Український міномет: перспективи
Значною мірою нинішня гібридна війна Росії проти України стала кривавим змаганням артилерії. При цьому фахівці твердять, що саме міномет, зокрема 120 мм, несе чи не найбільші ушкодження з усіх артилерійських систем – нараховують аж до 3500 уламків, що більше, ніж у РСЗВ «Град». То ж, виправданим буде твердження, що в сучасних війнах роль міномету залишається вагомою. Взагалі міномет призначений для навісного обстрілу укритих цілей, а також для руйнування польових укріплень. Стрільба із мінометів на відстані до двох кілометрів є надзвичайно ефективною, особливо у місцевості з рельєфом та лісами. Показово, що міномети використовують й елітні структури. Наприклад, 60-мм міномети виробництва Сербії свого часу потрапили на озброєння Сил спеціальних операцій ЗСУ. Кажуть, що стріляють тихо, та дозволяє виконувати специфічні завдання.
Фото: СНБОМінометний почин: від радянської спадщини до власного міномету
Не дивно, що після розпаду Радянського Союзу на озброєнні в ЗС України були виключно радянські міномети, але з початком російсько-української війни військові спохватилися розробляти міномети власні, на їх базі.
Найбільш поширеними є міномети калібру 82 мм та 120 мм. Так, в ЗСУ станом на початок війни були старий радянський міномет БМ-37 (батальйонний міномет 1937 року), 2Б-14 «Поднос». А також і радянський автоматичний міномет 2Б9 «Васильок», прийнятий на озброєння ще у 1970 році. Заряджання у міномета 2Б9 «Васильок», касетне, а касета містить чотири міни. Оскільки міномет має механізм відкату, це дозволяє використовувати його для стрільби з автомобільного шасі – наприклад, з вантажівок. Дальності стрільби згаданих мінометів близько 4 км.
Звісно, зброярі спочатку пішли шляхом модернізації радянської спадщини. Зокрема, український переносний міномет калібру 82 мм КБА-48М було створено на базі радянського міномету 2Б-14 «Поднос». Розробником КБА-48М є ДП «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» (ДП «КБАО»). Цей міномет призначений для знищення живої сили противника, розташованої відкрито та в окопах. Водночас вояки вказують, що в разі використання на максимальні відстані цей міномет буде швидко зношуватися та виходити з ладу. Проблемним питанням експлуатації КБА-48М – було відсутність посадочних місць для обойми на стволі, внаслідок чого обойма двоноги ковзала по стволу при пострілах, збивався приціл, а щільне затягування обойми призводило до її поломки. Крім того, «Конструкторське бюро Артилерійське озброєння» розробило також міномет калібру 60-мм КБА-118 з дальністю стрільби 1500 м.
Міномет 2Б14 «Поднос»Ще один міномет калібру 82 мм УПІК-82 було створено Конструкторсько-виробничим підприємством «Українська бронетехніка». У 2018 році міномет УПІК-82 пройшов державні випробування і був прийнятий на озброєння ЗС України. На цей час вже понад 300 зразків поставлено у ЗСУ і активно експлуатуються українським військом. Варто додати, що це приватне підприємство просунулося й у розробках мінометних пострілів: 60 мм, 82 мм та 120 мм. А 60 мм постріл – це поки єдиний мінометний боєприпас українського виробництва, що пройшов державні випробування та поставлений на озброєння. В конструкції УПІК-82 враховано досвід експлуатації мінометів, удосконалено конструкцію, зменшено вагу, ствол обладнано посадочними місцями для обойми та ребрами охолодження.
Найбільш потужні міномети – калібру 120 мм. Саме вони користуються найбільшою повагою у військах, що воюють на передовій. «Якщо починають працювати міномети, БМП-1, БМП-2 – лише 120-им мінометом і можна на місце їх поставити», – цитувало наприкінці 2020 року «Радіо Свобода» заступника командира артилерії батальйону механізованої бригади ЗСУ із позивним «Гайдук».
Отже, з 2016 року на заміну радянського міномету калібру 120 мм 2С12 почали надходити міномети калібру 120 мм М120-15 «Молот». Він був розроблений на основі радянського міномета 2Б11 (створеного ще 1979 році та здатного вражати ціль на відстані 7 км) – на вимогу Міноборони, до речі. На жаль, «Молот» запам’ятався жахливими подіями. Так, у липні 2016 року під час стрільб на полігоні «Широкий лан» у Миколаївській області «Молот» вибухнув, в результаті загинув один і були поранені вісім військовослужбовців – це був перший відомий випадок детонації міномета цього типу.
