитивний ефект. Адже за великі обсяги контрабанди злочинці ризикуватимуть ув’язненням, а невеликі – будуть значно менш вигідними. Зрештою, застосування кримінального покарання за контрабанду спрямоване не на стягнення штрафів, а насамперед на зменшення кількості випадків контрабанди.
Автор: Аня Родічкіна