Космічна гонка Маска, Бренсона і Маска: все, що про це треба знати
З чого почався космічний туризм, за яких умов були створені три провідні приватні космічні компанії, чим вони відрізняються і що чекає на людство у найближчі десятиліття.
40 років знадобилось людству, щоб після Юрія Гагаріна відправити в космос першого туриста, і ще 20 років пішло на те, щоб приватні компанії навчились відправляти туристів в космос.
Вибухова суміш з дитячих мрій, таланту, наполегливості, доступу до високих технологій, ринку капіталу і державно-приватного партнерства дозволила одразу трьом американським інноваторам цього року започаткувати в США еру приватного космічного туризму.
"Колись я був дитиною, яка мріяла, дивлячись на зірки. Зараз я дорослий на космічному кораблі з безліччю інших чудових дорослих, які дивляться на нашу прекрасну, прекрасну Землю. Наступне покоління мрійників, якщо ми можемо зробити таке, лише уявіть, що можете зробити ви", — сказав мільярдер Річард Бренсон 11 липня під час польоту до межі космосу на космоплані VSS Unity.
Вже на 20 липня запланований ще один туристичний політ і цього разу за межу космосу. Компанія американського мільярдера Джеффа Безоса Blue Origin запустить екіпаж на борту своєї ракетно-капсульної системи New Shepard.
За два дні до польоту Річарда Бренсона в Blue Origin не втримались від "шпильки" в бік конкурента, який їх випередив, і назвали політ космоплану VSS Unity польотом в атмосфері Землі, а не в космосі.
Третій і найбільш амбіційний мрійник космосом, Ілон Маск, активно продовжує розробку багаторазового космічного корабля SpaceX Starship. За задумом інноватора, Starship буде здійснювати через космічний простір надшвидкі комерційні рейси між віддаленими діловими столицями світу, туристичні польоти навколо Місяця і на Місяць, а також колонізаційні польоти на Марс.
Отже, в 2021 році наступила нова ера в освоєні космосу – ера космічного туризму. Приватні компанії отримали доступ до космічного простору, між ними загострилась конкуренція, а ціна квитка на польоти в космічний простір знизилась в 100 разів.
Швейцарський фінансовий холдинг UBS в звіті за 2019 рік підрахував, що космічний туризм, як суборбітальний (Virgin Galactic, Blue Origin), так і орбітальний (на Міжнародну космічну станцію. – ЕП) разом, має потенційний ринковий обсяг до 2030 року в 3 млрд дол.
В консалтинговій компанії, що спеціалізуються на космічній галузі, Northern Sky Research, очікують, що до 2028 року суборбітальний ринок становитиме 2,8 млрд дол, а в період 2028-2038 років загальний дохід ринку становитиме 10,4 млрд дол, тоді як орбітальний – 610 млн дол і загальний дохід – 3,6 млрд дол.
З чого почався космічний туризм, за яких умов були створені три провідні приватні космічні компанії, чим вони відрізняються і що чекає людство.
20 мільйонів доларів за вісім днів у космосі
Першим космічним туристом став американський мільйонер Денніс Тіто, який заплатив за політ на Міжнародну космічну станцію 20 млн дол. 60-річний турист прибув на орбіту Землі 30 квітня 2001 року. Це стало кульмінацією мрії, яка в ньому жила ще з юності.
"Олівці почали плавати в повітрі, і я бачив чорноту космосу та кривизну землі, – Тіто радісно описує момент, коли ракета вперше вийшла на орбіту. – Я був в ейфорії. Я маю на увазі, це був найяскравіший момент у моєму житті – здійснення мрії всього життя, і тоді я знав, що ніщо і ніколи не зможе перевершити цю подію".
NASA довгий час виступало проти ідеї відправити цивільних у космос. Першим туристом повинна була стати американська вчителька Крісті Маколіфф, однак вона загинула під час запуску шаттла "Челленджер" в 1986 році. Після цього інциденту урядом США був прийнятий закон, який забороняв непрофесіоналам польоти в космос.