Фото: argumentua.comАле через два роки, у липні 2018 року, внаслідок вибуху 120-мм міномета «Молот» під час навчань на Рівненському полігоні загинуло троє військовослужбовців, ще дев'ять осіб зазнали поранень. Після проведення експерименту 11 липня військова прокуратура озвучила три версії: людський фактор (подвійне заряджання міномета), неналежний технічний стан міномета «Молот», неналежний технічний стан міни, якою заряджали міномет.
Всього з 2016 року по вересень 2018 року відбулося 9 розривів мінометів «Молот», в результаті яких загинули 13 осіб і отримали поранення 30 осіб.
Однак проблеми «Молоту» на цьому не припинилися. У лютому 2019 року під час ведення вогню на сьомому пострілі вибухнув ще один 120-мм міномет: загинули два і поранено ще три військовослужбовці 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. Потім у листопаді того ж 2019 року в результаті вибуху ще одного 120-мм міномета «Молот» загинули два і поранено ще три військовослужбовці 128-ї окремої гірничо-штурмової бригади. А у червні 2020 року під час ведення вогню в результаті розриву міномета «Молот» загинули двоє військовослужбовців 24-ї бригади Збройних Сил України і ще два отримали мінно-вибухові травми. Також у червні 2020 року в результаті розриву ствола міномету «Молот» отримали поранення три військовослужбовці 30-ї бригади Збройних Сил України.
Ця сумна статистика вимусила Міністерство оборони України у серпні 2020 року повністю вивести з експлуатації «Молоти» калібру 120 мм. Але вже в 2021 році стало відомо, що міномет адаптують до боєприпасів НАТО, а заявив про це головний конструктор заводу «Маяк» Олександр Гордєєв. Також у січні 2021 року «Маяк» представив демонстраційний зразок міномета М120-16, який представляв собою модернізований варіант М120-15 «Молот» і призначався для його заміни.
На виробництві міномета 'Молот' на заводi «Маяк»«Завод «Маяк» бореться за те, щоб міномет «Молот» прийняли на озброєння, щоб наша армія не відмовилась від нього. На виробництво майже 300 одиниць витрачено великі кошти. У 2015-му його розробили і налагодили виробництво в дуже стислі терміни з недоліками, які нині ми вже усунули. Військове представництво перевіряє якість мінометів, потім міжвідомча комісія ухвалюватиме остаточне рішення щодо подальшої долі «Молота», – розповів О. Гордєєв.
Але у березні 2021 року на передових позиціях 59-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ стався черговий розрив ствола 120-мм міномета «Молот», в результаті чого загинули двоє військовослужбовців бригади і ще два отримали важкі поранення.
Між іншим, на підприємстві вважають, що українській армії потрібно ще близько 600 мінометів калібру 120 мм. Тому запланували оснастити «Молот» стандартними прицілами, які стоять на мінометах країн НАТО. Загалом підготовлено низку змін, які дозволять українському міномету використовувати міни держав-учасниць НАТО. Але поки що по відношенню до даної техніки у військового відомства зберігається настороженість. Та й у самих вояків – також.
Хоча завод «Маяк» планує виробляти мінометні міни, а саме в партнерстві з болгарською компанією Arsenal JSCo планує розробити й розпочати серійне виробництво мін калібром 160-мм. На підприємстві повідомляють, що ідея відродження виробництва таких боєприпасів виникла на ПАТ «Завод «Маяк», що входить до складу «Укроборонпрому», після вивчення досвіду застосування мінометів у військових конфліктах сучасності.
Міномети 'Молот' під час передачі Укроборонпромом техніки ЗСУПоказово, що не чекаючи «реабілітації» державного мінометного проєкту, 120-мм міномет нової конструкції почало розробляти приватне підприємство. А саме, йдеться про розробку приватного підприємства «Українська бронетехніка» міномету МП-120 – в рамках дослідно-конструкторської роботи УПІК-120.
Новітні ідеї: самохідний міномет українського виробництва
Загалом у 2020 році випробування почали проходити відразу три 120-мм міномети вітчизняного виробництва. Зокрема, «Бучарда» приватного підприємства «Старокраматорський машинобудівний завод», «МП-120» від «Української бронетехніки» та удосконалений і дещо перероблений «Молот» від «Укроборонпрому». Відомо, що ціна мінометів українського виробництва становить 500-600 тисяч гривень. А станом на середину 2021 року було завершено державні випробування міномету калібру 120 міліметрів МП-120 розробки підприємства «Українська бронетехніка». До речі, це поки єдиний міномет цього калібру, що успішно пройшов державні випробування в Україні.
