Тероборона: Рада почала створювати рух опору та національний спротив на випадок вторгнення - BBC News Україна
Тероборона: Рада почала створювати рух опору та національний спротив на випадок вторгнення
7 хвилин(и) тому

Верховна Рада проголосувала за нову структуру територіальної оборони та створення руху опору.
Про це йдеться у законопроєкті "Про основи національного спротиву", який ухвалили у першому читанні 292 голосами.
Ініціатива подана президентом Володимиром Зеленським.
Через це чисельність Збройних сил України мають збільшити на 11 тисяч кадрових військових - до 261 тисяч.
- Резервісти: Зеленський зможе без мобілізації призивати тих, хто вже відслужив
- Нова українська зброя - 2021. "Стелс-дрон", БТР-4 для морпіхів і "роботоносець"
Національний спротив
Національний спротив - це частина концепту "всеохоплюючої оборони України".
Саме так це прописано у нещодавно ухваленій Стратегії воєнної безпеки України, яка відводить серйозну роль територіальній обороні в кожній області та руху опору, який віддалено можна порівняти з партизанським рухом.

Тож закон про національний спротив передбачає три елементи.
Перший - війська територіальної оборони.
Фактично це легка піхота, яка може допомагати основним силам ЗСУ охороняти важливі об'єкти або кордон, чергувати на блокпостах або ж протидіяти диверсантам чи іншим незаконним групам на своїй території.
Інша функція тероборони - допомога при надзвичайних ситуаціях.
Тероборона має підпорядковуватися командуванню ЗСУ через командувача військ територіальної оборони.
Другий елемент національного спротиву - рух опору.
Його завданнями є створення осередків опору та "перешкоджання діям військ агресора".
Окрім того, рух опору може долучатися до спеціальних операцій, зокрема розвідувальних чи інформаційно-психологічних.
Тому рух опору планують підпорядкувати Силам спецоперацій та формувати з добровольців.
Нарешті третій елемент - підготовка громадян до національного спротиву.
Вона передбачає створення відповідної системи підготовки, військово-патріотичне виховання.
А також "підготовку населення до умов життєдіяльності в районах ведення (воєнних) бойових дій".
Загалом же всі три елементи - тероборона, рух опору та підготовка громадян - підпорядковуються верховному головнокомандувачу, тобто президенту.
Саме президент і значиться автором законопроєкту "Про національний спротив".
Збільшення кількості ЗСУ

Офіційне закріплення "національного спротиву" вимагає збільшення чисельності Збройних сил.
З 2015 року вона становила 250 тис. осіб, зокрема 204 тис. кадрових військовослужбовців, а решта - цивільні люди у структурі ЗСУ.
З ухваленням закону про "Про основи національного спротиву" депутати планують збільшити чисельність ЗСУ на 11 тис. - до 261 тис.
У пояснювальній записці вказується, що саме з цих 11 тис. військових формуватимуть окремий рід сил - Сили територіальної оборони ЗСУ. Кількість цивільних при цьому не збільшують (тобто, кадрових військових в армії буде 215 тисяч).
Водночас автори уточнюють, що це розширення стосуватиметься також Сил спеціальних операцій "в інтересах формування руху опору".
Волонтери і місцева влада

Підготовка закону про територіальну оборону та руху опору триває вже кілька років.
Раніше над нею працював заступник секретаря РНБО Сергій Кривонос - його звільнення з Радбезу в кінці 2020 року пояснювали нібито "провалом" підготовки законопроєкту про тероборону.
Але ті напрацювання у підсумку зібрав у своєму законопроєкті "Про територіальну оборону" депутат від "Голосу" та ветеран "Правого сектору" Андрій Шараськін.
Однак цей законопроєкт до сесійної зали наразі так і не дійшов.
Опоненти ініціативи президента про національний спротив стверджують, що вона має низку суттєвих недоліків.
Наприклад, у частині підготовки громадян до спротиву ніяк не згадуються волонтерські і громадські організації, хоча саме вони зараз відіграють ключову роль під час регулярних тренувань добровольців територіальної оборони.
Крім того, в "Голосі" критикують і підхід щодо ролі місцевої влади.
"Щоб засоби опору були ефективними в разі потреби, потрібно більше розвивати саме структуру самооборони, а по-друге, більше залучати органи самоврядування і місцеву владу. Чого в законі про національний спротив немає", - пояснив у ефірі каналу "Україна 24" депутат від "Голосу" Сергій Рахманін.
Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!