Однак в 1991, незадовго до розпаду СРСР, Тіто заговорив із Радянським Союзом про приєднання до космічної місії в якості звичайного громадянина, який заплатить за квиток.
Перемовини йшли багато років. Наприкінці 90-х космічна програма Росії гостро відчувала брак фінансування, тож Тіто активізував перемовини і вони виявились успішними.
28 квітня 2001 американець на російському космічному кораблі "Союз" разом з двома російськими космонавтами піднявся з космодрому Байконур в Казахстані на орбіту Землі. Наступний тиждень Тіто провів на борту МКС.
"Це було вісім днів ейфорії, — розповідає він. — Мені просто подобалося дивитись у вікно, знімати на відео Землю. Це було в десять разів краще, ніж я очікував. Це був найкращий досвід у всьому моєму житті, ці вісім днів".
Після Денніса Тіто на МКС літали ще шість туристів, серед яких була одна жінка. Останнім туристом в 2009 році став засновник і керівник компанії Cirque du Soleil Гі Лаліберте. Він заплатив за квиток 35 млн дол.
Саме в роки польоту першого космічного туриста в США з’явились три приватні компанії, які за 20 років навчились відправляти людей в суборбітальні і орбітальні польоти.
В 2000 році засновник Amazon Джеф Безос створив на своєму ранчо в штаті Техас аерокосмічну компанію Blue Origin. Від самого початку компанія була створена для розвитку космічного туризму.
В 2002 колишній співзасновник і акціонер PayPal Ілон Маск створив аерокосмічну компанію SpaceX (Space Exploration Technologies Corporation. – ЕП) зі штаб-квартирою в Каліфорнії. Його мета була більш абійціна – скоротити витрати на польоти в космос і відкрити шлях до колонізації Марса.
В 2004 британський підприємець, засновник корпорації Virgin Group Річард Бренсон створив в США компанію Virgin Galactic. Підприємець планував організовувати туристичні суборбітальні космічні польоти і запуски невеликих штучних супутників.
Як приватні компанії потрапили в космос
Успішний розвиток перелічених компаній, особливо SpaceX, в значній мірі зобов’язаний підтримці з боку уряду США і, зокрема, NASA.
Міністерство оборони США і NASA задовго до 2000-х років інтенсивно співпрацювали з приватними аерокосмічними корпораціями Lockheed Martin, Northrop Grumman, Boeing, North American Aviation. Остання створила експериментальний ракетоплан X-15, який ще в 1963 році з під крил літака-носія піднявся на висоту 107 км, що на 7 км вище межі космосу.
Проте ця співпраця відбувалась переважно в межах таємних військових проектів.
Все змінилось на початку "нульових". 1 лютого 2003 року сталась катастрофа шаттла "Колумбія", після якої США тимчасово припинили програму пілотованих польотів. Ця подія стала початком кінця програми "Спейс шатл", закриття якої відбулось в 2011 з останнім польотом шатлу "Атлантіс".
Після 2004 року американську космічну програму "лихоманило" кілька років, а фінансування деяких перспективних направлень скоротилось.
В 2009 була створена так звана "Комісія Огустіна" (її очолив колишній директор компанії Lockheed Martin Норман Огустін. – ЕП). Вона вивчала стан справ в області пілотованих космічних польотів.
Комісія в своєму висновку розглянула п'ять можливих варіантів розвитку космічної програми США. Пріоритетним був запропонований варіант залучення комерційних підприємств для польотів на навколоземну орбіту, в той час як NASA повинна була сконцентрувати зусилля на розвитку техніки для польотів за межі земної орбіти. Ці пропозиції в 2010 році були зафіксовані в проєкті бюджету на 2011 рік.
Протягом 2011-2015 роців уряд США виділив комерційним підприємствам для створення пілотованих космічних кораблів понад 6 млрд дол.
Між тим, ще раніше, не очікуючи глобальних рішень від керівництва країни, NASA почало на конкурсній основі фінансувати перспективні приватні проєкти з доставки вантажів на навколоземну орбіту.