Особливістю міномета МП-120 є принципово нова опорна плита, яка встановлюється горизонтально і може присаджуватися в землю пострілами. На відмінну від плити конічної форми не потребує додаткового часу на підготовку позиції і краще тримається в ґрунті при стрільбі. Нова конструкція двоноги покращує ергономічні властивості для навідника. Зменшено горизонтальну хиткість, поліпшено конструкцію амортизаторів. Запобіжник від подвійного зарядження отримав низку конструктивних змін, які покращили надійність його роботи. Слід зазначити, що саме вихід з ладу запобіжників на мінометах «Молот» призводили до того, що їх знімали, що в свою чергу призводило до випадків подвійного заряджання та розриву мінометів. Також, в конструкцію МП-120 впроваджено колісний хід з широкою колісною базою простої конструкції, що дозволяє буксирувати міномет за будь-якою машиною без додаткового обладнання.
Міномет нової конструкції МП-120Загалом цікаво, що «мінометна» тематика почала більше хвилювати приватну оборонну промисловість держави – вона, як відомо, відчутно перевершує державний сектор у гнучкості. Так, під час збройового форуму «Зброя та безпека-2021» Конструкторсько-виробниче підприємство «Українська бронетехніка» серед своїх новинок представило й мобільний мінометний комплекс «Смерека» калібру 120 мм з автоматичною системою ціле вказання та наведення. Розроблений він на базі бронеавтомобілю «Варта» (4х4). Дуже вагомим елементом цієї події є той факт, що міномет було розроблено на замовлення Міноборони.
«Смерека» з’явилася на світ за умов державного фінансування. Це важливий штрих, бо свідчить визнання з боку замовника нашого потенціалу. Наразі міномет проходить заводські випробування, а зацікавленість на виставці до нього була феєрична. Варто відзначити, що ми створюємо повністю свою, вітчизняну систему: це наша технологія, не імпорт. В ньому застосовані дуже складні технічні рішення, ми дійсно затягнули створення дослідного зразку на рік – внаслідок підвищеної складності», – прокоментував роботу генеральний директор КВП «Українська бронетехніка» Владислав Бельбас.
Час на приведення міномета «Смерека» на ціль становить всього 5 секунд, а час перенесення вогню на нову ціль – 15 секунд. Установка за 40 секунд розвантажує міномет, веде вогонь з автоматичним коригуванням прицілювання зі скорострільністю до 8-10 пострілів в хвилину і за 30 секунд може зібратися і покинути вогневу позицію. Комплекс розрахований на використання стволів мінометів МП-120 та УПІК-82, що розроблені ТОВ «Українською бронетехнікою». Дальність стрільби «Смереки» мінами калібру 120 мм до 7,2 км, калібру 82 мм до 4,2 км.
Мінометний комплекс «Смерека»Міномет обладнано системою автоматичного розгортання і складання та автоматичне горизонтальне і вертикальне наведення. Також є система отримання даних від зовнішніх джерел, типу АСУВ, «Простір», «Оболонь».
Що стосується самого бронеавтомобіля на базі якого створено міномет «Смерека», то це спеціалізований броньований автомобіль «Варта» розроблений згідно з потребами силових відомств України та підрозділів спеціального призначення для участі у військових конфліктах, антитерористичних операціях та в операціях об’єднаних сил. СБА «Варта» в 2015-2016 роках успішно пройшов визначальні відомчі випробування згідно програми і методики випробувань Міністерства оборони України, Національної гвардії України та Державної прикордонної служби України. «Варта» має балістичний захист від патрона БЗ калібру 7,62 мм і протимінний захист від підриву 6 кг тротилу. Машина оснащена автоматизованою системою підготовки до ведення вогню. Для бронювання використана шведська сталь з твердістю 560, що дозволяє без зниження бронестійкості зменшити вагу капсули автомобіля на 11 %, як наслідок збільшилася корисна вантажопідйомність.
