30 тисяч отримають не всі. Як змінились зарплати та пенсії для військових з 1 лютого
З чого складаються виплати військовим, чому держава урізала частину зарплат, що саме змінилося та як це вплине на пенсії нинішніх і колишніх військових.
Що сталось?
Наприкінці січня в Міністерстві оборони заявило, що щомісячні доплати у 30 тис грн, які з лютого 2022 року нараховувалися всім військовим, тепер отримуватимуть не всі.
Світлою стороною рішення Міноборони стало збільшення мінімального грошового забезпечення для захисників до 20 тис грн. Та цього виявилось недостатньо.
Рішення викликало хвилю непорозумінь та обговорень з боку військових: наскільки це справедливо, чому держава пішла на такий крок, кого стосуватимуться зміни.
ЕП дає відповіді на ці питання, а також пояснює, як працює грошове забезпечення військових, що і для кого змінилося з 1 лютого та як це вплине на пенсії військових.
З чого складаються виплати військовим?
Під час дії воєнного стану військовослужбовцям виплачуються:
- грошове забезпечення (аналог заробітної плати);
- щомісячні надбавки, встановлені на період воєнного стану (30 тис грн, 50 тис грн або 100 тис грн).
Грошове забезпечення, у свою чергу, складається з двох частин:
- основне – включає посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавку за вислугу років;
- додаткове – надбавки (наприклад, за службу у гірських регіонах або на острові Зміїний, за службу в силах спеціальних операцій, спортивні чи наукові звання тощо).
Звідки взялися надбавки у 30 тис грн?
Додаткові виплати військовослужбовцям, за ініціативи президента Зеленського, уряд запровадив у перші ж дні широкомасштабного російського вторгнення.
"Ми будемо платити нашим військовослужбовцям, які тримають в руках зброю, по 100 тисяч гривень на місяць. Не для того, щоб вони казали дякую, а для того, щоб вони знали, що країна їм точно вдячна", – казав Зеленський у зверненні 27 лютого 2022 року.
Наступного дня уряд ухвалив постанову, якою запровадив два види доплат військовослужбовцям:
- анонсовані президентом 100 тис грн – для всіх, хто на передовій та безпосередньо воює з ворогом;
- 30 тис грн – для решти військовослужбовців, які не перебувають на передовій.
Доплата у 30 тис грн стосувалася дуже широкого кола військовослужбовців та працівників силових структур. Крім бійців Збройних Сил України та Нацгвардії, її отримували, наприклад, працівники Служби безпеки (СБУ), Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Управління держохорони, Держспецзв’язку, Державної служби надзвичайних ситуацій (ДСНС) та поліцейські.
Крім цього, виплати поширювалися на строковиків та курсантів вищих військових навчальних закладів, які перебували за межами зони бойових дій та не виконували бойових завдань.
Що змінилося для військових з 1 лютого?
По-перше, мінімальний розмір грошового забезпечення (тобто першої, основної, частини доходів військових) для ЗСУ та Нацгвардії підвищили до 20,1 тис грн на місяць, а для працівників ДСНС та Нацполіції – до 17 тис грн.
Як пояснював в інтерв’ю УП міністр оборони Олексій Резніков, до 1 лютого "стрілець отримував 13 тис грн, а після – 20 тис грн".
Зауважимо, що надбавка за вислугу років, за таємність та премія нараховуються як відсоток до посадового окладу, а відтак підвищення рівня окладу ще сильніше вплине на збільшення загального грошового забезпечення військовослужбовця.
По-друге, змінюються умови отримання додаткової щомісячної грошової винагороди у 30 тис грн.
Якщо до 1 лютого її отримували всі службовці Сил оборони, зокрема поліцейські, співробітники НАБУ, Держспецзв’язку тощо, то з 1 лютого – лише військовослужбовці, які виконують бойові завдання згідно з наказами чи розпорядженнями.
Йдеться не лише про тих військових, які перебувають безпосередньо у районах ведення бойових дій – все залежить від завдань, які вони виконують. Так, під виплати у 30 тис грн підпадають військові, які виконують завдання:
- у складі угруповань військ чи резерву Головнокомандувача ЗСУ, у складі пунктів управління Генштабу, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ;
- з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури;
- із забезпечення підрозділів в районах ведення бойових дій згідно з логістичними розпорядженнями.