Так, в 2006 році SpaceX провалив перший запуск ракети-носія Falcon 1, однак вже через кілька місяців компанія стала одним з переможців у конкурсі програми NASA Commercial Orbital Transportation Services (створення ракетної системи доставки вантажів на МКС. – ЕП) і отримала сумарне фінансування в розмірі близько 396 млн дол для розробки і демонстрації ракети-носія Falcon 9 і вантажного корабля Dragon.
Через два роки SpaceX і NASA підписали контракт на 1,6 млрд дол на постачання вантажів на МКС.
В свою чергу Blue Origin в 2012 році проводило на базі NASA випробування двигуна для ракети-носія багаторазового використання під назвою New Glenn. В 2020 стало відомо, що багаторазова ракета New Glenn приєднається до флоту комерційних ракет-носіїв NASA для польотів у середині 2020-х років. Напередодні відповідний контракт підписали Blue Origin і NASA.
Суборбітальний туризм
Керівництво Virgin Galactic сподівається, що масові суборбітальні космічні польоти почнуться до 2022 року. Компанія вже кілька років продає квитки на такі польоти по 250 тис дол.
Сьогодні Virgin Galactic отримала завдатків на понад 80 млн дол, а кількість бажаючих перевищує 600 осіб.
Завдаток в розмірі 10 тис дол вніс Ілон Маск. Українці серед бажаючих також є, міський голова Дніпра Борис Філатов заявив, що купив квиток ще в 2009 році за 200 тис дол.
Як Бренсон здійснив перший космічний польот
"Уже 11 липня, як і обіцяв Річард Бренсон, він першим у нашій команді "Virgin Galactic" летить у космос, щоб особистим прикладом показати успіх нашого проекту. Мій номер - 146-й", – заявив Філатов недавно.
Схема суборбітального польоту туристів Virgin Galactic
Джерело: wikipedia.orgОдним з космічних туристів, які 20 липня разом з Безосом полетять в суборбітальний політ на багаторазовому космічному кораблі New Shepard, стане 18-річний нідерландець Олівер Деймен.
Планувалося, що у космос полетить його батько Джо Деймен, засновник та голова компанії Somerset Capital Partners, який оплатив квиток вартістю трохи менше 28 млн дол. Однак Джо Деймен повідомив, що не зможе полетіти у космос через "занадто щільний графік" та передає місце своєму синові. Компанію Джо Деймену составлять Джефф Безос, його брат та 82-річна пілотеса Мері Фанк.
Польоти New Shepard призначені для перевезення пасажирів по прямій вгору-вниз, яка на короткий час перевищує 100 км. 100 км над рівнем моря – це так звана лінія Кармана, яка є умовною межею між атмосферою Землі та космосом.
New Shepard висотою 18 м і шириною 4 м є багаторазовим космічним апаратом. Бустерна установка піднімає герметичне пасажирське судно на висоту приблизно 76 км. Імпульс підносить капсулу вгору в космос, перед тим як вона опуститься на землю під трьома парашутами. Ракета-носій також повертається додому.
Тривалість польоту New Shepard становитиме всього 11 хвилин, а його управління буде повністю дистанційне. Фактично, в цьому літальному апараті навіть немає органів управління, які дозволяють його пілотувати.
За оцінками експертів, в майбутньому квиток New Shepard коштуватиме 200-250 тис дол. Вартість квитка Джо Деймена в 28 млн дол обумовлена тим, що він продавався на аукціоні.
Орбітальний туризм на МКС від NASA
В середині 2019 року NASA анонсувало відкриття своєї секції на Міжнародній космічній станції для туризму та інших ділових заходів. NASA планує відправляти туристів на МКС за 58 млн дол.
За словами Робіна Гейтса, заступника директора МКС, в рік буде проводитися до двох коротких приватних місій. Приватним астронавтам буде дозволено залишатися на МКС на термін до 30 днів, подорожуючи на американських космічних кораблях Crew Dragon (SpaceX) і CST-100 Starliner (Boeing, Bigelow Aerospace).