Сама ідея створення самохідного 120-мм міномету потужна. Навіть, в СРСР вона не була вирішена – через надзвичайний удар на плиту під час пострілу. Вірніше, в Радянському Союзі напередодні його розпаду була створена НОНА – нове знаряддя наземної артилерії, яка стріляє мінами калібру 120 мм. Точна та універсальна. Але в Україні їх замало. А от розробники комплексу «Смерека» розв’язали проблему удару на плиту досить простим і креативним способом – через вивантаження міномету на платформу та підвішування ствола в противідкатних пристроях, така компоновка може покращити купчастість стрільби. Поява «Смереки» може суттєво посилити Сухопутні війська ЗСУ, Десантно-штурмові війська, і дозволить застосовувати новітні тактичні прийоми.
Бронеавтомобілі 'Варта' та 'Новатор' від 'Української бронетехніки'Звісно, що українські компанії мають сподівання, що держава буде купувати українські міномети, а не імпортувати їх. Втім, не все так просто. Зокрема, наприкінці 2020 року ЗМІ відверто заговорили про ймовірний імпорт мінометів ЕМ-120 – з Болгарії. Виробник, компанія EMCO, спеціалізується на ремонті та сервісному обслуговуванні військової техніки, зокрема 120-мм мінометів. Відомо, що у серпні 2020 року Міністерство оборони України провело перемовини щодо закупівлі мінометів ЕМ-120. Українські виробники у тендер не потрапили – тоді ще не були завершені державні випробування.
Але найбільш цікавим є інше. Зокрема, як повідомив інформаційний портал Ukrainian Military Pages, ЕМ-120 були запропоновані двома державними компаніями-спецекспортерами «Укроборонпрома». «Укрінмаш» запропонував ЕМ-120 по 773 тис. гривень (з урахуванням 3% комісії, іноземний постачальник дав їм пропозицію по 23,5 тис. євро), а «Укрспецекспорт» запропонував точно такий же міномет по 931 тис. грн (вже інший іноземний постачальник запропонував цей міномет по 28 тисяч євро). Із власних джерел авторові відомо, що у тендері брав участь ще й «Спецтехноекспорт», який пропонував той самий міномет за 703 тис. грн., але потім вибув із конкурсу за власним бажанням. У порівнянні з українськими мінометами, які коштуватимуть 15,5-18,5 тисяч євро, це відчутно дорожче.
Ресурс Ukrainian Military Pages надав і коментар військового відомства: «Генштабом ЗС України, в умовах потреби у закупівлі мінометів калібру 120 мм, визначено закупівлю мінометів калібру 120 мм, а саме міномету ЕМ-120 виробництва компанії EMCO, Республіка Болгарія, який відповідно до класифікатору НАТО має номенклатурний номер (NSN) 1015-50-000-8884 і є аналогом міномету 2Б11, який перебуває на озброєнні ЗС України».
Чи становить такий підхід замовника загрозу для вітчизняного виробника? У неформальній обстановці off record представники підприємств ОПК кажуть, що ризики останнім часом відчутно зростають. Український виробник для постачання своєї продукції держзамовникам має пройти 1-3 роки державних випробувань, розробити та затвердити розрахунково-калькуляційні матеріали, пройти повний комплекс перевірок, витратити багато коштів, а імпортний аналог може пройти це все без порівнянь чи випробувань.
Фото: Радіо СвободаЧи є справедливим такий підхід? Виробники впевнені, що ні. Зокрема, через те, що за фактом, закупівлі озброєнь в іноземних державах Україна не врівноважує торговельний баланс та стримує розвиток вітчизняних технологій.
Також закупівля озброєнь по імпорту народжує проблему ремонту та запасних частин. Імпортери, як правило, отримують найбільший прибуток саме з ремонту і обслуговування техніки. І тут нас будуть очікувати підводні камені. Навпаки, коли постачальник український – проблем із запчастинами не виникає і вартість ремонту буде суттєво нижчою.
Військові ж кажуть, що державу треба боронити сьогодні та зараз, тому такі рішення. Наприклад, під час круглого столу 18 червня 2021 року начальник Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України Ігор Чепков наголосив, що сьогодні в світі немає країни, яка б використовувала суто своє озброєння. «Імпорт є виправданим, коли ми не маємо технологій в державі, які імпортуємо», – додав він. Підсумовуючи, Ігор Чепков заявив, що сьогодні в Україні суттєво технологічне відставання. Це, безумовно, відповідає дійсності. Але якщо купуватимемо іноземне, наздогнати провідні країни буде неможливо. Потрібен не тільки баланс, але й розумне планування – менеджери ОПК твердять: за умов чітких орієнтирів здатні розробляти надсучасну техніку.