"Моральний борг". Як дружба Німеччини з Росією розділяє Європу - BBC News Україна
Як дружба Німеччини з Росією розділяє Європу - Financial Times
16 лютого 2021
Підпис до фото,
В останньому інтерв'ю президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр став на захист "Північного потока-2"Покращуючи відносини з Росією, Німеччина ігнорує занепокоєння з боку країн Центральної та Східної Європи, пише Financial Times.
Відносини Німеччини з Росією глибоко обтяжені історією. У червні цього року виповниться 80-та річниця вторгнення армії Гітлера до Радянського Союзу, після чого сталися запеклі бої та військові злочини, які досі впливають на імідж Німеччини та її офіційне ставлення до Росії.
Але нічого з того не має слугувати виправданням для заяв, які зробив президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр минулого тижня про німецько-російські відносини, зазначає оглядач FT Тоні Барбер.
В інтерв'ю німецькому виданню Rheinische Post Штайнмаєр захищав проєкт "Північний Потік-2", назвавши його "одним із останніх мостів між Росією та Європою" на тлі погіршення дипломатичних відносин та ситуації в галузі безпеки.
Штайнмаєр заявив, що "для нас, німців, існує інший вимір", нагадавши про загибель 20 мільйонів радянських громадян під час Другої світової війни.
"Це не виправдовує жодних порушень у російській політиці сьогодні, але нам не варто випускати з уваги ширшу картину", - зазначив він.
Проблема зі словами Штайнмаєра на захист "Північного потоку-2" про те, що це нібито виплата морального боргу Росії, полягає в тому, що президент не згадав про інші країни, які постраждали від дій нацистів, пише FT.
- Вбивства, стеження і погрози. Як Росія та інші країни переслідують опонентів за кордоном
- В Німеччині по-іншому заговорили про Північний потік. Все через Навального
- Що таке "формула Штайнмаєра"? Розповідаємо коротко
Росія стала правонаступницею Радянського Союзу у Раді безпеки ООН в 1991 році, але це не є єдина країна-наступниця, якщо мова йде про моральний борг. Про це нагадав посол України у Німеччині Андрій Мельник.
Справді, список європейських країн, які могли б говорити про те, що Німеччина має перед ними моральний борг, є надзвичайно довгим і виходить за межі колишнього СРСР.
Без сумнівів, колишня Західна Німеччина та возз'єднана Німеччина після 1990 року виплатила компенсації за нацистські злочини з високим почуттям відповідальності.
Але заяви Штайнмаєра вказують на те, що Росія залишається особливим випадком для багатьох німецьких політиків та бізнесменів, пише оглядач FT.
Партнерство Німеччини з Росією в проєкті "Північний потік-2" викликає побоювання у Центральній та Східній Європі, де історична пам'ять триває століттями.
"Північний потік-2" не несе загрози територіальної анексії або військової агресії, але для країн, які розташовані між Німеччиною та Росією, це схоже на ще одну домовленість за їхніми спинами, ще й зі скандальною відсутністю уваги Берліна до їхнього занепокоєння.
Наслідки для Євросоюзу можуть бути значними. ЄС прагне діяти як стратегічно зрілий союз, що має послідовну, спільну політику в галузі закордонних справ та безпеки. Але для країн Балтії, Польщі та інших "Північний потік-2" став уроком про те, як не варто довіряти свою свободу туманній концепції безпеки ЄС, коли Німеччина наполегливо прагне двосторонніх домовленостей з Росією.
Для країн Центральної та Східної Європи важливим захисником їхньої незалежності є не ЄС, а США, пише оглядач FT.
Всебічна підтримка
Особливістю відносин Німеччини з Росією є широка підтримка з боку різних німецьких партій.
Канцлерка Ангела Меркель підтримала санкції ЄС проти Росії за окупацію Криму в 2014 році та за збройне вторгнення на схід України, але вона підтримує і "Північний потік-2", зазначає FT.
Підхід Арміна Лашета, нового лідера Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Меркель, здається менш витонченим. Коли російський президент Володимир Путін захоплював Крим, Лашет критикував "антипутінський популізм" у Німеччині.
Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас, який належить до Соціал-демократичної партії (СДП), пояснює угоди Берліна з Москвою тим, що західні країни повинні бути обережними, аби не штовхати Росію до тіснішої економічної та військової співпраці з Китаєм.
Підпис до фото,
Депутати від ультраправої "Альтернативи для Німеччині" на зустрічі з лідером кримських сепаратистів Сергієм Аксьоновим у 2018 році тримають прапор цієї політичної сили з написом "Кінець санкціям щодо Криму"Правопопулістська партія "Альтернатива для Німеччини" та партія "Ліві" здебільшого не погоджуються з ХДС та СДП, але тільки не в питанні зближення з Росією.
"Але що Кремль дає Німеччині у відповідь?" - питає оглядач FT.
У 2015 році Бундестаг став жертвою кібератаки, в якій німецька влада звинуватила Росію.
Чотири роки по тому колишнього чеченського лідера вбили в Берліні - як стверджують прокурори, за наказом російської влади.
Тож аргумент про те, що тісні економічні та енергетичні відносини з Росією приносять дивіденди європейській безпеці виглядають сумнівними, принаймні в часи Путіна. Питання, яке німецькі політики мають поставити собі, - це не те, наскільки великим є моральний борг їхньої країни перед Росією, та чи приносить "Північний потік-2" та інші "мости" до Росії якісь цінні результати, підсумовує FT.
Огляд підготувала Ганна Чорноус, Служба моніторингу BBC
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!