Перший корабель уже пройшов сертифікацію NASA і став першим комерційним космічним лайнером з ліцензією. Випробування другого корабля – CST-100 Starliner від Boeing – затримується. Запуск запланований до січня 2022 року.
За даними компанії Axiom Space (американська компанія, виробник модулів та компонентів орбітальних станцій, – ЕП), до екіпажу увійдуть віцепрезидент Axiom Space, колишній астронавт NASA Майкл Лопес-Алегріа (він буде пілотом и командиром місії), американський підприємець Ларрі Коннор (пілот місії), канадський інвестор і меценат Марк Паті та ізраїльський інвестор і філантроп, колишній пілот ВПС Ізраїлю Ейтан Стіббе.
Станція обертається навколо Землі на висоті приблизно 400 км. Передбачається, що учасники місії проведуть на борту американського сегмента МКС приблизно 8 днів. Космічні туристи братимуть участь у науково-дослідницьких та благодійних проєктах.
За даними Голосу Америки, кожен з туристів заплатить за подорож по 55 млн дол.
Космічні перельоти на Землі, польоти навколо Місяця і на Марс
Найбільш вражаючі перспективи для космічного туризму відкриває багаторазовий космічний корабель Starship, який зараз тестує SpaceX.
В 2017 році Ілон Маск представив у своєму твіттері відеопрезентацію транспортної системи з використанням прототипу Starship для далеких перельотів на Землі. Відповідно до презентації, ракета повинна літати зі швидкістю 6,9 кілометрів на секунду через космічний простір. Це означає, що з Нью-Йорка до Лондона можна буде дістатися за 20 хвилин, а з Лос-Анджелеса до Токіо – за 40 хвилин.
За словами Ілона Маска, ціна суборбітального польоту на ракеті зрівняється з ціною подорожі бізнес-класом на літаку. Передбачається, що Starship в такій конфігурації буде розрахований на перевезення 100 пасажирів.
Вже проданий перший туристичний політ навколо Місяця на кораблі Starship. Політ, запланований на 2023 рік, придбав японський мільярдер Юсаку Маедзава. Він збирається взяти з собою від "шести до восьми діячів мистецтва" з усього світу.
"Їх попросять створити якісь твори після повернення на Землю. Ці шедеври надихнуть мрійників у всіх нас", – пояснив бізнесмен капітал якого оцінюється в 3 млрд дол.
Сума, яку він заплатив за політ навколо Місяця, не розголошується.
Квитки в космос будуть коштувати тисячі доларів?
Космічних польотів за чотиризначними і навіть п’ятизначними цінам не буде найближчим часом.
Наразі неможливо сказати напевно, коли космічні польоти стануть доступними для широких мас, але більшість сходяться на думці, що, в кращому випадку, це відбудеться через десятки років.
Проблема в тому, що космічні кораблі розраховані лише на кілька осіб.
"Перші літаки перевозили дуже мало людей, – пояснює власник американської космічної консалтингової фірми Astralytical Лаура Форчик. – Уявіть, якими були б тарифи на авіаперевезення, якби літаки все ще перевозили лише кілька людей".
"Якщо ви хочете знизити ціну з 250 тис дол до чотирьохзначних цифр, як авіакомпанія, ви повинні розподілити витрати на значно більше осіб", – додає аерокосмічний аналітик Bank of America Рон Епштейн.
Наразі доставити багато людей у космос одним рейсом надзвичайно складно.
"Ці зусилля вимагають величезної кількості палива та енергії, щоб підняти кожен фунт. Відповідних технологій сьогодні просто не існує. Також потрібно мати значний попит на космічні подорожі, щоб заповнювати ці місця, незалежно від ціни. Єдиний спосіб отримати такий обсяг клієнтів – зробити космічний туризм частиною транспортної мережі", – констатує Рон Епштейн .