Резерв Головнокомандувача ЗСУ – управління чи штаби окремих угруповань військ, які створюються за рішенням Головнокомандувача або начальника Генштабу для виконання бойових завдань, що раптово виникають, а також для підсилення чи заміни підрозділів зі складу угруповань військ на загрозливих напрямках або у разі втрати ними боєздатності.
Тож, навіть якщо військовий не перебуває в зоні бойових дій, наприклад, під час ротації, але виконує бойові завдання згідно з наказом – він чи вона також мають право на виплату у 30 тис грн. Важливо, що надбавка виплачується тільки за період виконання бойових завдань.
Крім того, надбавку у 30 тис грн отримуватимуть військовослужбовці, відряджені до військових адміністрацій у районах ведення бойових дій.
По-третє, з 1 лютого передбачена надбавка у 50 тис грн для військових, які виконують бойові завдання в складі органів військового управління, який здійснює управління підрозділами першого ешелону оборони або наступу на лінії зіткнення. Перелік цих органів затверджує Головнокомандувач або начальник Генштабу.
Хто не отримуватиме 30 тис грн?
У Міноборони пояснили, що зміни торкнуться лише військовослужбовців та співробітників системи Міністерства внутрішніх справ, які перебувають поза зоною бойових дій, а також строковиків і курсантів військових ВИШів, офіцерів управлінь і штабів, "а також деяких інших категорій".
Іншими словами, без доплат залишаться всі, хто не несе службу у складі угруповань Сил оборони або резерву Головнокомандувача і перебувають поза межами районів ведення бойових дій.
"Це можуть бути навчальні центри, органи військового управління, тилові бази тощо", – пояснив начальник відділу грошового забезпечення та заробітної плати Міноборони Олег Рогаль для АрміяInform.
Також ці виплати не передбачені у час навчань за кордоном чи період відпустки.
Хто отримуватиме 100 тисяч?
З виплатою у 100 тис грн все майже без змін. Її й надалі отримують військові, які беруть безпосередню участь у бойових діях в районах їх ведення та виконують бойові завдання. Також її отримуватимуть:
- льотчики, які здійснюють польоти у районах ведення воєнних дій;
- військові у складі підрозділу ракетних військ і артилерії у районах ведення бойових дій;
- військові, які виконують завдання з вогневого ураження повітряних та морських цілей противника у районах ведення бойових дій;
- моряки, які виконують завдання кораблями, катерами, суднами поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування та місць тимчасового базування;
- медичний персонал медичних частин та підрозділів у районах ведення воєнних дій.
Також ці 100 тис грн нараховуються:
- (родичам) загиблих військовослужбовців, за місяць, у якому ті загинули;
- (родичам) захоплених в полон (крім тих, які добровільно здалися) або є заручниками, безвісно відсутніми, за час перебування в полоні/безвісно відсутніми;
- у зв'язку з отриманим на службі пораненням (наприклад, контузією, травмою, каліцтвом) з дня отримання такого поранення.
Як все це впливає на пенсії та стаж військових?
Для військових, яким скасували додаткові виплати у 30 тис грн, в обрахунку пенсій нічого не зміниться. Адже пенсії для військовослужбовців обраховуються з повного обсягу щомісячного грошового забезпечення (разом із надбавкою за вислугу років, доплатами, преміями тощо).
Грошова винагорода у 30 тис грн, 50 тис грн чи 100 тис грн не належить до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, тож вона не включається до обрахунку, пояснили ЕП у Пенсійному фонді.
Тобто, грошова винагорода ніяк не вплине на розмір пенсії військового.
Як розраховуються пенсії для кадрових військовослужбовців?
Страховий стаж – це період, за який роботодавець сплачує ЄСВ за співробітника. Проте для кадрових військових обрахунок пенсій та страхового стажу працює не так, як для цивільних.
По-перше, військові мають право на пенсію за вислугою років, якщо вони звільнилися після досягнення 45 років та мають 25 років страхового стажу, але лише за умови, що не менше ніж половину з них становить служба.
Друга відмінність полягає у тому, як "військові" пенсії розраховуються.
Якщо після призначення пенсії військовослужбовцю А у нині воюючого військовослужбовця Б за прирівняною посадою змінюється розмір хоча б одного з видів грошового забезпечення, пенсія того, хто уже не служить, також повинна бути перерахована.
Тобто, якщо чинним військовим підвищують посадові оклади, пенсії колишніх військових теж зростають.
Крім того, як і "цивільні" пенсії, вони індексуються з урахуванням темпів інфляції та зростання середньої заробітної плати в країні.
З порядком перерахунку пенсій військових можна ознайомитись тут.
А що з пенсіями мобілізованих військовослужбовців?
Наразі мобілізовані українці складають значну частку в структурі Сил оборони.
"Військові" пенсії призначаються лише у випадку, якщо з 25 років страхового стажу людина понад половину провела на службі. Якщо ж людина відслужила менше – отримує "цивільну" пенсію, не "військову", як це передбачено для кадрових військовослужбовців.
Тобто, це означає, що період служби ніяк не впливатиме на розмір пенсії військовослужбовців, мобілізованих до кінця воєнного стану. Для них цей період зараховуватиметься у страховий стаж за звичайним місцем роботи.
Проте є інша перевага: моблілізовані так само матимуть статус учасника бойових дій, що дає їм право раннього виходу на пенсію за віком: для чоловіків – у 55 років, для жінок – у 50 років, за наявності 25 років та 20 років страхового стажу відповідно.
Мобілізація може створити проблеми для пенсійної системи. Про що йдеться?
По-перше, пільга, яка дозволяє учасникам бойових дій виходити на пенсію раніше, може призвести до зменшення працюючого населення після війни, адже право на дострокову пенсію отримає переважна частина мобілізованих. І хоча наразі інформація про їхню чисельність непублічна, однак, напевно, йдеться про сотні тисяч осіб.
Як наслідок, у майбутньому кількість пенсіонерів різко зросте, при цьому кількість працівників, які сплачують внески до Пенсійного фонду – знизиться.
Посилює цю проблему й демографічна криза, яку спричинила масова міграція українців, перш за все неповнолітніх, за кордон. Адже через міграцію платників внесків до Пенсійного фонду у майбутньому ставатиме ще менше, через що дефіцит коштів на пенсійне забезпечення зростатиме.
Українські мігранти підіймають економіку Європи. Що буде з Україною без них?
Навіть без міграції та мобілізації пенсійна система України була приречена на банкрутство, про що неодноразово говорили урядовці найвищого рівня. Наразі її перспективи виглядають ще більш туманними.
Це дедалі гучніше ставить перед владою питання про ухвалення непопулярних заходів, зокрема – скасування пільгових режимів виходу на пенсію та підвищення пенсійного віку.
По-друге, оскільки військові пенсії прив'язані до розміру грошового забезпечення чинних службовців, то збільшуючи це забезпечення держава автоматично має підвищувати пенсії для понад пів мільйона осіб, які раніше проходили службу у 14-ти силових органах.
Відтак, тиск на Пенсійний фонд зростає, що ставить під сумнів його здатність виплачувати пенсії всім пенсіонерам.
Чому держава вирішила урізати частину виплат?
Глобальна причина, чому держава вирішила переглянути систему доплат військовим – брак коштів у бюджеті, який виникає навіть попри безпрецедентні обсяги міжнародної підтримки.
"Війна тягнеться, пішов другий рік, у нас сьогодні багато бізнесу не працює, податки не платяться, а треба купляти зброю, кількість Збройних сил величезна, треба їх забезпечувати, вдягати, харчувати і так далі. Бюджетні спроможності у нас мінус по відношенню до того, скільки ми заробляємо", – пояснював Олексій Резніков.
Після початку великої війни доходи бюджету впали. Серед причин: знищення та захоплення низки великих промислових підприємств, зменшення доходів населення, міграція, скорочення споживання, а також запровадження податкових пільг (зокрема, звільнення імпорту від ПДВ та мит).
Водночас запровадження додаткових доплат військовим та збільшення їхньої кількості через мобілізацію суттєво збільшили видатки. Як наслідок, дефіцит бюджету у 2022 році зріс майже до 1 трлн грн.
У 2023 році уряд заклав у бюджет дефіцит в 1,3 трлн грн – приблизно стільки ж, скільки держава планує зібрати податків. Іншими словами, цьогоріч власними силами Україна профінансує лише половину всіх видатків. Решту влада розраховує отримати від міжнародних партнерів.
Україна хоче отримати від МВФ ще 16 мільярдів доларів. Чи буде нова програма?
Ситуацію з фінансуванням видатків ускладнює те, що міжнародну допомогу уряд не може використовувати на оборону – такими є умови, на яких надають кошти для покриття дефіциту бюджету. Це означає, що фінансувати грошове забезпечення військовослужбовців Україна може виключно за рахунок податків або внутрішніх запозичень.
Війна ще не закінчена. Це означає, що податкові доходи можуть суттєво впасти навіть відносно закладеного на цей рік показника – внаслідок подальшого руйнування підприємств, проблем з енергетикою, логістикою тощо.
Так само можуть суттєво вирости й державні видатки – як на усунення створених Росією проблем, так і на утримання Сил оборони, чисельність яких продовжує зростати.
Чи зекономлять на перегляді виплат 30 тис грн?
Сказати напевно, яким буде ефект від перегляду системи оплати праці військовим складно. В умовах воєнного стану інформація про видатки на виплати військовим чутлива, адже може розкрити чисельність залучених до виконання бойових завдань військовослужбовців.
ЕП все ж звернулася до Міністерства фінансів із запитом щодо потенційного ефекту для бюджету від перегляду виплат військовим. Очікувано, у відомстві це питання залишили без відповіді.
У бюджеті на 2023 рік видатки на діяльність ЗСУ, Нацгвардії та інших силових структур було суттєво зменшено порівняно з фактичними видатками за минулий рік. Так, на забезпечення діяльності Збройних сил у 2022 році пішло 857,5 млрд грн. У бюджет на 2023 рік уряд заклав на цю ж статтю на 363,3 млрд грн менше.
Скорочення відбулося й за іншими статтями видатків, зокрема на забезпечення роботи Нацгвардії чи Держприкордонслужби. У 2023 році у бюджет заклали відповідно на 53,9% та 52,5% менше коштів, аніж фактично витратили торік.
Загалом, у 2022 році держава витратила лише на ЗСУ, Нацгвардію та Держприкордонслужбу понад 1,021 трлн грн, левову частку з яких склали саме виплати військовим. Цього року на забезпечення роботи цих трьох структур заклали на 451 млрд грн менше – 570,92 млрд грн.
Водночас сказати, що таке скорочення видатків на силові відомства однозначно пов'язане зі змінами у нарахуванні надбавок по 30 тис грн не можна. У Міністерстві фінансів відмовилися відповідати на питання ЕП про те, чи включали вони ці зміни під час складання бюджету на 2023 рік.
Крім того, співрозмовники ЕП в уряді стверджують, що закладені у законі про держбюджет обсяги фінансування армії не остаточні і мають покрити потреби Сил оборони на перші пів року. Після цього уряд буде вносити зміни до кошторису, як неодноразово робив це минулого року.
Зрештою, скорочення кількості військових, які отримуватимуть 30 тис грн надбавок, може взагалі ніяк не відобразитися на видатках. Адже разом з цим в Україні продовжується мобілізація та формуються нові військові формування, видатки на забезпечення яких "з'їдять" усю потенційну економію коштів.
Також не варто забувати про те, що, на жаль, українська армія зазнає втрат. Держава продовжує виплачувати пораненим по 100 тис грн, а також здійснює виплати по 15 млн грн сім'ям загиблих Героїв.
Усе це означає лише одне: видатки на оборону цього року будуть лише зростати, тому рішення про перегляд системи президентських надбавок було майже невідворотнім.